Чорна i кольорова металургiя Украiни
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?iжсталь, Криворiзький iм.В.РЖ.Ленiна. Нинi в Укр налiчуСФться 50 основних п-в Чм, у складi яких 14 металургiйних комбiнатiв i заводiв, 3 феросплавних заводи, 16 коксохiмзаводiв, 6 трубних заводiв, 8 гiрничозбагачувальних комбiнатiв i 3 основних заводи металоконструкцiй. Розвиток металургii як iнтегральноi галузi пр-стi не мiг бути забезпечений без одночасного iнтенсивного розвитку органiчно звязаних з нею галузей i вир-в, якi створюють разом потужний металургiйний комплекс. До складу металургiйного комплексу Укр включаСФться ряд пiдгалузей i вир-в, без яких неможливо забезпечити в-во металу. Це такi: - видобуток, збагачення i агломерацiя залiзних, марганцевих та iн руд; - в-во чавуну, доменних феросплавiв сталi i прокату; -в-во електроферосплавiв; - повторна переробка чорних металiв; - коксування кам вугiлля; - видобуток сировини i в-во вогнетривких буд матерiалiв (глин, доломiтiв та iн.), а також флюсових вапнякiв; - випуск металевих конструкцiй тощо. Металургiйний комплекс Укр досяг найвищого рiвня розвитку в 1980-1990рр. У звязку з розривом iнтенсивних ек звязкiв з РосiСФю та iн краiнами СНД, ек-ю кризою i занепадом економiки та значним скороченням внутрiшнього споживання металу а тяжкому станi опинилася ф металургiйна пр-сть. Суч стан Чм Укр хар-ся небувалим кризовим спадом, який рiзок проявився з 1995р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужнiсть 27; з 65 мартенiвських печей вiдповiдно 28, з 23 конвертерiв 11, з 69 прокатних станiв 30. На окремих заводах рентабельнiсть знизилася до 4-5%. Днiпровський металургiйний комбiнат iм.Дзержинського став збитковим, а Макiiський збанкрутiв. Суч металургiя хар-ся наявнiстю заводiв з повним i неповним металургiйним циклом. Повний металургiйний цикл включаСФ в-во чавуну, сталi i прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологiчних циклiв: в-во чавуну i сталi, сталi i прокату, тiльки чавуну, тiльки сталi, тiльки прокату. Такий розрив повного металургiйного циклу обумовлюСФться рiзними причинами, а саме: - iсторичними буд-во заводу здiйснювалося, виходячи з можливостей i технiчного рiвня того часу, а невелика потужнiсть заовду не вимагала крупних джерел водопостачання та iн ресурiв. Для розширення заводу в бiльш пiзнiший час виявлялась вiдсутнiсть резервних територiй, зони санiтарних розривiв навколо заводу, сприятливих транспортних звязкiв тощо; - економiчними орiСФнтацiя заводу на старi, близько розташованi джерела палива i сировини змiнилася в звязку з iх виснаженням, а новi джерела розташованi на великих вiддалях, тому завод залишився на в-вi тiльки одного iз трьох видiв основноi пр-цii; - екологiчними в крупних машинобудiвних районах i центрах, де висока концентрацiя промислових п-в, якi забруднюють природне середовище, з екологiчних мiркувань краще мати поруч завод тiльки з в-ва сталi i прокату чи тiльки прокату iз сталi, доставленоi з вiддалених заводiв. Заводи переробноi металургii розмiщуються в основному в районах розвинутого маш-ня, де нагромаджуються значнi вiдходи металообробки i металобрухт. Крiм зазначених металургiйних заводiв, СФ ще i так звана мала металургiя. Вона представлена окремими цехами по в-ву сталi i прокату на крупних машинобудiвних заводах, якi створюються з метою використання вiдходiв металу i забезпечення безперебiйного постачання конструкцiйного матерiалу. Чм Укр вiдзначаСФться високою виробничою i територiальною концентрацiСФю п-в. В рез-тi реконструкцii i розширення старих заводiв середня потужнiсть одного металургiйного зводу становить близько 2,5 млн т чавуну i бiльше нiж 2 млн т сталi на рiк. Осн частина металу в краiнi випускаСФться заводами потужнiстю понад 2 млн т на рiк. Переважна бiльшiсть металургiйних п-в Укр являСФ собою сучаснi потужнi комбiнати. Металургiйнi комбiнати Укр, як i в iндустрiально розвинутих кр-х, СФ основними п-вами галузi. На них забезпечуСФться комбiнування в-ва технологiчний звязок виплавки металу з коксохiмiчним в-вом, що сприяСФ досягненню бiльш високоi ек-i i екологiчноi ефективностi в-ва. Найб металургiйними комбiнатами Укр, потужнiсть яких становить 5 млн i бiльше металу за рiк, СФ Азовсталь, Запорiжсталь, Криворiжсталь. Укр маСФ найбiльшi в свiтi металургiйнi агрегати за iх потужнiстю. Так, напр, в Кривому Розi споруджено найбiльш потужну доменну пiч обСФмом в 5000 кум м, яка може дати 4 млн т чавуну за рiк, тобто стiльки, скiльки вся Росiя виробила його в 1913р. На iн заводах потужнiсть доменних печей становить до 3 тис куб м. Розвиток металургii в Укр в рад перiод вiдзначався великими досягненнями. В рез-тi iнтенсифiкацii металургiйниого процесу широкого розвиту набуло швидкiсне сталеварiння в мартенiвських печах i в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологiя бездоменноi i безкоксовоi виплавки металу. РЖ все ж таки при всьому цьому у буд-вi заводiв була допущена серйозна помилка. Бiльшiсть нових металургiйних заводiв Укр, як i в уьому Союзi, була зорiСФнтована на виплавку сталi в мартенiвських печах, тодi як краiни Захiдноi РДвропи вiддали перевагу технологii бiльш ефективно конверторного в-ва сталi, яке забезпечуСФ вищу ii якiсть. У Нiмеччинi, Францii, Великобританii, РЖталii бiльш нiж 2/3 сталi виробляСФться конверторами i електричними печами. В Укр в 1997р. електросталь i киснево-конверторна сталь разом становили менше половини ii всiСФi виплавки. Розвиток Чм супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохiмiчноi пр-стi. Коксохiмiчна пр-сть СФ осн складовою частиною металургiйного комплексу. Ко