Чорна i кольорова металургiя Украiни
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?го обл-ня дуже матерiаломiстка галузь, яка споживаСФ близько 30% палива, майже 20% електроенергii та води, якi використовуються в госп-вi краiни. Тому основним чинником розмiщення п-в галузi СФ сировинний, тобто максимальне наближення до джерел сировини. Кольорова металургiя використовуСФ руди металiв, якi мiстять у своСФму складi в багато разiв менше корисного компоненту, нiж залiзна руда. Крiм того, на виплавку однiСФi тонни магнiю потрiбно до 22 тис кiловат-годин електроенергii. Тому ця галузь енергомiстке в-во. Отже, на розмiщеннi п-в кольоровоi металургii впливають два чинники сировинний та енергетичний. В Укр можна видiлити 3 р-ни чорноi металургii: Приднiпровя, Донбас i Приазовя. В iхнiх межах формуються окремi вузли i центри. Приднiпровський металург-й р-н простягся вздовж Днiпра вiд Кременчука до Нiкополя. До його складу входять 5 великих вузлiв в-ва: Днiпропетровський, Запорiзький, Криворiзький, Нiкопольський i Кременчуцький. З 32 великих металургiйних п-в Укр в Приднiпровi розмiщено 19. Названi 5 вузлiв Чм утворенi окремими центрами цiСФi галузi. Так, до складу Днiпропетровського вузла належать комбiнати i заводи Днiпропетровська, Днiпродзержинська i Новомосковська. Найпотужнiший металургiйний комбiнат краiни Криворiжсталь. Наефективнiшими комбiнатами СФ Запорiжсталь i Днiпроспецсталь, якi зн-ся в Запорiжжi. Донецький металург р-н обСФднуСФ великi вузли i центри Донбасу. Великi металургiйнi заводи розмiщенi в Донецьку, Макiiвцi, Алчевську, Харцизьку, РДнакiСФвому, Луганську, Алмазному, Краматорську, Костянтинiвцi, Стахановi. Тут сформувалося три вузли металургiйноi пр-стi: Донецько-Макiiський (найпотужнiший), РДнакiСФвський, Алчевсько-Алмазнянський. Третiй р-н Чм Укр зн-ся в Приазовi. До його складу входять потужнi п-ва Марiуполя (два заводи), а також родовищ залiзних руд Керченського басейну з Керченським залiзорудним комбiнатом i Камиш-Бурунською агломерацiйною фабрикою та окремими цехами Керченського металургiйного заводу. Агломерат з Керчi Азовським морем надходить у Марiуполь, флюси з рiзних районiв Донбасу.У багатьох великих центрах Укр за межами вказаних р-нiв Чм працюють окремi заводи переробноi металургii i металургiйнi цехи на машинобудiвних п-вах.
Кольорова металургiя почала розвиватися в Укр з кiнця 19ст. У 1887р. до ладу став Микитiвський ртутний завод, який поклав початок формуванню Донецького р-ну. Нинi на вiдмiну вiд чорноi кольорова металургiя в Укр розвинута порiвняно слабо. Повязано це з тим, що у минулому на тер нашоi краiни не було вiдкрито великих покладiв руд кольорових металiв, а потреби в кольоровому металi задовольняються й досi за рахунок багатих родових з рiзних районiв колишнього СРСР. В останнi роки ситуацiя рiзко змiнилася. В нашiй кр було вiдкрито багато найрiзноманiтнiшоi сировини для розвитку кольоровоi металургii. Руди кольорових металiв мiстять у своСФму складi в десятки i навiть сотнi разiв менше корисного компонента, наж залiзна руда. Тому iх недоцiльно перевозити на далеку вiдстань. Щоб максимально знизити собiвартiсть в-ва кольорових металiв i менш забруднювати довкiлля, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, в-во алюмiнiю з нефелiнiв поСФднуСФться з в-вом цементу, соди, поташу, титаномагнiСФве в-во з випуском соляноi к-ти, емалей, титанових бiлил.
Чорна металургiя Украiни, ii зн-ся, стр-ра i суч стан розвитку.
Чм СФ фундаментом iндустрiального розвитку багатьох краiн свiту. Вiд Чм в першу чергу залежить розвиток важкоi пр-стi. Без металургii як виробника конструкцiйних мат-в неможливий розвиток маш-ня, а в звязку з цим i розвиток НТП. РЗi пр-цiя СФ основою розвитку буд-ва, усiх видiв транспорту, особливо залiзничного i трубопровiдного. Вона маСФ велике зн-ня для оснащення необхiдною технiкою с/г. Чм СФ галуззю спецiалiзацii Укр в загальному подiлi працi краiн СНД. У складi колишнього РадС Укр давала в 1989-1990рр 45,6% товарноi залiзноi руди, 77% марганцевоi руд, 45% в-ва чавуну, 34,4% в-ва сталi, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цiй галузi належить одне з провiдних мiiь у суч ек-цi Укр. За даними 1997р. на ii частку припадало 23,2% вартостi пр-цii основних галузей пр-стi краiни. Укр належить до краiни РДвропи i свiту з найбiльш розвинутою металургiСФю. Навiть в умовах ек-i кризи вона поступаСФться за показниками в-ва основноi пр-цii цiСФi галузi в РДвропi тiльки Нiмеччинi. Пр-цiя Чм маСФ велике зн-ня у зовнiшнiй торгiвлi Укр, СФ ii головною експортноспроможною галуззю. Великий вплив маСФ Чм на розвиток i розмiщення маш-ня, хiм пр-стi, енергетики. В металургii значно розвинуте комбiнування в-ва. На ii вiдходаi працюють в-ва буд матерiалiв, мiн добрив тощо. Ця галузь СФ потужним фактором формування ТПК. Вона видiляСФться значною концентрацiСФю виробничого процесу величиною п-в i формування iх територiальних осередкiв. В мiiях розмiщення ii основних п-в зосереджуСФться важке маш-ня, коксохiмiя, хiмiя, в-во вогнетривких матерiалiв тощо; формуються великi транспортнi вузли, швидко виростають великi i крупнi мiста. Виникнення бiльшостi металургiйних заводiв Укр вiдбулося по сутi в останнiй чвертi 19ст. З 1872 по 1899 рр iх було збудовано 14. Частина iх з рiзних причин через короткий час припинила своСФ iснування. У радянський перiод розвиток Чм в Укр вiдбувався швидкими темпами. Були реконструйованi i розширенi старi малопотужнi заводи Алчевський, Макiiiвський, РДнакiСФвський, Донецький, Марiупольський iм. РЖллiча, Днiпропетровський iм. Петровського та iн. Одночасно були збудованi такi гiганти Чм, як Азовсталь, Запо?/p>