Чорна i кольорова металургiя Украiни
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
ксохiмiчнi заводи розмiщуються в р-нах видобутку коксiвних марок кам вугiлля або в крупних металургiйних центрах, розташованих за межами вугiльних р-нiв Донбасу. Ця галузь забезпечуСФ металургiю технологiчним паливом (коксом, коксовим газом), а хiм пр-сть цiнною сировиною. До революцii все в-во коксу в Росii було зосереджено в Донбасi. У 1929р питома вага Укр у в-вi коксу становила 96,3%,а на 1940р вона зменшилася до 74,5%. Всього на цей рiк було вироблено 15,7 млн т коксу. За рад перiод були реконструйованi i значно збiльшили свою потужнiсть старi коксохiмiчнi заводи Макiiвки, Алчевська, РДнакiСФвого, Краматорська та iн i водночас будувались новi в Марiуполi, Горлiвцi, Запорiжжi, Кривому Розi, Днiпродзержинську. В повоСФнний перiод поблизу Донецька i Макiiвки (залiзнична станцiя Авдiiвка) було збудовано крупний сучасний коксохiмiчний завод для забезпечення потреб у коксi всього металургiйного р-ну. У 1965р в Укр було вироблено 35 млн т коксу, а в 1990р 34,7 млн т. Наприкiнцi 1997р його в-во знизилося до 16,4 млн т, тобто до рiвня 1940р. Головним виробником коксу СФ Донецький металургiйний пiдрайон. Вiн даСФ бiльше половини всього його випуску в краiнi. Усього в металургiйному районi Укр працюСФ 16 коксохiмiчних заводiв, з них у Донецькiй областi 9, Луганськiй 2, Днiпропетровськiй 4, Запорiзькiй 1. Значного розвиту в металургii Укр набули новi галузi трубна i феросплавна. Важливим фактором, який прискорив нарощування потужностей трубного в-ва в Укр, стало iнтенсивне буд-во магiстральних нафто- i газопроводiв iз колишнього РадС в Захiдну РДвропу. В звязку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого дiаметра iх в-во збiльшилося не тiльки на основних трубопрокатних заводах Нiкопольському i Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Днiпропетровському трубопрокатних i Макiiвському труболиварному заводах. В-во феросплавiв, необхiдних для виплавки чавуну i сталi, забезпечуСФться трьому феросплавними заводами Запорiзьким, Нiкопольським i Стахановським. В умовах швидкозростаючих потреб буд-ва крупних промислових, транспортних i невиробничих обСФктiв виникла гостра необхiднiсть в забезпеченнi iх крупногабаритними металевими конструкцiями (арматурними решiтками, каркасами мостових переходiв тощо.) З цiСФю метою в центрах металурii i важкого маш-ня Краматорську, Днiпропетровську, Марiуполi були побудованi основнi заводи металоконструкцiй. Сучасне розмiщення п-в металургiйного комплексу Укр формувалося як в дореволюцiйний, так i в рад-й перiоди. На розмiщеня металургiйних заводiв значний вплив зробили такi основнi фактори, як максимальне наближення iх до центрiв i р-нiв видобутку коксiвного вугiлля, а також до великого джерела водопостачання i потужноi залiзорудноi бази. З метою максимального наближення до бази палива будувалися заводи в Донбасi. Друга iх група розмiстилась з урахуванням сприятливих залiзничних звязкiв iз орiСФнтацiСФю на крупне джерело водопостачання р.Днiпро. На шляхах мiж джерелами руди i палива виник також крупний металургiйний центр Марiуполь. РЖз встановленням залiзничного звязку мiж Донбасом i Кривбасом, а також покращанням використання палива у доменному процесi, яке привело до зменшення витрат коксу на виплавку однiСФi тонни чавуну, а значить, i витрат коштiв на його транспортування, виникли сприятливi умови для буд-ва крупного металургiйного п-ва в Кривому Розi.
Основнi металургiйнi пiдрайони i металургiйнi центри Украiни, природнi передумови iх розвику.
Суч металургiйний комплекс Укр майже повнiстю зосереджений в Донецькiй, Луганськiй, Днiпропетровськiй, Запорiзькiй областях, де сформувався один з найбiльших металургiйних р-нiв свiту. На територii цього р-ну з урахуванням умов i особливостей розвитку i розмiщення галузей комплексу видiляються три металургiйних пiдрайони: Приднiпровський, Донецький i Приазовський. Приднiпровський металургiйний пiдрайон розташований вздовж правого i лiвого берегiв Днiпра вiд Кременчука до пiвдня Днiпропетровськоi i Запорiзькоi областей. За своiм значенням цей пiдрайон СФ найбiльшим виробником сталi i прокату. На його територii сформувалися три крупних металургiйних промвузли: Днiпропетровсько-Днiпродзержинський, Запорiзько-Нiкопольський i Криворiзький. У Днiпропетровсько-Днiпродзержинському вузлi зосередженi такi заводи: в Днiпропетровську три металургiйних, трубопрокатний, коксохiмiчний, металоконструкцiй, а в Днiпродзержинську металургiйний комбiнат, два коксохiмiчних заводи, в Новомосковську трубний завод. В криворiзькому вузля знаходяться металургiйний комбiнат, коксохiмiчний завод, 5 крупних гiрничо-збагачувальних комбiнатiв, понад 15 шахт, обСФднаних рудоуправлiннями. В Запорiзько-Нiкопольському вузлi знаходяться: в Запорiжжя металургiйний комбiнат Запорiжсталь, завод Днiпроспецсталь, коксохiмiчний завод i завод феросплавiв, в Нiкополi пiвденно-трубний i феросплавний заводи. Тут же розташованi Нiкопольський, Великотокмакський пiдрайони Приднiпровського марганцеворудного басейну з п-вами, якi видобувають руду, а також Бiлозерське залiзорудне родовище i гiрничозбагачувальний комбiнат. Руда Кременчуцького родовища використовуСФться заводами Приднiпровського пiдрайону i транспортуСФться переважно по Днiпру. Донецький металургiйний пiдрайон охоплюСФ металургiйнi п-ва Донецькоi i Луганськоi областей. Це основний пiдрайон по в-ву коксу i чавуну. На його територii сформувалися три вузли: Донецько-Макiiвський, Стахановсько-Алчевський i Приторецький. Донецько-М?/p>