Чорна i кольорова металургiя Украiни
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
основна частина видобутку товарноi руди припадала на пiдземний спосiб. У звязку з iнтенсивним використанням пластiв багатих руд, розташованих близько до поверхнi, iх запаси на цих горизонтах значно скоротилися i виникла потреба рiзкого збiльшення глибини шахт. На реконструйованих у повоСФнний перiод основних шахтах глибина iх досягла 1000-1200м, а видобуток руди пiдвищився вiд 500-1000тис. т до 1-2млн т на рiк, а на окремих шахтах (тАЬГиганттАЭ, тАЬСевернаятАЭ, тАЬСаксаганьтАЭ) вiн досягнув 3-5 млн т i бiльше. Одночасно з розвитком пiдземного видобутку руди швидкими темпами розвиваСФться вiдкритий спосiб (карСФрний). Вiдкритий спосiб маСФ величезнi перспективи, оск вiн забезпечуСФ широке використання великих запасiв бiдних руд. Цей спосiб обумовив створення потужних гiрничозбагачувальних комбiнатiв (ГЗК), до складу яких входять збагачувальнi фабрики, аглофабрики i карСФри. Першi виробляють з бiдноi руди ii концентрат з вмiстом залiза 62%, а другi перетворюють його в офлюсований агломерат, повнiстю готовий для доменноi плавки. На тер Криворiзького басейну дiСФ бiльше двох десяткiв крупних шахт i карСФрiв, працюСФ пять ГЗК: Пiвнiчний, Центральний, Новокриворiзький, Пiвденний i РЖнгулецький. Найпотужнiший серед них Пiвденний. До гiрничорудноi пр-стi Укр належать також Кременчуцький, Бiлозерський i Комиш-Бурунський ГЗК, а також рудники i карСФри Нiкопольського марганцеворудного басейну, Самотканський i РЖршанський комбiнати з видобутку i збагачення титанових руд. Важливою складовою частиною металургiйного комплексу СФ видобуток флюсових вапнякiв i вогнетривкоi сировини (доломiтiв, магнезитiв, вогнетривких глин тощо), а також в-во вогнетривких матерiалiв, необхiдних для виплавки металу, будiвництва доменних i мартенiвських печей, розливки сталi та iн. Головнi родовища цiСФi сировнии, якi експлуатуються, зн-ся в Донбасi i в АР Крим. Необхiднi для виплавки чавуну флюсовi вапняки видобувають бiл ДокучаСФвська i Ново-Троiцького Донецькоi областi. Великi запаси iх зн-ся також в р-нi Балаклави (бiля Севастополя). Найбiльш якiсним для в-ва флюсiв СФ магнезiальнi вапняки. Основнi поклади iх зн-ся в ДокучаСФвському i Ново-Троiцькому родовищах. Запаси вапнякiв в Укр майже невичерпнi. В Донецькiй обл також зосередженi i основнi родовища доломiтiв (Карубське, Докучаiвське, бiля станцii Микитiвка та мiста Сiверськ). Найб родовищами вогнетривких глин в Укр, якi тепер розробляються, СФ Часiвярськi i Новорайське Донецькоi областi. РЗх запаси доповнюються новими родовищами, що вiдкритi в Днiпропетровськiй, Кiровоградськiй, Запорiзькiй областях. Важливе зн-ня для в-ва вогнетривких матерiалiв маСФ каолiн. Його запаси в укр перевищують 80% всiх iх запасiв в СНД. Найважливiшi з розвiданих родовщ каолiну зн-ся в Днiпропетровськiй, Донецькiй, Черкаськiй, Вiнницькiй, Полтавськiй областях. В Укр на базi крупних запасiв нерудноi сировини i великого попиту на неi з боку чорноi металургii значного розвитку набула пр-сть по в-ву вогнетривких матерiалiв (шамотноi i динасовоi цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробiв та iн.) i флюсiв. Вона представлена 13 основними спецiалiзованими п-вами. В Донецькiй областi розташована переважна бiльшiсть п-в цiСФi галузi. Вони дають 90% всього обсягу ii валовоi пр-цii. До найбiльших з них вiдносяться Часiвярський i Велико-Анадольський заводи вогнетривкоi цегли, ДокучаСФвський флюсодоломiтний комбiнат, Красногорiвський i Кiндратiвський дiнасовi заводи, Микитiвський доломiтний завод, Артемiвський комбiнат вогнетривiв. До цiСФi групи п-в належать також Запорiзький завод вогнетривких матерiалiв i Приазовське рудоупр-ня (Запорiзька обл.), Ватутiнський комбiнат вогнетривких матерiалiв (Черкаська обл.), Христофорiвський завод вогнетривких блокiв i бетонiв (Днiпропетровська обл.).
Типи металургiйних заводiв Украiни та принципи iх розмiщення.
Металург комплекс забезпечуСФ металом маш-ня та iн галузi н/г краiни. Вiн скл-ся з чорноi i кольоровоi металургiй, що в свою чергу обСФднують основнi i допомiжнi в-ва вiд видобування сировини i палива та одержання допомiжних матерiалiв (напр флюси) до випуску прокату й металевих виробiв. Осн в-вом металург комплексу СФ випуск готового металу, допомiжним в-во сплавiв. У чорнiй металургii феросплавiв (сплав чавуну, напр, з марганцем або хромом), переробки вторинноi сировини (переробна металургiя працюСФ на металобурхтi) та прокат чорних i кольорових металiв. Металург комплекс вiдiграСФ важливу роль у госп-вi нашоi краiни. Це пов з тим, що вiн визначаСФ ii ек-й потенцiал i зумовлюСФ розвиток iн галузей госп-ва, передусiм маш-ня i металообробки. Уметалургii зосереджена велика частка промислово-виробничих ОФ. Крiм того, це важлива комплексоутворююча галузь. Вона впливаСФ також на розвиток територ-i стр-ри краiни на утворення промислових р-нiв, вузлiв i центрiв. У наш час Укр СФ одним з найб виробникiв металу на планетi. Вона розширюСФ поставку своiх виробiв, особливо прокату i труб на свiтовий ринок. Для розвитку металург комплексу Укр маСФ декiлька сприятливих чинникiв: 1)близькiсть розмiщення родовищ коксiвного вугiлля, залiзноi i марганцевоi руд, вапнякiв, формувальних пiскiв i вогнетривiв, вiдкритi в останнi роки великi запаси рiзноманiтних руд кольорових металiв; 2)густа мережа шляхiв сполучення мiж родовищами; 3)велике i надiйне джерело водопостачання, яким СФ Днiпро з його водосховищами; 4)розвиток металомiсткого маш-ня; 5)велика ек-сть металобрухту; 6)висококвалiфiкованi кадри. Чорна металургiя Укр за сучасноi технологii i вiдсталого, спрацьован?/p>