Чинники пiдвищення життСФдiяльностi
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
1. Ризик-чинники токсичноi безпеки життСФдiяльностi
Науково-технiчний прогрес призвiв до iнтенсивного розвитку хiмiчноi, нафтохiмiчноi та iнших спорiднених видiв промисловостi. На пiдприСФмствах цих галузей промисловостi використовуються, зберiгаються та переробляються и великих кiлькостях рiзноманiтнi хiмiчнi речовини, серед яких СФ небезпечнi та шкiдливi для здоров'я та життя людини.
Так, наприклад, для отримання паралону, пiнопласту, полiуретанiв, якi застосовуються в рiзних галузях народного господарства використовують фосген. Для виготовлення оргскла, спецiальних синтетичних каучукiв, штучного хутра використовують синильну кислоту. Обидвi цi сполуки, як вiдомо, в роки першоi свiтовоi вiйни використовувалися як бойовi отруйнi речовини. Дуже отруйними хлор, амiак, фтористий водень, формальдегiд та iншi речовини, якi у великих кiлькостях використовуються в хiмiчному синтезi та багатьох технологiчних процесах.
Хiмiчна речовина, яка використовуСФться з народногосподарською метою i СФ токсичною та здатною викликати масове ураження людей, тварин та рослин, називаСФться сильнодiючою отруйною речовиною (СДОР).
В сучасних народногосподарських системах використовуСФться понад 100 СДОР. До найбiльш розповсюджених СДОР вiдносяться: амiак, хлор, сiрчаний ангiдрид фосген, цiанiстий водень, бензол та iншi. Вони можуть бути елементами технологiчного процесу. СДОР можуть утворювати при пожежах на, об'СФктах народного господарства ( оксид вуглецю, оксид азоту, хлористий водень, сiрчаний газ).
Деякi з цих речовин в звичайному станi с газами, iншi - рiдинами, якi утворюються при випаровуваннi отруйних парiв. Як однi так i другi дiють на людину в основному через органи дихання, травлення, подразнюють слизовi оболонки носа та горла, дiють на очi. Деякi СДОР при вiдповiдних концентрацiях подразнюють шкiру. Тому при роботi з ними необхiдно використовувати вiдповiднi засоби захисту.
Вагову кiлькiсть СДОР в одиницi об'СФму повiтря називають РЖ концентрацiСФю, що виражаСФться в мiлiграмах на кубiчний метр) чи лiтр повiтря (мг/м чи мг/л).
Коли визначають ступiнь дii СДОР на людину, концентрацiю речовини в повiтрi поСФднують з тривалiстю перебування людей в зараженiй атмосферi. Вiдношення концентрацii речовини в повiтрi до часу називають експозицiСФю. Одна i та ж концентрацiя СДОР при рiзних експозицiях по-рiзному дiСФ на органiзм людини. Розрiзняють гранично допустимi, вражаючi та смертельнi концентрацii.
В даний час на складах рiзних пiдприСФмств зберiгаються сотнi тон потенцiйно токсичних продуктiв. Велика кiлькiсть iх транспортуСФться всiма видами транспортних засобiв. Нерiдко внаслiдок порушення правил зберiгання, транспортування чи використання виникають надзвичайнi ситуацii, якi супроводжуються викидами в атмосферу i ТСрунту отруйних парiв та рiдин.
Аварii з витiканням чи викидом СДОР та зараженням навколишнього природного середовища i середовища проживання виникають на пiдприСФмствах хiмiчноi, нафтопереробноi, целюлозо паперовоi, мясо-молочноi та харчовоi промисловостi, водопровiдних та очисних спорудах при iх транспортуваннi всiма видами транспортних засобiв.
Наслiдки аварiй, що супроводжуються витiканням СДОР та утворенням вогнищ хiмiчного забруднення за своiми характеристиками аналогiчнi наслiдкам вiд вогнищ зараження, якi виникають при використаннi зброi масового ураження у виглядi отруйних речовин.
Територiю, що пiдпала внаслiдок аварii пiд дiю хiмiчноi речовини здатноi викликати ураження людей, тварин та рослин, називають вогнищем хiмiчного забруднення.
Причинами аварiй з витiканням чи викидами СДОР СФ порушення правил зберiгання та iх транспортування, помилковi дii обслуговуючого персоналу, недотримання правил технiки безпеки в технологiчних процесах, вихiд з ладу агрегатiв, механiзмiв, трубопроводiв, пошкодження СФмкостей i та iн.
безпека життСФдiяльнiсть отруйний токсичний
2. Характернi властивостi деяких СДОР та iх дiя на органiзм людини
Сильно дiючi отруйнi речовини характеризуються рiзноманiтними фiзичними властивостями (температура кипiння, пружнiсть пари, леткiсть i та iн.), якi визначають iх поведiнку в зовнiшньому середовищi та обумовлюють порушення нормальноi життСФдiяльностi органiзму.
Поводження хiмiчних речовин в середовищi буваСФ рiзноманiтним i визначаСФться iх фiзичними властивостями. Сполуки,якi мають добру леткiсть, здатнi створювати в середовищi високi концентрацii. Хiмiчнi речовини з високою леткiстю (бензол, сiрковуглець, дихлоретан) збiльшують щiльнiсть повiтря понад 25%, швидко осiдають (0,2 м/с) i мають властивiсть накопичуватися переважно в нижнiх зонах виробничого середовища чи середовища проживання. Речовини, якi мають низьку легкiсть (ртуть, нiтробензол, анiлiн) не обтяжують газоповiтряну сумiш, тому розподiлення iх вiдбуваСФться рiвномiрно по всьому об'СФму оточуючого середовища. Хiмiчнi речовини газоподiбного та пароподiбного стану вiдносно швидко розповсюджуються в повiтряному середовищi внаслiдок дифузii та повiтряних течiй.
Отруйнi речовини, якi попали в оточуюче середовище та середовище проживання, можуть призвести до будь-яких порушень нормальноi життСФдiяльностi людини, спричинити гострi iнтоксикацii, а в деяких випадках призвести до смертi.
Для забезпечення безпеки життСФдiяльностi необхiдно знати дiю деяких СДОР на органiзм людини та основнi симптоми отруСФнь. СДОР частiше всього потрапляСФ в органiзм через ди?/p>