Чинники пiдвищення життСФдiяльностi
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
Вµзпека транспортних засобiв подiляСФться на активну, пасивну та пiсля аварiйну.
Активна безпека - це сукупнiсть конструктивних та технiчних характеристик транспортних засобiв, що дозволяють попередити чи зменшити ймовiрнiсть виникнення ДТП.
Активна безпека залежить вiд гальмiвних та динамiчних характеристик транспортних засобiв, рiвня внутрiшнього та зовнiшнього шуму, ступеню токсичностi вихлопних газiв, свiтлотехнiчних характеристик, рiвня обзорностi з мiiя водiя i т. iн.
Пасивна безпека - це сукупнiсть технiчних характеристик транспортних засобiв, що дозволяють зменшити тяжкiсть наслiдкiв транспортних Аварiй.
Пасивну безпеку забезпечують елементи обладнання транспортних засобiв i його конструкцii. До них вiдносяться травмобезпечнi з м'якими накладками панелi приладiв, оббивка дверей, стiйок, верха, бампери, ременi безпеки, рiзнi поручнi, без осколочне скло вiкон, спецiальна конструкцiя кузова, що дозволяСФ зберегти життСФвий простiр для водiя та пасажирiв, пристроi екстреного вiдкривання дверей та зупинки транспортних засобiв i т. iн.
Пiсляаварiйна безпека - це сукупнiсть конструктивних експлуатацiйних властивостей, що направленi на запобiгання погiршення
наслiдкiв пiсля виникнення аварii. Вона залежить вiд достатньоi кiлькостi дверей, наявностi аварiйних виходiв (дверей, люкiв, трапiв), рятувальних засобiв, первинних засобiв пожежогасiння i всього того, що дозволяСФ забезпечити пiсля аварiйну безпеку.
Велике значення при аварiях вiдiграСФ психофiзiологiчний чинник, найбiльш небезпечний з них це емоцiйний стрес. Для пасажирiв зовсiм не пiдготовлених та необiзнаних з обставинами можливих аварiй , цей чинник вiдiграСФ вiдповiдну негативну роль.
Люди, якi пiдготовленi , знають про можливi ситуацii, а також про те, що робити при iх виникненнi, мають швидку реакцiю i будуть виконувати все те, що необхiдно для iх спасiння. Крiм цього вони менше скоюють помилок пiд час дiйсноi аварiйноi ситуацii.
Тому необхiдно, щоб кожен пасажир з метою пiдвищення особистоi дорожньо-транспортноi безпеки знав потенцiйно-аварiйнi ситуацii, характернi для того чи iншого виду транспортних засобiв, послугами якого вiн скористався. Крiм того, був добре обiзнаний з засобами iндивiдуального та колективного захисту, що знаходяться на транспортному засобi та знав способи iх використання,
В процесi пiдготовки водiiв необхiдно включити роздiл з розслiдування конкретних аварiйних пригод. Це дасть психологiчний настрiй на акуратну поведiнку пiд час дорожнього руху, крiм того, допоможе зрозумiти, як вести себе пiд час неминучоi аварii, щоб врятувати себе та пасажирiв.
Пiд час неминучоi аварii водiй повинен втиснути себе в сидiння спиною, а витягнутими руками впертися в кермо. Це дуже важливо: завдяки витягнутим рукам $ якi мiцно тримають кермо, тiло водiя стаСФ мов би розпiркою мiж рулем та сидiнням. В такому положеннi воно може витримати дуже сильний удар. Не варто думати, що можуть при цьому зламатися кiстi рук, вони сприймуть удар в самому вигiдному стiйкому положеннi. Наприклад, як гвiздок, що забивають у дошку, зiгнiть його трохи i спробуйте забити, вiн обов'язково зiгнеться. А кiсть, якщо ii розташувати боком зламаСФться. Якщо вже кiстi рук зламаються в такому фiксованому положеннi, то це, ймовiрно, був удар, пiсля якого за життя водiя поручитися важко,
Автогонщики, якi мають дуже добре натренованi руки, рятують себе таким чином в дуже серйозних аварiях. Крiм цього, розташування тiла водiя у виглядi розпорки не дозволяСФ в момент удару вилетiти йому через лобове скло, що дуже небезпечно.
Спортсмени автомобiлiсти використовують спецiальнi ременi безпеки, якi опоясують груди навхрест. Ременi безпеки рятують дуже багато людей. За статистикою, приблизно в семи з десяти ДТП пристебнутi ременi врятовують водiiв вiд травм. Тому водii та пасажири повиннi добре усвiдомити, що ременi безпеки потрiбнi не працiвникам ДАРЖ, а для збереження власного життя.
Пiд час неминучого зiткнення транспортних засобiв дуже часто страждають ноги. Ступнi нiг до самого останнього моменту не можна забирати з педалей гальму та газу. РЖнодi треба мати смiливiсть не тиснути на педалi, гальма, навiть якщо нога сама тягнеться це зробити. Адже за допомогою газу та пониженоi передачi легше утримати автомобiлi вiд обертання, збiльшити ii маневренiсть i намагатися вiдвести машину вправо, щоб уникнути неминучою удару.
Якщо не вийшло, тодi при неминучому зiткненнi колiна необхiдно миттСФво притиснути до важеля переключення швидкостей, а ступнi тримайте на педалях. В останнi долi секунди ноги зi зведеними разом колiньми пiднiмiть вверх i вправо. Руками , як вже писалось, необхiдно упертися в кермо, а тiло втиснути в сидiння. Очi не прикривати до кiнця - тiльки в самий критичний момент. Голову треба притиснути до грудей.
Пасажири також повиннi знати, як вести себе пiд час неминучого зiткнення. Особливо це стосуСФться того, хто сидить поряд з водiСФм.
Статистика стверджуй, що це мiiе саме небезпечне. Найбiльш безпечним за статистикою вважаСФться мiiе за спиною водiя. Пасажиру поряд i водiСФм пiд час удару слiд пiдняти ноги i уперти iх в передню панель, голову схилити на груди, а руками закрити лице, щоб воно не постраждало вiд можливих осколкiв переднього скла.
РЖншi пасажири повиннi уперти ноги в пiдлогу чи нижню частину переднiх сидiнь, по можливостi викинути руки вперед i також упертися ними в спинку переднього сидiння, напрягти м'