Хрущовська тАЬвiдлигатАЭ та рух шiстдесятникiв
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
ки осмислювати дiйснiсть, генерувати новi, оригiнальнi думки, подаючи iх у чудовiй поетичнiй формi.
Бiльш плiдною й багатою в новiй суспiльно-культурнiй атмосферi була творчiсть композиторiв як офiцiйного, традицiйного, так i нетрадицiйного напряму в музицi. Украiнське музичне мистецтво збагатилося творами Б.Лятошинського, Анатольського, С.Людкевича, братiв Г. i П. Майбород, Ю.Меитуса, А.Штогаренката iн. Новаторством позначена була авангардна музика композиторiв - тАЮшiстдесятникiвтАЭ Л.Грабовського, В.Годзяцького. В.Сильвестрова, В.ЗагоруСФва.
Вiдбулися змiни в спрямованостi образотворчогомистецтва. З рухом тАЮшiстдесятникiвтАЭ тiсно повязане iмя талановитоi художницi, ученицi Ф.Кричевського Т.Яблонськоi, яка на противагу тАЮсоцiалiстичному реалiзмутАЭ, що тяжiв фактично, до натуралiзму, демонструСФ новi рiшення для образiв, в яких яскраво вирiзняСФться давня традицiя украiнського народного живопису. Т.Яблонська разом з В.Зарецьким та iншими художниками - тАЮшiстдесятникамитАЭ стала основоположницею й фундатором фольклорного напряму в украiнському образотворчому мистецтвi, що зберiгся й розвивався, хоч i з труднощами, в наступнi десятирiччя. Пожвавлення в нацiонально-культурному життi привело до зростання iнтересу в суспiльствi до театрального мистецтва: протягом 1958-1965 рр. кiлькiсть глядачiв у театрах республiки зросла з 14,3 млн. до 15,5 млн. на рiк.
З новими iдеями й творчими знахiдками влилися в потужний струмiнь суспiльно-культурного руху шiстдесятникiв десятки й сотнi вiдомих i менш вiдомих трудiвникiв i творцiв украiнськоi культури новiтнього часу. тАЮВiдлигатАЭ дещо розкрiпачила творчий потенцiал украiнського народу, сприяла пiднесенню нацiональноi гiдностi та самосвiдомостi, збереженню й примноженню духовних i моральних сил для подальшоi боротьби. Пiк тАЮвiдлигитАЭ для Украiни припав на кiнець 50 початок 60-х рр. Це видно особливо виразно на результатах книговидавничоi справи. Саме в цей перiод книжки украiнською мовою складали найбiльший вiдсоток вiд усiх книг, опублiкованих в Украiнi, порiвняно з iншими роками повоСФнноi iсторii. В 1957 р. вони становили 53%, у 1958 60, у 1960-му 49, але уже в 1965 р. цей показник опустився фактично до рiвня 1940 р. 41%. Далi лише неухильно зменшувався.
4. Рух шiстдесятникiв
Свiдомiсть цього поколiння зазнало меншого впливу радянськоi iдеологii з усiма ii викривленнями. Воно стало свiдком падiння культу особи Сталiна. У системi цiнностей цього поколiння зявилися несподiванi для радянського морального кодексу iндивiдуалiзм, культ свободи самовираження, скептицизм, гуманiзм без сурогатних домiшок класового пiдходу, космополiтичнiсть культурних смакiв. Воно уособлювало собою суспiльно-культурне явище, течiю, духовний феномен шiстдесятникiв. Цей термiн активно вживався вже на початку 60-х рр.
Найважливiшим моментом у формуваннi свiтогляду шiстдесятникiв був вплив гуманiстичноi захiдноi культури. Рiзними стежками, здебiльшого через переклади, до Украiни потрапляли твори Е.Хемiнгуея, А.Камю, А.Сент-Екзюперi, Ф.Кафки та iн. Одкровенням стало iталiйське кiно епохи неореалiзму. Художники заново вiдкривали iмпресiонiстiв, Ван-Гога, Модiльянi, мексиканський монументальний живопис i скульптуру. Надбання захiдноi культури сприяли пiдвищенню статусу загальнолюдських цiнностей, модернiзацii свiдомостi молодшого поколiння iнтелiгенцii, посiяли вiдразу до тАЮсоцiалiстичного реалiзмутАЭ. Закономiрним наслiдком цих зрушень було вiдродження iнтересу до власноi культури, ii багатств. Врештi-решт зявилася потреба визначити свою культуру не в тiнi тАЬстаршого брататАЭ а в контекстi загальносвiтовоi культури. Нове поколiння iнтелiгенцii, крiм бiльшоi свободи та iнформованостi, мало в активi вищий культурний рiвень, талант i смак. Вiдбулася певна переоцiнка цiнностей: це поколiння вважало природним своСФ право на розкутiсть, щирiсть почуттiв, звернення передусiм до внутрiшнього свiту людини, прагнуло до вiдновлення чистоi естетики, культивувало красу, палко бажало новизни й подолання занедбаностi своСФi культури. В результатi творчiсть i громадська дiяльнiсть шiстдесятникiв стали справжнiм проривом у сформованiй монолiтнiй системi заiдеологiзованоi культури. Поетичнi вечори РЖ.Драча, Лiни Костенко, М.Вiнграновського та iн. збирали тисячнi аудиторii. Плеяда блискучих лiтературних критикiв повернули цьому жанровi звання лiтератури. Нову хвилю в кiнематографi представляли С.Параджанов, Ю.РЖллСФнко, Л.Осика. Новi iмена, iдеi зявилися в гуманiтарних науках: iсторii, археологii, лiтературознавствi, мистецтвознавствi. Звичайно, коло шiстдесятникiв було значно ширшим. До них горнулися молодi вченi, вчителi, студентство.
Цiлком логiчною стала занепокоСФнiсть вищих партiйних органiв. зпочатку ii доводилося стримувати, оскiльки вона не збiгалося з вiяннями часу. Втiм довго чекати не довелося: сигнал було надано. 8 березня 1963 р. у Москвi вiдбулася зустрiч М.Хрущова з мистецькою iнтелiгенцiСФю, змiст якоi послужив тАЮкерiвництвом до дiiтАЭ для маси апаратникiв усiх рiвнiв. Почалася чергова кампанiя на зразок iдеологiчного погрому 40-х початку 50-х рр.
У пресi, на зборах творчих спiлок почалося цькування шiстдесятникiв. Першими пролунали звинувачення у тАЮформалiзмiтАЭ, тАЮкосмополiтизмiтАЭ, вiдходi вiд тАЮмарксизму-ленiнiзмутАЭ. Словеснi атаки супроводжувались адмiнiстративними заходами. Спочатку почали обмежувати публiкацii шiстдесятникiв у лiтературних журналах (тАЮЖовтеньтАЭ, тАЮПрапортАЭ, тАЮВiтчизнатАЭ, тАЮРаноктАЭ, тАЮДнiпротАЭ та iн.),