Хрущовська тАЬвiдлигатАЭ та рух шiстдесятникiв
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
о процес реабiлiтацii сталiнських репресiй супроводжувався новими полiтичними репресiями. На ХХРЖ зiздi КПРС (сiчень 1959) М.Хрущов заявив, що в СРСР немаСФ фактiв притягнення до судовоi вiдповiдальностi за полiтичнi злочини. Це було абсолютною брехнею. Протягом 1954-1959 рр. в Украiнi було притягнено до судовоi вiдповiдальностi i пiддано iншим формам переслiдувань за антирадянську дiяльнiсть близько 3,5 тис.чол. Репресii продовжувались i пiд час пiку тАЬвiдлигитАЭ. Зокрема, в Украiнi була репресована група львiвських юристiв, якi збиралися агiтувати за конституцiйний вихiд Украiни зi складу СРСР (вiдповiднi статтi конституцiй Союзу i Республiки давали таке право). Членiв групи (Л.Лукяненка, РЖ.Кандибу, С.Вiруна та iн.) звинуватили у тАЬзрадi БатькiвщинитАЭ i засудили на максимальнi строки увязнення. Того ж року КДБ тАЬвикривтАЭ у Львовi пiдпiльну органiзацiю тАЬУкраiнський нацiональноi центртАЭ. Не припинялись й утиски та переслiдування учасникiв збройноi боротьби ОУН-УПА. Населення захiдних областей Украiни стало обСФктом масовоi iдеологiчноi обробки у дусi боротьби з тАЬнацiоналiзмомтАЭ.
Нацiональне питання й надалi залишалося однiСФю з найскладнiших проблем суспiльно-полiтичного життя. З одного боку, певна iдеологiчна лiбералiзацiя сприяла плюралiзацii деяких проблем, наприклад мовноi. У 1963 р. в КиСФвi вiдбулася конференцiя з питань культури украiнськоi мови, яка продемонструвала досить серйозне незадоволення iнтелiгенцii становищем украiнськоi мови та культури. Дедалi частiшими стали висловлювалось незадоволення провiнцiйнiстю украiнськоi культури i науки. Партiй не керiвництво почало вживати заходи, щоб подолати цi тАЮокремi недолiкитАЭ. У другiй половинi 50 першiй половинi 60-х рр. було розпочато видання фундаментальних наукових праць для пiдвищення престижу украiнськоi науки i культури (тАЮУкраiнська Радянська ЕнциклопедiятАЭ, тАЮРЖсторiя украiнськоi лiтературитАЭ, багатотомний словник украiнськоi мови тощо). Проте цi заходи, здiйсненi повнiстю у рамках офiцiйноi iдеологii, значною мiрою нiвелювалися iншими. Зокрема, за загальносоюзним законом про звязок школи з життям, спрямованим на докорiнну реформу системи середньоi освiти, батьки не мали права вiдмовитися вiд вивчення iхнiми дiтьми росiйськоi, англiйськоi чи нiмецькоi, однак могли вiдмовитися вiд украiнськоi. В результатi на поверхню випливала непрестижнiсть украiнськоi мови та культури, iхня непотрiбнiсть для життя. Закон викликав велике незадоволення та протести проти впровадження його тАЮмовноготАЭ пункту в Украiнi.
2. Економiчнi змiни
Паралельно з тАЮвiдлигоютАЭ в галузi суспiльно-полiтичного i культурного життя розгорталась широка програма реформування економiки. Завдання тАЮназдогнати й перегнати АмерикутАЭ, а також обiцянки громадянам краiни за 20 рокiв побудувати комунiзм, змушували М.Хрущова вдаватися до серii економiчних експериментiв.
Одним з найрадикальнiших заходiв була спроба частково децентралiзувати керiвництво економiкою. Вiд центральних вiдомств мiiевим радам народного господарства (раднаргоспам) було передано право планування й розпорядження мiiевими ресурсами. Внаслiдок цього Украiна несподiвано отримала небачену досi економiчну самостiйнiсть, до якоi здебiльшого не була готовою партiйно-господарська бюрократiя республiки. Втiм ця економiчна тАЮнезалежнiстьтАЭ не означала, що Украiна могла сама оперувати своiми економiчними здобутками. Тiльки у 19591961 рр. вона вiддала до загальносоюзного бюджету близько 14% свого нацiонального доходу, якi нiчим не були вiдшкодованi. Проте, Украiна не мала змоги скористатися можливостями цiСФi тимчасовоi децентралiзацii, оскiльки економiчна система працювала за старими правилами.
Багато обiцяли нововведення в сiльському господарствi. В цiй галузi треба звернути увагу на лiквiдацiю машинно-тракторних станцiй i передачу iх майна колгоспам. Цим було скасовано зайву ланку громiздкоi системи управлiння сiльськогосподарським виробництвом. Позитивним було пiдвищення заробiтноi платнi колгоспникам. Цi покращення все ж таки програвали iншим тенденцiям. Можна згадати хоча б тАЮкукурудзяну епопеютАЭ, коли за рахунок засiву мiльйонiв гектарiв землi кукурудзою намагалися вирiшити проблему кормiв для тваринництва. Справжнiм лихом для сiльського господарства стали карикатурнi мяснi й молочнi кампанii, спрямованi на те, щоб пiдвищити обсяги здачi цiСФi продукцii державi. Такi експерименти майже нанiвець звели попереднi досягнення в галузi сiльського господарства i поставило його у кризовий стан. З 1950 по 1958 р. обсяг валовоi продукцii сiльського господарства республiки зрiс на 65%, а в 19581964 рр. на 3%. Краiна стала iмпортувати зерно. Спроби реформ у сiльському господарствi були приреченi саме на такий результат. Залишалась недоторканною колгоспно-радгоспна система, бiльше того, вона спрямовувалась на суто адмiнiстративно-бюрократичнi методи керiвництва. Зазнали адмiнiстративного тиску пiдсобнi господарства колгоспникiв. Як i ранiше, найдрiбнiшi питання сiльськогосподарського виробництва вирiшувались у центрi, iнiцiатива на мiiях була нульовою. Таким чином тогочаснi реформи та методи iх впровадження були авантюрою, яка дорого обiйшлася не тiльки Украiнi, а й самому Хрущову.
Вiдповiдним чином змiнювався стан справ у промисловостi, ii розвиток в Украiнi характеризувався значним збiльшенням капiталовкладень у важку промисловiсть, уповiльненням темпiв розвитку легкоi i загальним зниженням темпiв зростання.
Отже, тАЮв?/p>