Характеристика функцiй Нацiональноi полiцii РЖзраiлю
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
м державноi влади, в тому числi Мiнiстерству внутрiшньоi безпеки РЖзраiлю;
дiяльнiсть полiцii, як i мiлiцii, носить державно-владний характер, який полягаСФ в тому, що ця дiяльнiсть здiйснюСФться вiд iменi держави з використанням наданих державою владних повноважень, в межах встановлених законом, що вiдрiзняСФ цю дiяльнiсть вiд оперативно-розшуковоi;
працiвники полiцii та мiлiцii дiють на пiдставi законiв або пiдзаконних нормативних актiв, в межах i порядку, встановленому чинним законодавством;
дiяльнiсть полiцii та мiлiцii носить органiзацiйний характер, пов'язаний з забезпеченням громадського порядку та громадськоi безпеки;
ця дiяльнiсть носить профiлактичний характер, а кiнцевою метою адмiнiстративноi дiяльностi полiцii та мiлiцii СФ попередження правопорушень.
Адмiнiстративна дiяльнiсть полiцii одночасно СФ виконавчою та розпорядчою. Виконавча дiяльнiсть полiцii повязана iз повсякденним виконанням чинних законiв та пiдзаконних актiв Держави РЖзраiль, що регламентують питання охорони громадського порядку, громадськоi безпеки та боротьби зi злочиннiстю.
Уся адмiнiстративна дiяльнiсть полiцii РЖзраiлю маСФ яскраво визначену правоохоронну направленiсть. Полiцiя, вiдповiдно до своiх повноважень, здiйснюСФ нагляд за виконанням загальнообовязкових правил поведiнки, застосовуСФ засоби примусу, якi мають характер адмiнiстративного примусу з метою попередження, а при необхiдностi - припинення правопорушень та покарання правопорушникiв.
Особливу увагу в РЖзраiлi придiляють питанням попередження та профiлактики правопорушень. Тому в адмiнiстративнiй дiяльностi полiцii значне мiiе займаСФ попередження правопорушень та активне проведення профiлактичних заходiв. Ця робота направлена на те, щоб створити умови, якi виключають вчинення правопорушень, не допускати, оперативно припиняти iх, тим самим попереджувати можливу шкоду, яку правопорушення наносить громадянам, суспiльству та державi.
Нацiональною полiцiСФю РЖзраiлю здiйснюСФться охорона громадського порядку як один з напрямiв адмiнiстративноi дiяльностi.
У вiтчизнянiй адмiнiстративнiй науцi громадський порядок розглядаСФться як певна система вiдносин, належний порядок, що склався у суспiльствi й вiдповiдаСФ iнтересам держави та всiх ii громадян [7, с. 477].
С.В. Кiвалов та Л.Р. Бiла зазначають, що громадський порядок - це певна система вiдносин, належний порядок, що склався у суспiльствi, який вiдповiдаСФ iнтересам держави i всiх ii громадян [5, с. 71].
На думку радянських юристiв М.РЖ. РДропкiна та О.П. Клюшнiченка, пiд громадським порядком слiд розумiти всю сукупнiсть вiдносин, що складаються у суспiльствi [16, с. 274].
РЖ.М. Даньшин розглядаСФ громадський порядок як суспiльнi вiдносини, що виникають у процесi виконання громадянами встановлених у нормах права та iнших нормах неюридичного характеру правил поведiнки i забезпечують узгоджене та стабiльне спiльне життя людей [12, с. 15].
Л.Л. Попов визначаСФ громадський порядок як урегульовану нормами права та моралi систему вольових вiдносин, що протiкають, головним чином, у громадських мiiях, а також суспiльнi вiдносини, що виникають i розвиваються за межами громадських мiiь, але за своiм характером забезпечують охорону здоровя, честi громадян, громадського спокою, нормальних умов для дiяльностi пiдприСФмств, установ, органiзацiй [18, c. 7].
Ф.Д. Фiночко доповнюСФ, що громадський порядок - це сукупнiсть установлених у державi правил поведiнки громадян у громадських мiiях, якi регулюються правовими, моральними та iншими соцiальними нормами [9, c. 474].
О.Ф. Скакун визначаСФ громадський порядок як стан (режим) упорядкованостi соцiальними нормами (нормами права, моралi, корпоративними нормами, нормами-звичаями) системи суспiльних вiдносин i iх додержання [2, с. 453-454].
Л.В. Коваль пiд громадським порядком розумiСФ стан у суспiльствi, який гарантуСФ уникнення небезпек як суспiльством, так i окремими громадянами [6, с. 58-62].
РЖ.П. Голоснiченко та Я.Ю. КондратьСФв у вузькому значеннi розглядали громадський порядок як стан соцiальноi урегульованостi, при якому забезпечуються життя, здоровя громадян, iх права та свободи, громадський спокiй, мораль та людська гiднiсть [15, c. 14-16].
А.Т. Комзюк визначаСФ громадський порядок як суспiльнi вiдносини, що складаються у громадських мiiях у процесi спiлкування людей i якi мають на метi забезпечення спокiйноi обстановки суспiльного життя, нормальних умов для працi та вiдпочинку людей, для дiяльностi державних органiв, а також пiдприСФмств, установ та органiзацiй [8, с. 305].
В.Д. Сущенко, В.РЖ. Олефiр та iншi фахiвцi в галузi адмiнiстративноi дiяльностi ОВС розглядають громадський порядок як урегульовану правовими та iншими соцiальними нормами певну частину суспiльних вiдносин, якi складають режим життСФдiяльностi у вiдповiдних сферах, забезпечують недоторканiсть життя, здоровя та гiдностi громадян, власностi та умов, що склалися для нормальноi дiяльностi установ, пiдприСФмств, органiзацiй, посадових осiб та громадян [11, с. 69].
Х.П. Ярмакi визначаСФ громадський порядок як урегульовану нормами права та iншими соцiальними нормами систему суспiльних вiдносин, що складаються у громадських мiiях, яка маСФ на метi охорону та забезпечення спокою населення, охорону життя, здоровя, прав та свобод, честi i гiдностi громадян, створення сприятливих умов для нормального функцiонування державних i громадських органiзацiй [2, с. 97].
Пiд громадським порядком р