Формування соцiально-корпоративноi вiдповiдальностi пiдприСФмств
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
та який змiст цiСФi вiдповiдальностi, як саме пiдприСФмство маСФ реагувати на вимоги, очiкування та побажання суспiльства та якими СФ результати соцiально-вiдповiдальноi дiяльностi пiдприСФмства
альтернативнi концепцii, а саме: пiдходи з позицii управлiння зацiкавленими сторонами, корпоративного громадянства та корпоративноi сталостi пiдприСФмства.
Таблиця 1.1
Класифiкацiя пiдходiв до iдеi вiдповiдальноi дiяльностi пiдприСФмства [15]
Назва групиПiдходиХарактеристика пiдходуКонцепцii ядраКорпоративна соцiальна вiдповiдальнiстьДаСФ вiдповiдi на запитання: чому пiдприСФмство маСФ бути соцiально-вiдповiдальним та який змiст цiСФi вiдповiдальностi?Корпоративна соцiальна чуттСФвiстьДаСФ вiдповiдь на запитання: як саме пiдприСФмство маСФ реагувати на вимоги, очiкування та побажання суспiльства?Корпоративна соцiальна дiяльнiстьДаСФ вiдповiдь на запитання: якими СФ результати соцiально-вiдповiдальноi дiяльностi пiдприСФмства?Альтернативнi концепцiiУправлiння зацiкавленими сторонамиВизнаСФ легiтимнiсть iнтересiв зацiкавлених сторiн у рiзних аспектах дiяльностi пiдприСФмства та наявнiсть у них власних внутрiшнiх цiнностейКорпоративне громадянствоФокусуСФться не на проблемах, якi породжуються внаслiдок взаСФмодii пiдприСФмства з усiма зацiкавленими сторонами, а на потребах конкретноi мiiевоi громади та повязаною з нею благодiйною дiяльнiстюКорпоративна сталiстьМодель управлiння пiдприСФмством, яка охоплюСФ економiчну, соцiальну та екологiчну дiяльнiсть пiдприСФмства як у короткостроковiй, так i довгостроковiй перспективi
Надзвичайно цiкавим у контекстi обСФднання iснуючих теорiй СФ пiдхiд, висловлений А. Кероллом, який запропонував трактувати корпоративну соцiальну вiдповiдальнiсть як своСФрiдну пiрамiду (рис. 1.2), яка складаСФться з економiчноi, правовоi, етичноi та дискрецiйноi (фiлантропiчноi) вiдповiдальностi органiзацii перед суспiльством [148].
В основi пiрамiди А. Керолла лежить економiчна вiдповiдальнiсть, оскiльки iсторично компанii створювалися як виробники товарiв та послуг, що дозволяло забезпечувати потреби членiв суспiльства, та, вiдповiдно, отримувати прибуток. Правова вiдповiдальнiсть передбачаСФ необхiднiсть дотримуватися iснуючих законiв, пiдпорядковуючи свою економiчну дiяльнiсть iснуючим законодавчим нормам. Етична вiдповiдальнiсть вимагаСФ вiд пiдприСФмства дiяти вiдповiдно до суспiльних очiкувань, якi не фiксуються правовими нормами (подекуди перевищують iх), але базуються на iснуючих нормах моралi зацiкавлених сторiн. Дискрецiйна (фiлантропiчна) вiдповiдальнiсть передбачаСФ, що пiдприСФмство буде добровiльно вiдповiдати на очiкування суспiльства та направляти свою дiяльнiсть на пiдтримку та розвиток соцiальних програм, виступаючи при цьому у ролi корпоративного громадянина. Аналiзувати досягнення компанiй по кожному виду вiдповiдальностi А. Керолл пропонуСФ у розрiзi зацiкавлених сторiн, вiдмiчаючи, що подiбний пiдхiд дозволяСФ пiдприСФмству визначитися з тими чи iншими видами соцiальноi вiдповiдальностi, виходячи з особливостей кожноi групи.
Рис. 1.2. Пiрамiда корпоративноi соцiальноi вiдповiдальностi [148]
На думку дисертанта концепцiя А. Керолла найкраще вiддзеркалюСФ iснуючi пiдходи до розумiння корпоративноi соцiальноi вiдповiдальностi, показуючи як iх iсторичну еволюцiю (вiд розумiння органiзацii як закритоi економiчноi системи, до визнання ii звязкiв iз суспiльством), так i змiни щодо розумiння неоднорiдностi суспiльних потреб (вiд визнання загального характеру суспiльних потреб, до iх персонiфiкацii в залежностi вiд iснуючих суспiльних груп). В той же час, варто зазначити, що на сучасному етапi розвитку суспiльства дотримання економiчноi, правовоi, етичноi та екологiчноi вiдповiдальностi СФ невiдСФмною умовою забезпечення життСФздатностi пiдприСФмств будь-якоi галузi, натомiсть у поСФднаннi з дискрецiйною вiдповiдальнiстю подiбна дiяльнiсть дiйсно може бути свiдченням вiдповiдального ставлення керiвникiв та власникiв пiдприСФмств до потреб середовища, у якому вони функцiонують.
Однак, не зважаючи на понад 50-рiчну iсторiю розвитку концепцii корпоративноi соцiальноi вiдповiдальностi, на даний час не iснуСФ СФдиного загальноприйнятого визначення поняття корпоративна соцiальна вiдповiдальнiсть. Економiсти, соцiологи, керiвники пiдприСФмств, представники мiжнародних державних та громадських органiзацiй трактують його по рiзному. У табл. 1.2 наведено короткий перелiк визначень поняття корпоративноi соцiальноi вiдповiдальностi, якi були розробленi у рiзних краiнах свiту.
Не дивлячись на велику кiлькiсть визначень, можна видiлити ряд спiльних рис, притаманних бiльшостi з них. Так, ключовим елементом поняття корпоративноi соцiальноi вiдповiдальностi СФ добровiльний характер соцiально-вiдповiдальноi дiяльностi. ПiдприСФмство добровiльно приймаСФ на себе зобовязання щодо реалiзацii заходiв, спрямованих на покращення ситуацii у сферах, що безпосередньо не повязанi з його комерцiйною дiяльнiстю. На цьому базуСФться другий елемент у визначеннi корпоративноi соцiальноi вiдповiдальностi. Тобто, в даному випадку мова йде про дiяльнiсть, яка перевищуСФ визначенi у законодавствi вимоги до роботи пiдприСФмства [29, c. 21-22, 114].
Таблиця 1.2
Генезис формування категорii корпоративна соцiальна вiдповiдальнiсть пiдприСФмства [14, 67, 69, 81, 118, 168]
Рiк ?/p>