Формування ресурсiв коммерцiйних банкiв
Информация - Банковское дело
Другие материалы по предмету Банковское дело
СФ судити про фiнансове здоровя банку.
Украiнське банкiвське спiвтовариство умовне можна роздiлити на двох груп банкiв.
Перша - державнi ( Ощадбанк, Укрэксимбанк ) i колишнi державнi, з 1992 року корпоратизованi ( Промiнвестбанк, Укрсоцбанк, Украiна ). Вiсiм рокiв тому цi банки займали 100 % банкiвського сектора. РЖ сьогоднi цi банки звязанi з державою ( чотири з них СФ уповноваженими банками по обслуговуванню бюджету ), що iм приносить не тiльки користь, але i збитки через необхiднiсть кредитувати нерентабельнi проекти уряду. Поза сумнiвом, стагнацiя промисловостi i сiльського господарства, як у дзеркалi, вiдбиваСФться в показниках росту цих банкiв.
Друга група - банки тАЬновоi хвилiтАЭ, зареСФстрованi в перiод з 1989 по 1996 роки, що тАЬвiдiбралитАЭ у старших братiв приблизно 40 % сектора банкiвських послуг.
Аналiзуючи показники дiяльностi банкiв Украiни за станом на 1.10.1998, упадаСФ в око, що заробляти грошi стало набагато тяжелее усiм. У середньому прибутковiсть активiв за рiк у всiСФi групи банкiв упала на бiльш, нiж 25 %, а прибутковiсть капiталу - бiльш, нiж на 36 %. Формування статутного фонду вiдбувалося через перерозподiл прибули банку, залучення прибули заробленоi субСФктами господарськоi дiяльностi, вiльних засобiв громадян. Рiзниця в динамiку росту капiталiв, статутних фондiв i банкiвського прибутку говорить про те, що протягом 1998 року формування капiталу банкiв йшло не стiльки за рахунок одержуваного прибутку (рiст всего 150 % ), скiльки за рахунок залучення стороннiх засобiв. Тому зниженням дивiдендiв акцiонери зобовязанi не стiльки менеджменту банкiв, скiльки загальноi ситуацii в економiцi i законодавчому середовищi дiяльностi.
Також, можна констатувати iстотне погiршення ситуацii на ринку. Питома вага клiСФнтськоi ресурсноi бази в 1999 р. у порiвняннi з 1998 р. упав з 39,8 % до 29,8 %. Это прояв загального падiння дiловоi активностi субСФктiв господарськоi дiяльностi i вiдходу их у тiньовий сектор, що обслуговуСФться готiвкою.
2.2 Аналiз структури балансiв найбiльших банкiв Украiни на 1.10.1998 р.
Структура активних i пасивних складових балансiв банку СФ найбiльш узагальненою характеристикою, що вiдбиваСФ специфiку й основнi сфери дiяльностi банку, стан ринку позичкових ресурсiв, кiлькiсть i якiсть клiСФнтури, що обслуговуСФться, полiтику банку по залученню i розмiщенню грошових ресурсiв з метою одержання прибутку.
Для проведення структурного аналiзу активних i пасивних частин балансiв який або групи банкiв, вихiдна безлiч параметрiв утворюють наступнi показники: УФ - статутний фонд, СС - власнi засоби, ПС - притягнутi засоби, ТРС - поточнi i расiетные рахунка, ДС - термiновi депозити, МБКП притягнутi мiжбанкiвськi кредити, ВН - внески населення, ПР - прибуток, РА - робiтники активи, ВА - високолiквiднi активи, КП - кредитний портфель, МБКА - виданий мiжбанкiвський кредит, ОВГЗ - державнi цiннi папери i ЦБ - операцii з цiнними паперами. У результатi реалiзацii процедури кластерного аналiзу банкiв Украiни, уся безлiч банкiв виявилося розбитим на пять кластерiв.
У 1-й кластер увiйшли три самих великих банки Украiни - Промiнвестбанк, Украiна, Укрсоцбанк, а також один iз самих великих комерцiйних банкiв - ПУМБ. Головна особливiсть цiСФi структури - невеликий щодо iнших груп банкiв питома вага практично всiх статей балансу, що СФ характерною ознакою наявностi великоi i розвитоi мережi фiлiй.
В 2-й кластер видiлився Ощадний банк - четвертий по розмiрi власних засобiв банк Украiни. Це порозумiваСФться вiдомою специфiчнiстю дiяльностi цього банку i, отже, особливою структурою активних i пасивних статей балансу, що i вiдбилося на результатах класифiкацii.
3-й кластер СФ самим представницькоi по числу банкiв, що ввiйшли - 25. Характерна риса цiСФi структури - велика питома вага робочих активiв i кредитного портфеля, притягнутi засоби в кiлька разiв перевершують власнi, питома вага тАЬдешевихтАЭ залучень ( ТРС ) найчастiше перевершуСФ питома вага тАЬдорогихтАЭ залучень ( ДС ). Таку структуру можна назвати прибылеориентированной. Як правило, орiСФнтацiя на високий рiвень прибули звязанi i з бiльш високим рiвнем практично всiх банкiвських ризикiв.
У 4-й кластер увiйшли шiсть комерцiйних банкiв. Банки цiСФi групи в основному працюють iз власними засобами, питома вага тАЬдорогихтАЭ залучень (ДС) найчастiше перевершуСФ питома вага тАЬдешевихтАЭ залучень (ТРС). Недостатнiй обсяг притягнутих фiнансових ресурсiв, як правило, негативно позначаСФться на величинi прибули. Тому цим банкам приходиться вибирати одну з таких альтернатив: упокоритися з невисоким рiвнем прибули ( це може собi дозволити тiльки великий банк ), або спробувати пiдняти рiвень прибутковостi, працюючи на мiжбанкiвському кредитному ринку, ринку довгострокових чи позичок на ринку корпоративних цiнних паперiв, що неминуче звязано з рiзким пiдвищенням рiвня кредитного ризику.
5-й кластер утворили чотири комерцiйних банки. Головна особливiсть цiСФi структури - питома вага поточних i розрахункових рахункiв у кiлька разiв перевершуСФ питому вагу високолiквiдних активiв i термiнових депозитiв. Банкам цiСФi групи приходиться вирiшувати проблему лiквiдностi, постiйно виникаючу чи виниклу тимчасово в силу ряду специфiчних особливостей iхньоi банкiвськоi дiяльностi.
Тут доречно зробити таке зауваження. У банках щодня приймаються рiшення щодо залучення засобiв у депозити i iхнСФ розмiщення. У звязку з цим розрахований по балансi коефiцiСФнт миттСФвоi лiквiдностi побiчно вiдбиваСФ