Формування ресурсiв коммерцiйних банкiв
Информация - Банковское дело
Другие материалы по предмету Банковское дело
В°цiй банку вiд збиткiв. Ця частина бiльш рухлива i виступаСФ у формi страхового фонду, частково резервного фонду, резервiв для покриття збиткiв, звязаних з непогашенням позичок. Третя частина призначена для цiлей регулювання розмiру власного капiталу банку, хоча може використовуватися як для забезпечення оперативноi дiяльностi так i для страхових потреб.
У залежностi вiд джерел i порядку формування власний капiтал банку пiдроздiляють на: акцiонерний капiтал, резервний капiтал, нерозподiлений прибуток i довгостроковi зобовязання.
Акцiонерний капiтал займаСФ базове мiiе в капiталi банку, оскiльки через нього реалiзуСФться права власникiв банку - право на доход i право на керування банком. В економiчнiй лiтературi нерiдко акцiонерним капiталом називають весь власний капiтал на тiм пiдставi, що вiн належить банку, а виходить, i акцiонерам .
Акцiонерний капiтал спочатку формуСФться у видi статутного фонду при створеннi комерцiйного банку за допомогою внескiв засновникiв, випуску i реалiзацii акцiй. Внески можуть здiйснюватися у видi коштiв. Розмiр статутного фонду визначаСФться засновниками, але не може бути нижче мiнiмального рiвня встановленого Нацiональним банком Украiни.
При створеннi комерцiйного банку формування власного капiталу звичайно звязують з випуском акцiй. На порядок утворення власного капiталу значний вплив робить вид акцiй, що випускаються, що у залежностi вiд порядку виплати дивiдендiв i права участi в керуваннi банком, пiдроздiляються на простi i привiлейованi.
Резервний капiтал формуСФться в процесi наступноi дiяльностi банку. Вiн призначений для покриття можливих збиткiв банку по проведеним iм операцiям, а також для виплати дивiдендiв, коли для цього недостатньо прибутку.
Резервний капiтал утвориться в порядку, передбаченому зборами акцiонерiв, а його величина встановлюСФться звичайно у вiдсотках до статутного фонду банку i не може його перевищувати. Джерелом утворення власного капiталу СФ вiдрахування вiд прибутку, розмiр яких визначаСФться вищим органом керування банку, але не менше законодавчо встановленого мiнiмуму.
Нерозподiлений прибуток - це джерело власного капiталу комерцiйного банку внутрiшнього походження. Вона утвориться як залишок прибули пiсля виплати дивiдендiв, вiдрахувань у резервний i iншi фонди банку.
Власний капiтал банку може формуватися за допомогою випуску довгострокових незабезпечених боргових зобовязань, прикладом яких служать облiгацii.
На вiдмiну вiд акцiй облiгацii не дають права iх власникам на участь у керуваннi iх банком, що випустив. Вони свiдчить про надання власникам облiгацiй визначених коштiв у розпорядженнi емiтента у формi довгостроковоi позики.
Пiдводячи пiдсумок, слiд зазначити, что перед банком коштуСФ важлива задача - вибрати такий порядок формування власного капiталу, що при мiнiмумi витрат на устаткування i функцiонування забезпечував би виплату достатнiх дивiдендiв акцiонерам, створюючи тим самим умови для подальшого розвитку комерцiйного банку.
1.2 Притягнутi засоби
1.2.1 Депозитнi операцii комерцiйних банкiв
До останнього часу у вiтчизнянiй банкiвськiй практицi питанням керування депозитами не придiлялося належноi уваги, що було звязано з надмiрною централiзацiСФю керування процесами формування i використання позичкового фонду. Перед заснуваннями банкiв на мiiях не ставилася задача забезпечення видачi коротко- i довгострокових позичок у залежностi вiд розмiрiв i специфiки мобилизуемых ними кредитних ресурсiв. Плановi баланси кредитних вкладень i ресурсiв вiддiленнями банкiв не складалися.
У нинiшнiх умовах значноi децентралiзацii дiяльностi банкiв продумана органiзацiя депозитних операцiй стаСФ невiдСФмним фактором забезпечення лiквiдностi комерцiйних банкiв. У цьому звязку особливий iнтерес маСФ закордонний досвiд регулювання банкiвськоi лiквiдностi через керування пасивами i його застосування до вiтчизняноi практики. Для нашоi практики будуть актуальнi рiзнi iнструменти депозитноi полiтики закордонних банкiв.Становлять iнтерес як традицiйнi iнструменти ( термiновi депозити, депозити до запитання i т.д. ) так i новi (наприклад, депозитнi сертифiкати ).
До депозитних операцiй вiдносяться операцii банку по залученню коштiв у внески з метою iхнього прибуткового розмiщення. Внесок - це кошти в наявнiй чи безготiвковiй формi в нацiональнiй чи iноземнiй валютi, переданi в банк iхнiм чи власником третiм обличчям з доручення i за рахунок власника для збереження на визначених умовах. Операцii, звязанi з залученням засобiв у внески СФ основним джерелом формування банкiвських ресурсiв.
Депозитним може бути будь-як вiдкритому клiСФнту в банку рахунок, на якому зберiгаються його кошти, включаючи активно - пасивнi рахунки при наявностi на них кредитового сальдо.
РЖснують рiзнi ознаки класифiкацii депозитiв. У залежностi вiд вкладника депозити прийнятий роздiляти на депозити фiзичних осiб i депозити юридичних осiб. У залежностi вiд термiну i порядку вилучення депозити подiляються на вклади до запитання i термiновi.
З погляду призначення депозити можна роздiлити на три групи: до запитання, термiновi й ощаднi.
Вклади до запитання призначенi для здiйснення поточних розрахункiв, розмiщаються в комерцiйних банках на поточних чи контокоррентных рахунках i можуть бути чи частково цiлком поповненi чи затребуванi в будь-який час. Зняття вкладiв до запи