Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
±ота допомагала учням краще пізнати бойові традиції свого народу, прищеплювала любов до військової справи, готовність зі зброєю в руках стати на захист Батьківщини.
Особливо цінною на даному етапі стала педагогічна спадщина талановитих радянських педагогів А.Макаренка та В.Сухомлинського. Ставлячи завдання формувати нові покоління свідомої молоді, вони виховували справжніх патріотів, люблячих Батьківщину, гордих за свій народ та його історичне минуле, працюючих на благо Вітчизни. З цією метою педагоги постійно шукали та використовували нові організаційні форми та методи виховної роботи. Більшість з них і сьогодні є актуальними.
А.Макаренко керувався принципом звязку школи з життям, надавав великого значення суспільно-корисній праці для патріотичного виховання та залучення учнів до соціалістичного будівництва. Патріотичне виховання педагог розумів як виховання активного діяча соціалістичного суспільства, виховання цілих поколінь загартованих, відданих революції, радісних і суворих діячів (122,с.353).
Для виховного процесу, на думку А.Макаренка, важливою є так звана система перспективних лін6ій, тобто виховання доцільно організовувати поступово, починаючи з маленької ближньої мети, після досягнення якої виникає бажання подальшого розвитку й удосконалення. На основі цих перспективних ліній виникає завтрашня радість. Ідея завтрашньої радості ґрунтується на тісному звязку особистої радості вихованців із великим соціальним почуттям, яке переростає у високу радість служіння Батьківщині й народові.
Поняття патріотизм як сукупність політичних і моральних почуттів розглядав наш видатний сучасник В.Сухомлинський. Живучи в соціалістичному суспільстві, педагог в основу виховного ідеалу покладав загальнолюдські та національні цінності,серед них провідними є такі.
1. Любов до рідної землі, народу, Батьківщини та її минулого.
2. Любов до матері батька, старших у сімї. Людина, не вихована належним чином у цій колисці, писав Сухомлинський, людина, незмінна в глибокому особистому, неможе бути справжнім сином Вітчизни в суспільному … Той, хто забув колиску, з якої піднявся, щоб іти по землі, хто байдужий до матері, що вигодувала та виховала його, нездатен переживати високі патріотичні почуття (208,с.146).
3.Любов до рідної мови.
Рідну мову педагог вважав духовним багатством, носієм мудрості, слави, культури, історії українського народу. Рідна мова є джерелом, з якого дитина здобуває знання про навколишній світ, про свою родину,місто, село, Батьківщину. Мова, зазначав Сухомлинський, здатна піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків…(207,с.216).
4. Шанобливе ставлення до історії та культури українського народу.
Павлиський учитель широко використовував у практиці патріотичного виховання скарби народного виховного впливу пісні, легенди, казки, оповіді, бувальщини, приказки, народні традиції, звичаї, обряди. У праці Серце віддаю дітям В.Сухомлинський підкреслює значення казки:Казка благородне і нічим не змінене джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея казки в глибині її змісту,…Казка виховує любов до рідної землі вже тому,що вона творіння народу (207,с.189).
5. Працелюбність.
Педагог вважав. Що не може бути виховання поза працею і без праці.
Аналіз досліджень дає можливість виявити позитивні та негативні риси патріотичного виховання в соціалістичному суспільстві.
Позитивні:
- любов до соціалістичної батьківщини, відстоювання її інтересів;
- постійна готовність до захисту Вітчизни, турбота про її розквіт;
- гордість за історичні звершення першої у світі соціалістичної держави;
- зміцнення дружби та братерства між народами;
- повага до героїв війни та праці.
Негативні :
- підпорядкованість національних інтересів інтернаціональним;
- цілковита підтримка політичного курсу комуністичної партії та будь-яких його змін;
- заідеалізованість освіти;
- ігнорування ролі малої батьківщини, рідного краю;
- насадження російської мови та культури;
- формування нового типу людини радянська людина, що привело до з націй;
- знивелювання націй;
- ігнорування інтересів, традицій, цінностей народів Радянського Союзу;
- попрання віри в Бога, атеїстичне виховання.
Таким чином, ми визначили основні етапи становлення та розвитку ідеї патріотичного виховання в історії вітчизняної педагогічної думки, починаючи з основ народної педагогіки. Ми бачимо, що на різних етапах розвитку суспільства зміст патріотичного виховання постійно змінювався. Без патріотичних почуттів, переконань, дій людина не може бути справжнім громадянином і сином своєї Вітчизни.
1.3 Змістова структура патріотичного виховання
Сучасні умови життя в Україні висувають перед народною освітою якісно нові завдання у сфері виховання молоді, розвязання яких допоможе подолати існуючий формалізм у змісті роботи школи. Виховання громадян України носить національний характер, базується
На національних традиціях українського народу, є ідейною силою національної свідомості., засобом збереження національної ідентичності. Сучасна модель виховання враховує особливості сьогодення, оскільки цього вимагають соціально-економічне становище кра?/p>