Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
честя хабарництву(К.Туровський), розум безглуздю (Д.Заточник) (104, с.16).
Пробудженню державної свідомості сприялоСлово про закон і благодать Іларіона Київського (1037-1043рр.). Автор проголосив рівність між усіма народами, виклав патріотичну концепцію всесвітньої історії, в якій почесне місце відводилося Київській Русі. Іларіон пророкував велике майбутнє державі, її працьовитому та мужньому народові, оспівував героїчне минуле Русі,відтворив пошуки й прагнення передової частини сучасного йому суспільства.
На особливу увагу в цьому творі заслуговує молитва до Володимира, сповнена патріотичним пафосом: И до нелиже стоит мир, звертався Іларіон до Бога не наводи на ни напасти искушения,ни предай нас в руки чуждных, да не прозовётся град твой,град пленен, и стадо твое пришельцы в земли не своей(147, с.36). Ця молитва повторювалась у критичні моменти життя.
Терпимість,рівність між усіма народами, справедливість, чесність, доброта, людинолюбство, любов до Бога завжди розглядались як найвищі моральні якості людини. Їх починали виховувати в дитини з народження. Ігумен Феодосій Печерський писав: Свою веру непрестанно хвали …и подвигайся в своей вере добрими делами, одаряй милостью не только единоверцев,но и чужих..всякого помилуй от беды избавь,и не будешь лишён воздаяния от Бога(62, с.162)
Високі почуття синівської любові до рідної землі, України-Русі,в самобутній формі відображені в перлині тогочасної літератури Слові о полку Ігоревім(1187-1188).Ідея єдності всіх руських бойовий дух, лицарська звитяга розкриті в цьому творі з надзвичайною художньою силою та образною яскравістю. Відомий історик Д.Лихачов підкреслює :Вражаючою силою позначилися земель, палкий патріотизм наших предків, їхній моральний, народні засади патріотизму, який спирається на живе почуття любові до Батьківщини, як до живої істоти (113,с.61).
Ця патріотична ідея мала вирішальне значення для боротьби проти татаро-монгольської навали. Розуміння необхідності обєднання князів, централізованої влади, для того щоб уникнути спустошення й поневолення,
Знайшло своє відображення в деяких творах тієї епохи (Слово про погибель руської землі, Повість про Олександра Невського, Про Євпатія Коловрата, Задонщина та інші.)
У творі Задонщина автор (боярин Софроній) розглядає Куликовську битву як реванш за погибель словянських воїнів на ріці Каялі. У творі показано єдність народу, піднесення народної само свідомості, віру в силу землі, історичний оптимізм. Велич, слава, сила воїнів у Задонщині виховувала в молодого покоління глибокі патріотичні почуття: любов до рідної землі, бажання йти на смерть за свободу та незалежність Батьківщини, віддавати всі сили для процвітання свого народу
Патріотизм виступав не лише як головна риса українського народу, як обовязок переконання всього життя.
Підводячи підсумки, можна стверджувати, що виховний ідеал давньоруської епохи, складовою частиною якого виступає патріотичне виховання має такі риси:
- любов до Бога та Батьківщини;
- безкорисливе служіння Вітчизні;
- захист рідної землі, гордість та її велич;
- боротьба за єдність словянських народів;
- Піклування про власний народ, про свою батьківщину.
Таким чином, педагогічна думка Київської України-Русі має глибокий загальнолюдський зміст, виступає фундаментальною основою вітчизняної педагогічної науки та української культури в цілому. Втілюючись в життя, педагогічні ідеї цього періоду виховували людину на християнських нормах моралі, як особистість мислячу, милосердну, совісну, мужню, працьовиту, з вірою у краще майбутнє
Третій етап становлення ідей патріотичного виховання в історії обіймає час звільнення від татаро- монгольської навали та період українського національного Відродження (XIV_XVIII), який характеризується формуванням української розвитком двох українських держав: Галицько-Волинської держави та Козацької демократичної республіки. На цьому історичному етапі велика увага приділяється вихованню в підростаючого покоління суто національних рис :любові до рідної землі,поваги до героїчних подвигів українців, готовності до захисту свого народу та Вітчизни. У боротьбі за свій народ і віру її виявили силу та принесли велику користь братства (XV-XVI ст.). Памятаючи слова Ісуса Христа: Люби ближнього, як самого себе, члени братства відкривали шпиталі, де жили бідні старі люди, школи з яких виходили справжні українці, готові до розумової боротьби за віру, народ та Батьківщину.
У братських школах навчали рідною мовою, виховували дітей у національному дусі на кращих традиціях українського народу та нормах християнської моралі. Зокрема, історіограф М.Аркас писав, що Великий вплив має народна школа на весь устрій життя людського,…а разом з тим з цього добре знати,яку велику шкоду роблять ті школи, де малим дітям у вічі сміються над рідною мовою, немов показуючи тим, що материнська і батьківська мова нікчемна. Бо од того виходить до всього рідного та знущання над ним ; од того великий розрух у сімї буває,а разом з тим немає доброго ладу в громадському житті(6,с.170). Народні школи мали на меті відродити словянську мову,підняти її значення як мови предків, мови, що обєднує всіх словян та є мовою словянської вченості.
Діяльність церковних братств забезпечила подальший розвиток угорського шкільництва. Школи виховали нову плеяду представників українського народу, освічених,творчих,му?/p>