Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?а погляди Сковороди виростали на ґрунті реального життя й відбивали погляди, думки,сподівання українського народу. його прагнення до кращого життя.Мислитель розглядав патріотизм в єдності з такими моральними якостями, як благородство, працьовитість, чесність, скромність, доброзичливість, щирість, вірність, доброта, справедливість, великодушність, людяність, гідність. Складовими патріотизму Г.Сковорода вважав насамперед любов до Батьківщини, народу, гуманістичні ідеали гідні людини.
Ідея патріотичного виховання досягла свого найвищого розвитку в концепції сродної праці Г.Сковороди. Педагог основну увагу зосередив на проблемі людини, її щастя, покликання, боротьби за краще майбутнє. На його думку, важливу роль у добробуті українського народу і всього людства повинна відігравати творча праця (Бджола і Шершень, Чиж та Щиглик, Щука та Рак).Однією з найважливіших вимог до виховання,на думку філософа, була його народність:Кожен повинен пізнати свій народ і в народі пізнати себе. Якщо ти українець, будь ним… (126,с.12).
Таким чином, ми бачимо, що патріотичне виховання спрямоване на формування особистості, для якої боротьба за благо та процвітання рідної землі співпадала з прагнення до праведного життя. При цьому великого значення набувають такі патріотичні якості,як честь,слава, гідність,свобода.
Провідними рисами патріотичного виховання періоду українського Відродження виступають:
- віра в Бога як втілення Вищої справедливості та укріплення православної віри;
- любов до Батьківщини, збереження незалежності й соборності України,безкорисливе служіння державі;
- боротьба за волю, честь і славу України;
- інших народів Педагог О.Духнович писав: Люби свій народ не тому, що він славний, а тому, що він твій.Будь вірним своїй Батьківщині - це твоя колиска. Хто не любить свою Батьківщину, той сирота, без обстоювання та відродження української мови, науки, освіти, культури, мистецтва;
- виховання дітей в національному дусі на кращих традиціях українського народу.
Наступний, IV етап охоплює ХІХ ст.-поч. ХХ ст. період національно-політичного відродження України та становлення української нації.
У ХІХ ст. Україна вступила із скасуванням гетьманства (1764р.),запровадженням дворянства (1785р.),з рекрутчиною, кріпацтвом, зруйнуванням Січі. Українські землі закабалила Росія, Польща та Австро-Угорщина. Це призвело до знекровлення національної системи виховання, закриття навчальних закладів, заборони вживати рідну мову. Завдяки цьому починається національне відродження України - зміцнення національної самосвідомості, гідності, високих патріотичних почуттів, бурхливий розвиток української науки і культури.
Першочерговим завданням школи, вчителів у цей час вважалося виховання патріотичних почуттів, національної гордості, поваги до батька, без матері, без усього(56,с.86).
Однодумцем О.Духновича був засновник вітчизняної педагогічної науки педагог К.Д.Ушинський відстоюючи принцип народності він вважав, що основним завданням народної школи є виховання патріотизму засобами рідної мови, природи рідного краю, народних традицій, праці, релігії. Він писав:Чим повніше і розумніше школа буде будувати свою роботу на основах народності, тим ближче стане вона до життя свого народу і буде краще виконувати своє завдання - готувати патріотів(72,с.193).Педагог підкреслював, що найважливішими рисами майбутнього громадянина повинні бути любов до своєї Батьківщини,почуття відповідальності й обовязку перед народом, почуття національної та власної гідності, жага корисної діяльності.
На принципі народності базується мета виховання, яка, на думку видатного вченого, побудована на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу (220,с.990). Так само мета патріотичного виховання базується на національному ґрунті. Педагог зауважував: незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя мета і засоби досягнення цієї мети (220,с.470).
У підручниках Рідне слово та Дитячий світ педагог наголошував на необхідності розвитку патріотичних почуттів на основі використання народних казок та пісень, прислівїв та приказок, байок та жартів, загадок та скоромовок - усього того, що є основою народної педагогіки, виразником педагогічного генію народу, сутністю народного виховного впливу на дитину. Саме під впливом цих знань у дитячому віці складається уявлення про малу батьківщину, почуття любові до неї
На хід і розвиток відродження вплинули відомі патріоти України М.Гулак, М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко та інші. Пройняті ідеалами демократії вони запропонували нову політичну програму, викладену в маніфесті Книга буття українського народу або Закон Божий. Вони висували ідеї волі, рівності народів, свободи віри, можливості для кожного народу творити свою державу та вільно розвивати освіту, науку, культуру.
Одним з найактивніших борців за національне відродження був славетний Кобзар,пророк Т. Шевченко, який у своїх творах закликав народ до боротьби за рідну землю, за свою долю, за державу. Все життя Великий Кобзар боровся за відродження національної системи виховання, за народну педагогіку, звязок з народним життям, за традиції сімейного виховання, оскільки саме народна педагогіка виховує патріота зі с