Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
и, досвід закладів освіти, визначається орієнтовний зміст патріотичного виховання.
Зміст патріотичного виховання розкривають такі розділи: державний, соціальний, родинний.
Державний розділ складають: уявлення про українську державу, Прапор, Герб, Гімн; про рідний край (село, селище, місто), про рідні місця, рідну мову; розуміння сутності обовязку перед Батьківщиною, громадської активності, поняття про захист честі й гідності Батьківщини, гордість за свою країну, розуміння моральної суті основних громадянських прав та обовязків, визначених у державних документах України; високий рівень національної самосвідомості; шанобливе ставлення до Збройних Сил України, бажання стати до їх лав, розуміння величі українського народу, як основи непорушності держави.
Соціальний розділ патріотичного виховання передбачає: розвиток інтересу до історії рідного краю, героїчного минулого країни, життя прославлених земляків; знайомство з діяльністю дитячих громадських організацій ;виявлення потреби охороняти історичні памятки, зберігати матеріальні цінності Вітчизни; вміння виявляти волю, доброзичливість, правдивість, наполегливість, самостійність, творчу активність, відповідальність у навчанні та праці; нетерпиме ставлення до порушників закону, до аморальних вчинків; дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи; розуміння значення праці батьків та українського народу, готовність виконувати громадські обовязки; нетерпиме ставлення до анти патріотизму, фашизму, шовінізму, до вандалізму; толерантне відношення до людей, уміння жити поруч.
Родинний розділ спрямований на виховання любові до батьків, чемного ставлення до старших у сімї, вчителів, ветеранів, пошану до пращурів, до героїв Батьківщини, знання місць знаходження могил та памятників, догляд за ними ; знання переказів, легенд, повірїв, народних пісень, знайомство з народним мистецтвом; пошана до народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят та дотримання них.
Зазначимо,що у практиці всі розділи знаходяться у тісному взаємозвязку, залежать один від одного. І за цієї умови утворюють систематичність, цілісність, національну спрямованість патріотичного виховання.
Таким чином, можна зробити висновок, що патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Лише переймаючись інтересами, прагненнями, потребами, ідеалами свого народу, усвідомлюючи свою національну неповторність і самобутність, людина стає зрілою, громадсько свідомою особистістю, справжнім патріотом, діяльним творцем своєї долі та долі Батьківщини.
Патріотичне виховання має бути стрижнем усієї навчально-виховної роботи, оскільки ми повинні виховати особистість, яка має почуття гордості за свою державу, сумлінно виконує громадські обовязки, усвідомлює соціальні проблеми Батьківщини та українського народу, любить рідних та близьких людей. Без цього людина не має обличчя, вона втрачає себе.
Український патріотизм повинен стати провідною виховною ідеєю сучасної школи, що реалізується в урочній та позаурочній діяльності.
1.4 Особливості сучасного патріотичного виховання в позаурочній діяльності
Національне виховання в українській державі формується нині, на думку О.Вишневського, з урахуванням двох факторів:
- розпаду СРСР та проголошення України самостійною державою;
- утворення нашої держави, яке стало природним наслідком історичних процесів, зміни соціально-економічної формації(30)
Вищезазначені фактори дозволяють виділити два головних завдання для українського народу, а водночас для органів освіти : побудова та збереження Української держави і становлення демократії з усіма її атрибутами(30,с.42). Ці завдання передбачають відродження української нації, цілісної особистості, громадянської активності, втілення української ідеї, ідеології патріотизму, державотворення.
За останні роки виникла та набула актуальності проблема виховання в юних громадян України високих духовних поривів, національних ідеалів, громадянських і патріотичних почуттів.
Сучасні педагоги, науковці В.Гуменко(201), М.Дробноход(201), П.Кононенко(201), А.Погрібний(201), Ю.Руденко(201, М.Скрипиць(201), М.Стельмахович(201) зазначають, що наука не виховала шевченківської людини - людини з пріоритетним життєвим гаслом всеперемагаючої шевченківської сили Борітеся поборете!, лицарю стійкої волі.героїчного духу, - якому були притаманні, - невичерпна енергія, прометеївсько-революційна спрямованість невгасимої діяльності в інтересах рідного народу, своєї держави(201,с.3).
Для виходу з кризи потрібна реалізація національних, громадянських, патріотичних завдань. Основи цієї роботи висвітленні в національній програмі Освіта(48), Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти(93), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української держави(94), Концепції демократизації українського виховання(32), Концепції патріотичного виховання учнів(173), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності(96) та ін. У педагогічній концепції Патріотичне виховання учнів зазначається,що одним із покликань української національної системи освіти та виховання є завдання пробуджувати і виховувати в ко?/p>