Формування людини як особистості в умовах цілеспрямованого впливу
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
? у дошкільників (а саме, зявляються страхи вигаданих істот, страшних казок). Отже, деякі види страхів виникають у дітей через дефіцит спілкування між батьками і дітьми, що є другою важливою детермінантою виникнення страхів у дошкільників, так як не задовольняється життєво важлива потреба дітей. Коли дитина проявляє непослух, батьки часто звертаються до залякування, не розуміючи, скільки шкоди це принесе психіці дитини, її подальшому розвиткові.
2.3 Застосування колекційних психогімнастичних програм для розвитку особистості дошкільника
Психогімнастикою називається метод реалізації себе без допомоги слів [20, 89]. Це дуже ефективний засіб оптимізації соціальної сфери особистості, оскільки він дозволяє звернути увагу на мову тіла та просторово-часові характеристики спілкування. Це метод реконструктивної психокорекції, мета якого пізнання та зміна особистості.
У книзі М.І. Чистякової Психогімнастика наведено таке поняття психогімнастики: Це курс спеціальних занять (етюдів, ігор, вправ), спрямованих на розвиток і корекцію різноманітних сторін психіки дитини (як її пізнавальної, так і емоційно-особистісної сфери). Насамперед такі заняття рекомендовані дітям із надмірною втомлюваністю, непосидючістю; замкнутим характером, із неврозами та порушеннями; легкими затримками психічного розвитку та іншими нервово-психічними розладами. Не менш важливо використовувати психогімнастику у психопрофілактичній роботі зі здоровими дітьми з метою психофізичної розрядки.
Психогімнастика (за методикою М.І. Чистякової) спрямована на навчання елементів техніки виразних рухів, використання виразних рухів під час виховання емоцій, вищих почуттів та набуття навичок само розслаблення.
Діти вивчають різні емоції та навчаються володіти ними, опановують абетку вияву емоцій. Психогімнастика допомагає дітям долати барєри у спілкуванні, краще зрозуміти себе та інших, знімати психічне навантаження, надає можливість для самовираження.
Порушення виразності моторики заслуговують на увагу, тому що невміння правильно виявити свої почуття, скутість, неадекватність міміко-жестового мовлення заважають нормальному спілкуванню дітей з однолітками та дорослими. Особливо в такому разі страждають діти з неврозами, органічними захворюваннями головного мозку та іншими нервово-психічними захворюваннями.
Діти з бідною експресією, можливо, і самі повною мірою не сприймають те, що їм повідомляють безсловесно інші люди, неправильно оцінюють і їх ставлення до себе, що, у свою чергу, може спричинити заглиблення у таких дітей астенічних рис характеру та виникнення другорядних невротичних нашарувань. Не менш важливою є словесна мова почуттів, що означає явища емоційного життя. Дитина, яка розмовляє гарною, багатою мовою, краще міркує, в неї зявляється більше відтінків для мовленнєвого визначення почуттів, вона тонше розуміє себе, свої переживання, емоції у неї стають диференційованими.
Структура комплексу психогімнастики.
Курс психогімнастики складається з 20 занять, на яких діти повинні опанувати приблизно вісім понять, повязаних із переживаннями основних емоцій, та десять уявлень, що є особистісними якостями дитини.
Заняття проводяться двічі на тиждень, тривають від 25 хв до 1 год 30 хв.
Заняття будуються за певною схемою і складаються з чотирьох фаз.
Перша фаза. Мімічні та пантомімічні етюди.
Мета: виразне зображення окремих емоційних станів, повязаних із переживанням тілесного та психічного задоволення та незадоволення. Моделі виявлення основних емоцій (радість, подив, інтерес, гнів, презирство, відраза, страх та ін.) і деяких емоційно забарвлених почуттів (гордість, соромязливість, впевненість тощо). Діти ознайомлюються з елементами виразних рухів: мімікою, жестами, позами, ходою.
Друга фаза. Етюди та ігри щодо виявлення окремих якостей характеру та емоцій.
Мета: виразне зображення рис характеру, формування яких зумовлене певним соціальним середовищем (жадібність, доброта, чесність), їх моральне оцінювання. Моделі поведінки персонажів із тими чи іншими рисами характеру. Закріплення і розширення вже набутих відомостей. Гармонізація особистості дитини. Під час вияву емоцій увага дітей привертається до всіх компонентів рухів одночасно.
Фаза має психопрофілактичний характер.
Третя фаза. Етюди та ігри, що мають психотерапевтичну спрямованість на окрему дитину або групу в цілому.
Мета: корекція настрою і окремих рис характеру дитини; тренінг моделювання стандартних ситуацій. Використовуються мімічні та пантомімічні можливості дітей для природного втілення в заданий образ.
Четверта фаза. Психомязове тренування.
Мета: зняття психоемоційного напруження; навіювання бажаного настрою, поведінки, рис характеру.
Між другою та третьою фазами робиться перерва на декілька хвилин, під час якої дітям надається вільний час (Хвилинка пустощів). Ведучий не втручається у спілкування дітей. Бажано домовитися з дітьми про сигнал зборів, який повинен бути незмінним.
Між третьою та четвертою фазами можна використати гру для розвитку уваги, памяті або рухливу гру.
У групі не повинно бути більш ніж 10-12 дошкільників.
На психогімнастиці кожен етюд повторюється кілька разів, щоб у ньому могли взяти участь всі діти.
У групі повинна бути лише одна гіперактивна, аутична або схильна до істерик дитина.
У момент зображення небажаних рис характеру позитивні та негат