Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

Тема: Фондова бiржа як елемент ринковоi iнфраструктури. .

З М РЖ С Т

Вступ

1. Поняття, субСФкти i класифiкацiя.

2. Основнi види операцiй.

3. Розвиток фондових бiрж в Украiнi.

Висновки

Лiтература

Вступ

Ринок цiнних паперiв. Фiктивний капiтал. Випущенi акцiонерними товариствами акцii й облiгацii поступають в обiг, створюючи ринок цiнних паперiв. Про масштаби цього ринку свiдчить той факт, що сьогоднi в капiталiстичних краiнах вартiсть всiх акцiй i облiгацiй, що знаходяться в обiгу, перевищуСФ рiчний обсяг iх валового нацiонального продукту. Бiльша частина цiнних паперiв реалiзуСФться через спецiально створений iнститут - фондову бiржу (цiннi папери iнодi називають фондами).

Акцiонерний капiтал живе як би подвiйним життям, маючи двi форми iснування. З одного боку, це дiйсний капiтал, що реально функцiонуСФ в системi суспiльного вiдтворення. З другий капiтал, поданий у формi цiнних паперiв. Капiтал, iнвестований у цiннi папери, iснуСФ як би в особливiй системi координат, i його динамiка безпосередньо визначаСФться станом, конюнктурою ринку цiнних паперiв, далеко не завжди адекватно вiдображаючи реальнi економiчнi процеси.

Саме цей двiйник реального капiталу, називаний фiктивним капiталом, що маСФ особливий рух поза кругообiгом дiйсного капiталу, як специфiчний товар i обертаСФться на фондовiй бiржi.

Категорiя фiктивного капiталу вiдбиваСФ подальший розвиток капiталiзму, i по мiрi монополiзацii виробництва ii значення зростаСФ. Джерело прибуткiв по фiктивному капiталу цiлком схований. СтворюСФться уявлення, що цiннi папери мають здiбнiсть приносити прибуток самi по собi. Особливо це виявляСФться в облiгацiях державних позик, коли держава непродуктивно розтрачуСФ отриманi кошти. Ця форма фiктивного капiталу не тiльки не маСФ вартостi, але часто i не представляСФ нiякого реального капiталу: адже вiдсотки по облiгацiях виплачуються в основному за рахунок податкiв.

В даний час, у звязку зi значним розвитком державного сектору в економiцi i збiльшенням розмiрiв державного боргу, ринок цiнних паперiв усi бiльше заповнюСФться цiнними паперами, що випускаються урядами. Особливо це помiтно в тих краiнах, де фондовi бiржi прямо контролюються урядами й активно використовуються для рефiнансування державного бюджету, наприклад, РЖталiя, у меншому ступенi Нiмеччина. Зрощування монополiй i держави виявляСФться в iх спiльних операцiях iз фiктивним капiталом.

Держава усе частiше виступаСФ на ринку цiнних паперiв як боржник, кредитор i гарант здiйснюваних операцiй. У епоху, коли iнфляцiя, насамперед у результатi зростаючих дефiцитiв державного бюджету, набуваСФ широкого розмаху, звязок фiктивного капiталу з державою збiльшуСФ iнфляцiйнi процеси, i усе бiльший контроль держави над операцiями з фiктивним капiталом для покриття бюджетного дефiциту може привести до виникнення кризових ситуацiй.

1. Поняття, субСФкти i класифiкацiя.

Фондова бiржа являСФ собою певним чином органiзований ринок, на якому власники цiнних паперiв здiйснюють через членiв бiржi, що виступають у якостi посередникiв, операцii купiвлi - продажу. Контингент членiв бiржi складаСФться з iндивiдуальних крамарi цiнними паперами i кредитно-фiнансових iнститутiв.

Коло паперiв, iз якими здiйснюються операцii, обмежений. Щоб потрапити до числа компанiй, папери яких допущенi до бiржовоi торгiвлi (iншими словами, щоб бути прийнятоi до котування), компанiя повинна задовольняти виробленим членами бiржi вимогам у вiдношеннi обсягiв продаж, розмiрiв одержуваноi прибули, числа акцiонерiв, ринковоi вартостi акцiй, перiодичностi i характеру звiтностi i т.д. Члени бiржi або державний орган, що контролюСФ iх дiяльнiсть, установлюСФ правила ведення бiржових операцiй; режим, що регулюСФ допуск до котування. Разом iз порядком проведення операцiй вони утворюють серцевину бiржi як механiзму, що обслуговуСФ рух цiнних паперiв.

Фондова бiржа - це насамперед мiiе, де знаходять один одного продавець i покупець цiнних паперiв, де цiни на цi папери визначаються попитом i пропозицiСФю на них, а самий процес купiвлi-продажу регламентуСФться правилами i нормами, тобто це певним чином органiзований ринок цiнних паперiв.

У якостi товару на цьому ринку виступають цiннi папери - акцii, облiгацii i т.п., а в якостi цiн цих товарiв - курси цих паперiв. ВстаСФ питання: як спiввiдносяться мiж собою поняття ринок i бiржа, бiржа й аукцiон?

Загальне в бiржi з ринком - установлення цiн товарiв у залежностi вiд попиту i пропозицiй на них. Але, на вiдмiну вiд ринку, на бiржi можуть продаватися не всi товари, а тiльки допущенi на неi, це з одного боку, а з другого, способи купiвлi-продажу на бiржi значно рiзноманiтнiшi, нiж на ринку, але, бiльш регламентованi

Що стосуСФться аукцiону, то про нього на бiржi нагадуСФ спосiб призначення цiни: ii викрикують. У вiк електронiки така система може показатися лише данню традицii, але, на думку бiржовикiв, вона виконуСФ ряд корисних функцiй: створюСФ необхiдну ринкову атмосферу, забезпечуСФ публiчнiсть торгiв. При однаковiй цiнi на запропонованi товари вони скорiше дiстануться тому, хто голосно викрикнув цiну, тому "голосовi данi" на бiржi, як i на аукцiонi, мають чимале значення але, на вiдмiну вiд аукцiону, цiни на товари на бiржах не тiльки зростають стосовно стартових, але i падають.

Отже, бiржа маСФ у своiх хара?/p>