Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ариство з обмеженою вiдповiдальнiстю (Лондонська i Сiднейська бiржi);
* напiвдержавна органiзацiя (Франкфуртська бiржа);
* iншi форми.
Управлiння бiржею. Загальне керiвництво дiяльнiстю бiржi здiйснюСФ рада директорiв. У своiй дiяльностi вона керуСФться статутом бiржi, у якому визначаються порядок управлiння бiржею, склад ii членiв, умови iх прийому, порядок утворення i функцii бiржових органiв.
Для повсякденного керiвництва бiржею i ii адмiнiстративним апаратом рада призначаСФ президента i вiце-президента. Крiм того, нагляд за всiма сторонами дiяльностi бiржi здiйснюють комiтети, утворенi ii членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (компютери), бiржовим iндексам, опцiонам.
Комiтет по прийому членiв розглядаСФ заявки на прийняття в члени бiржi. Комiтет по арбiтражу заслуховуСФ, розслiдуСФ i регулюСФ суперечки, що виникають мiж членами бiржi, а також членами i iх клiСФнтами. Число i склад комiтетiв змiнюються вiд бiржi до бiржi, але деякi iз них обовязковi. Це комiтет або комiсiя з лiстiнгу, що розглядаСФ заявки на включення акцiй у бiржовий список; комiтет по процедурах торгового залу, що разом з адмiнiстрацiСФю визначаСФ режим торгiвлi (торговi сесii) i стежить за дотриманням iнструкцiй iз дiяльностi в торговому залi, а також в iнших випадках.
Бiржа - це, як правило, не комерцiйнi структури, тобто безприбутковi i тому звiльненi вiд сплати корпоративного прибуткового податку. Для покриття витрат по органiзацii бiржовоi торгiвлi бiржа стягуСФ з учасникiв цiСФi торгiвлi ряд податкiв i платежiв. Це податок на угоду, укладену в торговому залi; плата компанiй за включення iх акцiй у бiржовий список; щорiчнi внески нових членiв i т.iн. Цi внески i складають основнi статтi прибутку бiржi.
Бiржа забезпечуСФ концентрацiю попиту i пропозицii, але вона фiзично не в змозi вмiстити усiх, хто хотiв би продати або купити цi папери. Тi, хто бере на себе функцiю проведення бiржових операцiй, стають посередниками. Дiяти вони можуть як на бiржi, так i поза нею, оскiльки далеко не всi папери котируються на бiржах. На позабiржовому ринку формуСФться коло посередникiв, на яких фактично покладаСФться функцiя концентрацii попиту i пропозицii. У просторi посередники розСФднанi, але вони звязанi мiж собою й утворюють СФдине цiле, постiйно вступаючи в контакт один з одним.
СубСФкти (учасники бiржових операцiй). В окремоi фондовiй операцii задiянi три сторони - продавець, покупець, посередник. На початкових етапах модель дуже проста - один посередник зводить продавця з покупцем. При зростаннi масштабiв фондових операцiй зявляСФться друга модель, i посередникiв уже двоСФ: покупець звертаСФться до одного, продавець - до iншого й iмовiрнiсть збiгу мала. При ще бiльшiй iнтенсивностi фондових операцiй складаСФться третя модель: тепер уже самi посередники потребують допомоги, i мiж ними зявляСФться ще один. Назвемо його центровим, а його контрагентiв фланговими посередниками.
Подивимося на посередництво у фондових операцiях з iншоi точки зору. Посередник може дiяти подвiйно. По-перше, за свiй рахунок, становлячись на час власником паперiв i одержуючи прибуток як рiзницю мiж курсами покупки i продажi. На американському позабiржовому ринку таких посередникiв, як уже згадувалося, називають дилерами. По-друге, вiн може працювати за певний вiдсоток вiд суми операцii, тобто за комiсiйну винагороду, просто приймаючи вiд своiх клiСФнтiв доручення на купiвлю-продаж акцiй.
У першiй i другiй моделях операцii посередник може виступати або в однiй якостi, або в iншоi. У третiй моделi дотримуСФться подiл працi: центровий посередник працюСФ за свiй рахунок, а фланговi - на комiсiйних засадах. Третя модель довгий час, аж до середини 80-х рокiв, iснувала на бiржi в Лондонi, по нiй дотепер функцiонуСФ Нью-Йоркська фондова бiржа. Центровий посередник у Лондонi iменувався джоббером, у Нью-Йорку - фахiвцем. Фланговi посередники i там i там iменуються брокерами.
На розвиненому фондовому ринку однаковостi в посередницьких операцiях нi, - усi три моделi спiвiснують, своя "фондова нiша" знаходиться для кожнiй. Наприклад, брокер iз великою клiСФнтурою одержуСФ, крiм iнших, два доручення, причому курс i розмiр пропозицii продати збiгаСФться з параметрами замовлення на покупку. Брокеру залишаСФться тiльки оформити операцiю, iз чим вiн благополучно справляСФться поодинцi, не потребуючий послуг iнших посередникiв.
Пари таких замовлень можуть утворюватися в бiржовiй юрбi, коли один брокер оголошуСФ про наявному в нього пропозицii, а iнший вiдразу вiдгукуСФться - у нього парне замовлення (посередництво по другiй моделi). Але багато доручень формулюються як умовнi. Наприклад, "продати, якщо курс пiднiмаСФться до... " Такi замовлення вiдразу виконати не можна. Отут i приходить на допомогу центровий посередник, а умовнi доручення передаються йому фланговими посередниками. Вiдзначимо, що центрового посередника може замiнити компютер, i частково це вже робиться.
2. Основнi види операцiй.
2.1. Вексельний обiг.
Вексель - це цiнний папiр, рiзновид боргового зобовязання, складеного в строго визначеноi формi, що даСФ безперечне право вимагати сплати позначеноi у векселi суми пiсля закiнчення термiна на який вiн виписаний.
Вексель - це с