Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
иств, що свiдчить про внесення вкладу в капiтал акцiонерного товариства i, що даСФ права на одержання частини прибули у виглядi дивiденду. Державними органами акцii не випускаються, вони емiтуються тiльки рiзними промисловими, торговими i фiнансовими компанiями, що виступають у формi акцiонерних товариств.
Акцiонернi товариства, i закритi, i вiдкритi випускають акцii, i зiбранi за рахунок реалiзацii акцiй кошти складають власний або статутний капiтал акцiонерного товариства. Цей капiтал може бути збiльшений двома методами: або шляхом накопичення частини прибули, що не розподiляСФться як прибуток серед акцiонерiв; або шляхом випуску нових додаткових акцiй.
Прибуток по акцii називаСФться дивiдендом i СФ частиною прибутку, що не накопичуСФться, а розподiляСФться серед акцiонерiв.
Як цiнний папiр, акцiя свiдчить про те, що ii власник внiс пай в акцiонерне товариство й у силу цього став спiввласником останнього. Розмiр цього паю, що фiксуСФ масштаби долi даноi особи у володiннi акцiонерним товариством, визначаСФться кiлькiстю приналежних йому акцiй. Покупка акцii сама по собi - не надання кредиту акцiонерному товариству, а вкладення капiталу в це товариство. По своiй економiчнiй природi покупка акцiй - це iнвестицii переважно грошових (але iнодi матерiальних або iнтелектуальних) коштiв iз метою одержання частини прибули акцiонерного товариства. Але саме iснування акцiонерних товариств i акцiй породжено розвитком кредитних вiдносин. Формально при покупцi акцii не iснуСФ СФдностi усiх трьох принципiв кредиту - термiновостi, обертаСФмостi i платностi. Акцiя - це безстроковий цiнний папiр i, як правило, вона не погашаСФться акцiонерним товариством. Але в принципi власник акцii може в зручний для себе момент продати акцii третiй особi i тим самим повернути витраченi кошти. Таким чином, вкладення в акцii мають, хоча й у специфiчнiй формi, риси термiновостi i обертаСФмостi, властивi кредиту. Принцип же платностi виражаСФться в одержаннi власником акцii прибутку на неi.
Акцiя як цiнний папiр маСФ цiлий ряд специфiчних властивостей, що властивi саме iй. Ними СФ: споживальна вартiсть, курсова вартiсть, оборотнiсть i лiквiднiсть. Тiльки якщо акцiя дiйсно являСФ собою сукупнiсть цих чотирьох властивостей, вона може виступати на ринку цiнних паперiв як iнвестицiйний товар, що свiдчить про здiйснення iнвестицiй у реально функцiонуюче акцiонерне товариство.
Слiд при цьому зазначити те, що iдеальних акцiй, що мали би всi розглянутi вище чотири властивостi на високому рiвнi, не iснуСФ. Ризик завжди в бiльшому або меншому ступенi маСФ мiiе.
Акцiонернi товариства випускають акцii двох типiв: звичайнi i привiлейованi.
Звичайний тип акцiй переважаСФ. Всi власники звичайних акцiй СФ повноправними акцiонерами, оскiльки кожний iз них маСФ, у принципi, право голосу на загальних зборах акцiонерiв, що даСФ формальну можливiсть брати участь у виборах правлiння, ревiзiйноi комiсii, визначати напрямок дiяльностi акцiонерного товариства. Як i в будь-якого власника, що управляСФ справою, вiдповiдальнiсть мiститися у можливостi загубити своi грошi.
Звичайнi акцii не гарантують розмiр дивiденду i навiть взагалi одержання дивiденду власником акцiй. Вони можуть приносити i великi дивiденди, i взагалi не приносити iх. Усе визначаСФться масою прибутку, одержуваного акцiонерним товариством, i рiшенням його керiвництва, яка частина прибутку повинна накопичуватися, а яка може бути направлена на виплату дивiдендiв. Насамперед розподiляються дивiденди по привiлейованих акцiях, а частина, що залишилася - по звичайних акцiях. Звичайнi акцii не викуповуються пiдприСФмством пiсля якогось термiна. ПiдприСФмство викуповувати назад акцii не зобовязано за умовами, i якщо на вiльному ринку цi акцii перестануть кого-небудь цiкавити, те вони перетворяться в нiкчемнi, нiчого не вартi папiрцi.
Як свiдчить практика, саме iнвестицii в звичайнi акцii СФ в цiлому найбiльше дохiдними з погляду одержання дивiдендiв, якщо розглядати цю прибутковiсть не за один випадковий рiк, а за ряд рокiв. Але привабливiсть звичайних акцiй для iнвесторiв обумовлена не стiльки розмiрами дивiдендiв, скiльки збiльшенням ринковоi курсовоi вартостi акцiй або так називаним приростом капiталу.
Привiлейованi акцii - це акцii, якi за своiми характеристиками займають промiжне становище мiж облiгацiями i звичайними акцiями. З одного боку, привiлейованi акцii, також як i облiгацii, приносять iнвестору фiксований прибуток i не дають йому право голосу на загальних зборах акцiонерiв. З iншого боку, тримач привiлейованоi акцii СФ власником акцiонерного товариства, тобто акцiонером, i свiй прибуток одержуСФ у формi дивiденду при розподiлi прибули. При цьому розподiл дивiдендiв по привiлейованих акцiях повинен вiдбуватися ранiше, нiж по звичайних акцiях, а при банкрутствi акцiонерного товариства власники цих акцiй мають переваги у вiдшкодуваннi своiх втрат у порiвняннi з власниками звичайних акцiй. У цьому полягаСФ привiлейованiсть акцiй.
РЖнвестицii в привiлейованi акцii менше ризикованi, нiж у звичайнi. Тому дивiденди, виплачуваннi на рiвновеликi iнвестицii в привiлейованi акцii, по своiй сумi менше, i iнодi дуже значно, нiж середньорiчний прибуток, принесений звичайними акцiями.
Обидва типи акцiй можуть мати двi основнi форми: акцiя на предявника й iменну акцiю. Акцiя на предявника означаСФ, що iмя ii власника не фiксуСФться в жодному документi, який маСФ вiдношення до випуску, пр?/p>