Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?теристиках як риси iсторичних попередникiв, (таких як ринки, ярмарки, аукцiони), так i власну специфiку.
Ознаки класичноi фондовоi бiржi:
1) це централiзований ринок, iз фiксованим мiiем торгiвлi, тобто наявнiстю торговоi площадки;
2) на даному ринку iснуСФ процедура пiдбору найкращих товарiв (цiнних паперiв), що вiдповiдають певним вимогам (фiнансова стiйкiсть i значнi розмiри емiтента, масовiсть цiнного паперу, як однорiдного i стандартного товару, масовiсть попиту, чiтко виражена коливаСФмiсть цiн i т.iн.);
3) iснування процедури пiдбору кращих операторiв ринку в якостi членiв бiржi;
4) наявнiсть тимчасового регламенту торгiвлi цiнними паперами i стандартних торгових процедур;
5) централiзацiя реСФстрацii операцiй i розрахункiв по ним;
6) встановлення офiцiйних (бiржових) котувань;
7) нагляд за членами бiржi (iз позицiй iх фiнансовоi стiйкостi, безпечного ведення бiзнесу i дотримання етики фондового ринку).
Функцii фондовоi бiржi:
а) створення постiйно дiючого ринку;
б) визначення цiн;
в) поширення iнформацii про товари i фiнансовi iнструменти, iх цiну умови обiгу;
г) пiдтримка професiоналiзму торгових i фiнансових посередникiв;
д) вироблення правил;
е) iндикацiя стану економiки, ii товарних сегментiв i фондового ринку.
Усього у свiтi бiля 150 фондових бiрж, найкрупнiшими СФ наступнi: Нью-Йоркська, Лондонська, Токiйська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульська, Цюрiхська, Парижська, Гонконгська i бiржа Куала Лумпур.
Прагнення власникiв однакових цiнних паперiв зiйтися в одному мiii випливаСФ з характеру акцiй i облiгацiй як товарiв, бiржових по своСФму походженню. Але акцiонернi товариства, хоча i виникали як великi для свого часу пiдприСФмства, не могли претендувати на охоплення своСФю дiяльнiстю всiСФi територii краiни. Виходить, i своi акцii вони могли збувати в основному там, де базувалися i були вiдомi. Тому фондовi бiржi органiзуються в центрах великих економiчних районiв. Це загальна закономiрнiсть. Надалi шляхи розвитку можуть бути рiзними.
Найбiльше логiчно висування на переднiй план бiржi, що знаходиться в головному фiнансовому центрi краiни. На цiй бiржi концентруються акцii компанiй, що довели масштаби своiх операцiй до загальнонацiональних. Провiнцiйнi ж бiржi поступово марнiють. Так складаСФться моноцентрична бiржова система. У найбiльше закiнченому виглядi вона iснуСФ в Англii. "асне, серед офiцiйних бiржових назв уже немаСФ Лондонськоi бiржi, однiСФi з найстарших у свiтi. З недавнiх часiв вона iменуСФться Мiжнародною фондовою бiржею, оскiльки вона увiбрала в себе не тiльки всi бiржi Великобританii, але й РЖрландii. Моноцентричними СФ також бiржовi системи Японii, Францii.
У той же час у краiнах, улаштованих по федеративному зразку, бiльш можливе формування полiцентричноi бiржовоi системи, при котроi приблизно рiвноправнi кiлька центрiв фондовоi торгiвлi. Так сталося в Канадi, де лiдирують бiржi Монреалю i Торонто, в Австралii - бiржi Сiднея i Мельбурна.
Фондовий ринок США в цьому планi специфiчний - вiн настiльки великий, що знайшлося мiiе i для загальновизнаного лiдера - Нью-йоркськоi фондовоi бiржi, i для ще однiСФi значноi бiржi, також розташованоi в Нью-Йорку, головному фiнансовому центрi, - Американськоi фондовоi бiржi, i для провiнцiйних бiрж. Число останнiх за пiслявоСФннi роки скоротилося, але вони залишилися досить мiцно стоять на ногах. Тому бiржову систему США доводиться класифiкувати як побудовану за змiшаним типом.
Свiтовий досвiд свiдчить, що можливi варiанти кiлькостi бiрж у краiнi. У Швецii, Францii, Англii усього по однiй фондовiй бiржi на краiну. У ФРН 80% цiнних паперiв зосередженi на фондовiй бiржi у Франкфуртi-на-Майнi, а залишившиСФся 20% разкiданi по семи дрiбним бiржам. На бiржi в Нью-Йорку котируються акцii самих солiдних акцiонерних товариств, всi iншi - на iнших бiльш дрiбних бiржах.
Значення фондовоi бiржi для ринковоi економiки виходить за рамки органiзованого ринку цiнних паперiв. Фондовi бiржi зробили переворот у проблемi лiквiдностi капiталу. "Диво" уявлялося в тому, що для iнвестора практично стерлися рiзницi мiж довгостроковими i короткостроковими вкладеннями коштiв. Цiлком реальнi в часу побоювання омертвити капiтал стримували пiдприСФмницький запал. Але в мiру розвитку операцiй на фондових бiржах склалося становище, коли для кожного окремого акцiонера iнвестицii (iнвестований в акцii капiтал) мають майже такий же лiквiдний характер, як готiвка, тому що акцii в будь-який момент можуть бути проданi на бiржi.
Бiржi можуть бути заснованi державою як суспiльнi заклади. У Францii, РЖталii i рядi iнших краiн фондовi бiржi вважаються суспiльними установами. Це, правда, виражаСФться лише в тому, що держава даСФ примiщення для бiржових операцiй. Бiржовики вважаються представниками держави, але дiють як приватнi пiдприСФмцi, за свiй рахунок.
Бiржi можуть бути заснованi i на принципах приватного пiдприСФмництва, наприклад, як акцiонерне товариство. Така органiзацiя бiрж характерна для Англii, США.
Фондова бiржа виступаСФ в якостi торгового, професiйного i технологiчного ядра ринку цiнних паперiв, крiм того, бiржа СФ пiдприСФмством.
У мiжнароднiй практицi iснують рiзнi органiзацiйно-правовi форми бiрж:
* неприбуткова корпорацiя (Нью-Йоркська бiржа);
* неприбуткова членська органiзацiя (Токiйська бiржа);
* тов