Фiнансова санацiя та стабiлiзацiя дiяльностi пiдприСФмства

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




зацii продукцii.

Розрiзнюють три види кризи:

  1. стратегiчна криза (коли на пiдприСФмствi зруйновано виробничий потенцiал i вiдсутнi довгостроковi фактори успiху);
  2. криза прибутковостi (перманентнi збитки вихолощують класний капiтал, i це призводить до незадовiльноi структури балансу);
  3. криза лiквiдностi (пiдприСФмство СФ неплатоспроможним або iснуСФ реальна загроза втрати платоспроможностi).

Мiж розглядуваними видами кризи iснують тiснi причинно-наслiдковi звязки: стратегiчна криза спричинюСФ кризу прибутковостi, яка, у свою чергу, приводить до втрати пiдприСФмством лiквiдностi. Зумовлене зовнiшнiми та внутрiшнiми факторами зменшення обсягiв реалiзацii продукцii призводить, з одного боку, до зниження прибутковостi та до збитковостi, а з iншого до зниження рiвня лiквiдностi та платоспроможностi. Закономiрним результатом розвитку симптомiв фiнансовоi кризи СФ непомiрна кредиторська заборгованiсть, неплатоспроможнiсть та банкрутство пiдприСФмства.

Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходiв СФ iдентифiкацiя: глибини фiнансовоi кризи. РЖснують РЖри фази кризи:

  1. фаза кризи, яка безпосередньо не загрожуСФ функцiонуванню пiдприСФмства (за умови переведення його на режим антикризового управлiння);
  2. фаза, яка загрожуСФ подальшому iснуванню пiдприСФмства i потребуСФ негайного проведення фiнансовоi санацii;
  3. кризовий стан, кий не сумiсний подальшим iснуванням пiдприСФмства i призводить до його лiквiдацii.

РЖдентифiкацiя фази фiнансовоi кризи СФ необхiдною передумовою правильноi та своСФчасноi реакцii на неi.

1.2. Економiчна сутнiсть санацii пiдприСФмства

Найдiйовiшим засобом запобiгання банкрутству пiдприСФмства СФ фiнансова санацiя. Термiн санацiя походить вiд латинського тАЮsапаrетАЭ оздоровлення, видужання. Економiчний словник тлумачить це поняття к систему заходiв, здiйснюваних для запобiгання банкрутств промислових, торговельних, банкiвських монополiй, визначаючи, що санацiя може вiдбуватися злиттям пiдприСФмства, яке перебуваСФ на межi банкрутства, з потужнiшою компанiСФю; випуском нових акцiй або облiгацiй для мобiлiзацii грошового капiталу; збiльшенням банкiвських кредитiв i наданням урядових субсидiй; перетворенням короткостроковоi заборгованостi в довгострокову; повною або частковою купiвлею державою акцiй пiдприСФмства, що перебуваСФ на межi банкрутства [23].

ВважаСФмо, що наведене в словнику тлумачення цiлей санацii та механiзму ii проведення, перелiк санацiйних заходiв не СФ достатньо чiткими. Адже попередження банкрутства ще не означаСФ оздоровлення та повного виходу пiдприСФмства з фiнансовоi кризи. Наведений перелiк заходiв СФ неповним i не розкриваСФ принципових методологiчних пiдходiв до вибору тих чи iнших форм санацii.

Деякi з вiтчизняних авторiв (наприклад, РЖ. А. Бланк) iз санацiСФю ототожнюють лише заходи щодо фiнансового оздоровлення пiдприСФмства, якi реалiзуються з допомогою стороннiх юридичних, а також фiзичних осiб i спрямованих на попередження оголошення пiдприСФмства-боржника банкрутом i його лiквiдацii [17]. РЖз цим не можна погодитись, оскiльки мобiлiзацiя внутрiшнiх фiнансових резервiв СФ невiдСФмною складовою процесу оздоровлення будь-кого пiдприСФмства.

М.РЖ. Титов у монографii, присвяченiй матерiально-правовим та процесуальним аспектам банкрутства, пропонуСФ дати таке законодавче визначення санацii: санацiя це оздоровлення неспроможного боржника, надання йому фiнансовоi допомоги з боку власника майна, кредиторiв та iнших юридичних i фiзичних осiб (у тому числi зарубiжних), спрямованих на пiдтримку дiяльностi боржника i запобiгання його банкрутству [41].

Це визначення також тяжiСФ до розумiння санацii к iнституту зовнiшньоi фiнансовоi пiдтримки боржника.

Згiдно iз Законом Украiни Про банкрутство вiд 1992 р., пiд санацiСФю розумiСФться задоволення вимог кредиторiв i виконання зобовязань перед бюджетом та iншими державними цiльовими фондами, у тому числi кредитором, що добровiльно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання вiдповiдних зобовязань. Отже, згiдно з таким пiдходом санацiя за своСФю правовою основою СФ лише iнститутом переведення боргу. Проте з цим аж нiяк не можна погодитися.

Нова редакцiя Закону Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом, прийнята у 1999 роцi, розрiзняСФ поняття санацiя та досудова санацiя. У цьому документi санацiя розглядаСФться к система заходiв, передбачених процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобiгання лiквiдацii боржника i спрямованих на оздоровлення його фiнансового стану, а також на задоволення в повному обсязi або частково вимог кредиторiв шляхом кредитування, реструктуризацii боргiв та капiталу i (або) змiною органiзацiйноi та виробничоi структури боржника. Досудова санацiя система заходiв щодо вiдновлення платоспроможностi боржника, здiйснюваних власником боржника, iнвестор, з метою запобiгати його лiквiдацii, вдавшись до реорганiзацiйних, органiзацiйно-господарських, управлiнських, iнвестицiйних, технiчних, фiнансово-економiчних, правових заходiв у межах чинного законодавства до початку порушення справи про банкрутство. Недолiки наведених визначень санацii також цiлком очевиднi [2].

СвоСФ тлумачення поняття санацiя маСФ i Нацiональний банк Украiни: режим фiнансовоi санацii це система не примусових i примусових заходiв, спрямованих на збiльшен