Фiнансова санацiя та стабiлiзацiя дiяльностi пiдприСФмства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?о межi банкрутства.
ОднiСФю з негативних тенденцiй, яка СФ наслiдком незадовiльного фiнансового стану бiльшостi вiтчизняних пiдприСФмств, СФ катастрофiчне зростання кредиторськоi i дебiторськоi заборгованостi на пiдприСФмствах.
Зауважимо, що банкрутство та лiквiдацiя пiдприСФмства означають не лише збитки для його акцiонерiв, кредиторiв, виробничих партнерiв, споживачiв продукцii, а й зменшення податкових надходжень до бюджету, зростання безробiття, що зрештою може стати одним iз чинникiв макроекономiчноi нестабiльностi. РЖстотним СФ те, що серед пiдприСФмств, справи про банкрутство яких перебувають на розглядi, значний вiдсоток становлять такi, що тимчасово потрапили в скрутне становище. Вартiсть iхнiх активiв набагато вища за кредиторську заборгованiсть. За умови проведення санацii (оздоровлення) чи реструктуризацii цi пiдприСФмства можуть розрахуватися з боргами i продовжити дiяльнiсть. Проте через недосконале законодавство, вiдсутнiсть належного теоретико-методичного забезпечення санацii, дефiцит квалiфiкованого фiнансового менеджменту, брак державноi фiнансовоi пiдтримки виробничих структур та з iнших субСФктивних i обСФктивних причин багато з потенцiйно життСФздатних пiдприСФмств, у тому числi тих, що належать до прiоритетних галузей народного господарства Украiни, стають потенцiйними банкрутами.
У ринковiй економiцi банкрутство пiдприСФмств нормальне вище.
Банкрутство пiдприСФмств це наслiдок глибокоi фiнансовоi кризи, система заходiв щодо управлiння кою не дала позитивних результатiв [40].
Пiд фiнансовою кризою розумiють фазу розбалансованоi дiяльностi пiдприСФмства та обмежених можливостей впливу його керiвництва на фiнансовi вiдносини, що виникають на цьому пiдприСФмствi. На практицi з кризою, к правило, iдентифiкуСФться загроза неплатоспроможностi та банкрутства пiдприСФмства, дiяльнiсть його в неприбутковiй зонi або вiдсутнiсть у цього пiдприСФмства потенцiалу для успiшного функцiонування.
Фiнансову кризу на пiдприСФмствi характеризують трьома параметрами:
- джерелами (факторами) виникнення;
- видом кризи;
- стадiСФю ii розвитку.
РЖдентифiкацiя цих ознак даСФ змогу правильно дiагностувати фiнансову неспроможнiсть пiдприСФмства та дiбрати найефективнiший каталог санацiйних заходiв.
Для вибору найефективнiших форм санацii, прийняття правильних рiшень щодо усунення негативних процесiв передовсiм необхiдно iдентифiкувати причини фiнансовоi неспроможностi субСФкта господарювання.
Фактори, якi можуть призвести до фiнансовоi кризи на пiдприСФмствi, подiляють на зовнiшнi, або екзогеннi (якi не залежать вiд дiяльностi пiдприСФмства), та внутрiшнi, або ендогеннi (що залежать вiд пiдприСФмства).
Головними екзогенними факторами фiнансовоi кризи с пiдприСФмствi можуть бути:
- спад конюнктури в економiцi в цiлому;
- зменшення купiвельноi спроможностi населення;
- значний рiвень iнфляцii;
- нестабiльнiсть господарського та податкового законодавства;
- нестабiльнiсть фiнансового та валютного ринкiв;
- посилення конкуренцii в галузi;
- криза окремоi галузi;
- сезоннi коливання;
- посилення монополiзму на ринку;
- дискримiнацiя пiдприСФмства органами влади та управлiння;
- полiтична нестабiльнiсть у краiнi мiiезнаходження пiдприСФмства або в краiнах пiдприСФмств постачальникiв сировинi (споживачiв продукцii);
- конфлiкти мiж засновниками (власниками).
Вплив зовнiшнiх факторiв кризи маСФ здебiльшого стратегiчний характер. Вони зумовлюють фiнансову кризу на пiдприСФмствi, якщо менеджмент неправильно або несвоСФчасно реагуСФ на них, тобто якщо вiдсутня або недосконало функцiонуСФ система раннього попередження та реагування, одним iз завдань якоi СФ прогнозування банкрутства.
Можна назвати багато ендогенних факторiв фiнансовоi кризи. З метою систематизацii iх можна згрупувати в перелiченi далi блоки.
- Низька кiсть менеджменту;
- Дефiцити в органiзацiйнiй структурi;
- Низький рiвень квалiфiкацii персоналу;
- Недолiки у виробничiй сферi;
- Прорахунки в галузi постачання;
- Низький рiвень маркетингу та втрата ринкiв збуту продукцii;
- Прорахунки в iнвестицiйнiй полiтицi;
- Брак iнновацiй та рацiоналiзаторства;
- Дефiцити у фiнансуваннi;
- Вiдсутнiсть або незадовiльна робота служб контролiнгу (планування, аналiз, iнформацiйне забезпечення, контроль).
Загалом усi названi причини кризи досить тiсно взаСФмоповязанi, становлять складний комплекс причинно-наслiдкових звязкiв. Безперечно, дослiджуючи те чи iнше пiдприСФмство, той чи iнший випадок фiнансовоi кризи, можна виокремити певнi специфiчнi причини фiнансовоi неспроможностi, але по сутi вони зводяться до щойно перелiчених.
Типовi наслiдки впливу зазначених причин i факторiв на фiнансово-господарський стан пiдприСФмства такi:
- втрата клiСФнтiв i покупцiв готовоi продукцii;
- зменшення кiлькостi замовлень i контрактiв iз продажу продукцii;
- неритмiчнiсть виробництва, неповне завантаження потужностей;
- пiдвищення собiвартостi та рiзке зниження продуктивностi працi;
- збiльшення розмiру нелiквiдних оборотних засобiв i наявнiсть наднормативних: запасiв;
- виникнення внутрiшньовиробничих конфлiктiв i пiдвищення плинностi кадрiв;
- пiдвищення тиску на цiни;
- iстотне зменшення обсягiв реалiзацii i, як наслiдок, недоодержання виручки вiд реалi