Финансирование инновационных проектов через сеть инновационных фондов
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?тавi висновку аудиторськоi фiрми оголошуСФться банкротом з усiма наслiдками, а саме - змiна керiвництва та розгляд питання про його перепрофiлювання.
По вiдношенню до колективу експертiв, якi рекомендували до фiнансування проект, що не отримав закiнчення з iхньоi вини, надалi повинна дiяти заборона на участь в пiдготовцi експертних проектiв. Реалiзацiя цього заходу можлива через обовязкову розсилку iнновацiйним фондом аудиторським фiрмам, якi мають лiцензiю на аудит, перелiку експертiв, що працюють над таким проектом.
Для радикального покращення механiзму фiнансування НДДКР в сучасних умовах iнфляцii тi iнвестицiйноi кризи необхiдно впровадити цiлу низку заходiв.
По-перше, слiд задiяти селективно-приорiтетний принцип. Державi необхiдно забезпечити пiдтримку провiдноi частини науки, ii концентрацiю на найбiльш цiнних та незахищених напрямках НТП, на виконаннi обмеженого кола ключових нацiональних науково-технiчних програм, по вирiшенню як поточних, так i довгострокових завдань краiни, використовуючи для цього всi джерела фiнансування.
Оскiльки розробка i реалiзацiя довгострокових (пошукових) прiоритетних напрямкiв повязанi з значними витратами i подовженням термiну вiддачi вiд iнвестицiй, з ризиковим характером отримання результатiв, акценти при формуваннi прiоритетiв i iх реалiзацii переносяться на початковi стадii iнновацiйного циклу. Тому оптимальна форма при проведеннi дослiджень i розробок за стратегiчними прiоритетами - цiльовi комплекснi програми, фiнансованi в основному за рахунок коштiв держбюджету та позабюджетних фондiв.
Для тих прiоритетних напрямiв, де при вирiшеннi деяких науково-технiчних завдань можливий швидкий прорив за рахунок вiтчизняних розробок, доцiльно розповсюджувати пряму державну пiдтримку на весь iнновацiйний цикл, починаючи з фундаментальних дослiджень, - для прискорення iх процесу перетворення у вiдповiднi технологiчнi досягнення. Якщо в реалiзацii деякого напрямку потрiбний швидкий результат (наприклад вiн СФ родовим для iнших), виправдана першочергова пiдтримка розробок, що готовi до впровадження.
По-друге, по прiоритетних напрямках, що задовольняють короткостроковi цiлi науково-технiчноi полiтики, варто створювати обСФднання зацiкавлених органiзацiй та пiдприСФмств, фiнансовi та фiнансово-промисловi групи. Доля державноi участi у подiбних обСФднаннях i групах повинна визначатись ступенем ризику, важливiстю мети i термiном повернення вкладених коштiв.
По-третСФ, заради фiнансовоi пiдтримки загальногалузевих НДДКР, направлених перед усiм на створення та освоСФння новоi технiки та технологii, повязаноi iз структурною перебудовою та стимулюванням життСФво-важливих галузей, необхiдно використовувати систему позабюджетних фондiв, а також новi iнновацiйнi структури.
По-четверте, взаСФмодiя органiв держуправлiння з науково-технiчними органiзацiями (як неприбутковими так i тими, що мають в даний момент бюджетне фiнансування) повинна будуватись головним чином на контрактнiй основi, в порядку конкурсного та (або) критерiального вiдбору проектiв iз встановленням взаСФмних зобовязань держави та безпосередньо виконавця робiт. При цьому потрiбна вiдповiдальна експертиза проектiв та iх виконавцiв з точки зору виявлення реальних можливостей вiдповiдних спецiалiстiв та актуальностi пропонованих дослiджень.
Висновки
Не дивлячись на те, що перехiд до ринковоi економiки передбачаСФ зменшення ролi держави в iнновацiйнiй дiяльностi, через ряд обставин (в першу проблема iнвестицiйного клiмату) найближчим часом в Украiнi держава i надалi змушена вiдiгравати ключову роль в фiнансуваннi найважливiших напрямкiв НТП.
Проте доцiльно дещо змiнити схему такого фiнансування. Джерелом коштiв повиннi активнiше виступати позабюджетнi фонди, до участi в яких потрiбно активно залучати приватний капiтал, комерцiйнi банки, тощо.
Необхiдно визначити прiоритетнi напрямки розвитку вiтчизняноi науки i забезпечити пiдтримку на найбiльш цiнних та незахищених напрямках НТП.
На прiоритетних напрямках доцiльно створювати обСФднання зацiкавлених органiзацiй та пiдприСФмств, фiнансовi та фiнансово- промисловi групи.
ВзаСФмодiя органiв держуправлiння з науково-технiчними органiзацiями повинна будуватись головним чином на контрактнiй основi, в порядку конкурсного та критерiального вiдбору проектiв.
Потрiбно вiдшукувати форми залучення недержавних коштiв в фiнансування iнновацiйного процесу, проте це стане можливим лише в разi утворення сприятливого iнвестицiйного клiмату, в першу чергу - реформа податковоi системи, стабiльна правова база та iн.
Список використаноi лiтератури:
1. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - Киев, 1996
2. Доронина М.С. Организация деятельности инвестиционных фондов и компаний. - Харьков, 1996
3. Леонов М.Д. РЖнвестицiйнi фонди на фiнансовому ринку Украiни. - Киiв, 1996.РЖ
4. Штольте П. Инвестиционные фонды. - Москва, 1996
5. Абрамов А.Е., Волкова В.П. Паевые инвестиционные фонды: комментарий и нормативные акты. - Москва, 1996.
6. Алымов Н.А. Экономические отношения в сфере научно-технической деятельности. - Киев, 1992.
7. Беркович А.Е. Финансирование работ по изобретательству и рационализации. Образование на предприятиях фонда. - Киев, 1996.
8. Бузько И.Р. Экономический риск и управление инновационной деятельностью. - Киев, 1996
9. Бабинцев В.С. Формирование стратегии и выбор приоритетов научно-техни?/p>