Финансирование инновационных проектов через сеть инновационных фондов
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?енчурних iнновацiйних фiрм, що займаються розробкою (а iнколи СФ й iнiцiаторами) iнновацiйних проектiв СФ досить ефективною (в США на фiрми з чисельнiстю зайнятих менше 1 тис. чоловiк припадаСФ 1/2 всiх найважливiших нововведень в краiнi).
Не останню роль в успiшному функцiонуваннi фондових механiзмiв в краiнах Заходу граСФ специфiчнiсть руху грошових ресурсiв в iнновацiйному процесi.
Роздiл РЖРЖ. Рух грошових потокiв в iнновацiйному процесi
Вiд iнновацiйних фондiв потiк грошових коштiв спрямовуСФться до виконавцiв проблемно-цiльових проектiв i програм.
Успiшно виконуванi проекти i програми, нацiленi на оптимальне рiшення актуальних проблем, привертають до себе увагу потенцiйних споживачiв даних ефектiв та викликають у них природнСФ бажання всебiчно сприяти прискоренню реалiзацii намiчених цiлей.
Вкладаючи в проекти своi кошти, споживачi пропонують iх виконавцям рiзноманiтнi органiзацiйно-економiчнi послуги, додатковi матерiально-технiчнi, iнформацiйнi, кадровi ресурси i т.п. Все це прискорюСФ хiд проектних робiт; пiдвищуСФться якiсть отриманих результатiв та ефективнiсть iх використання в ширшому масштабi.
Тi додатковi кошти, що вливаються в проект i програму в ходi iх успiшного здiйснення, також фондуються. Внаслiдок проекти i програми перетворюються в самостiйнi iнновацiйнi фонди i в цiй ролi стають автономними дочiрнiми фiлiями вихiдного (материнського) iнновацiйного фонду. Вони складають його периферiю i, таким чином, надають йому функцii свого центрального органу.
По сутi розпоряджаючись чужими коштами (але при цьому маючи узаконену можливiсть привласнювати заощадженi кошти та значну долю отриманого за допомогою iх прибутку), виконавцi проектiв i програм вiдносно швидко накопичують власнi досить великi грошовi суми, якими володiють i користуються за власним бажанням, як субсидiями. В разi, якщо цi кошти починають набагато перевищувати життСФвi потреби iх власникiв, останнi, як правило, перш за все вкладають iх в своi проекти i програми, особливо у новi, перетворюючись таким чином в iндивiдуальнi фонди неприбуткового, некомерцiйного типу.
Це третСФ поколiння подiбних фондiв у iх загальнiй системi. Його характернi риси - надзвичайна багаточисельнiсть, швидкiсть обертiв грошових коштiв, висока мобiльнiсть iх обертання, стрiмкi темпи зростання iх загальноi маси.
Така можливiсть додавати у фонди виконуваних проектiв i програм власнi фiнансовi кошти (або навiть повнiстю фiнансувати iх за власний рахунок, дозволяСФ виконавцям звiльнятись вiд необхiдностi пасивного чекання субсидiй вiд материнських i дочiрнiх iнновацiйних фондiв. Можливiсть самофiнансування надаСФ виконавцям змогу успiшно долати i залежнiсть вiд бюрократичних державних iнстанцiй, якi часто регламентують суспiльний iнновацiйний процес iнструкцiями, неадекватними його змiсту i тенденцiям розвитку.
ТретСФ поколiння фондiв СФ кiнцевим пунктом грошового потоку, що формуСФться материнськими i дочiрнiми фондами, а також засновниками та користувачами. Цей потiк спрямовуСФться вiд первiсноi фази суспiльного iнновацiйного процесу до його кiнцевоi фази. Вiн безпосередньо нарощуСФ свою грошову масу, прискорюСФ ii оберти, скорочуСФ цикли обертiв, пiдвищуСФ iх ефективнiсть. Це призводить до утворення величезноi товарноi маси (новоi технiки, технологiй, покращених комунально-побутових умов, високоякiсних спецiалiзованих послуг) еквiвалентноi грошовому потоку, що розглядаСФться за всiма його кiлькiсними i якiсними характеристиками.
ТретСФ поколiння фондiв, за кожним з яких стоiть незалежна особа, здатна добровiльно вiдчуджувати особистi кошти, стаСФ також початковим пунктом другого, причому принципово iншого, в порiвняннi з першим фiнансового потоку.
Вiн iде в зворотньому напрямку: вiд кiнцевоi фази суспiльного iнновацiйного процесу до його початковоi фази. Таким чином цей зворотнiй або зустрiчний грошовий потiк збiльшуСФ масу фiнансових ресурсiв всiх учасникiв iнновацiйного процесу.
Зворотний грошовий потiк вiдрiзняСФться вiд прямого перелiком важливих властивостей. В останньому, що йде вiд першого до третього поколiння фондiв, виконавцi проблемно-цiльових проектiв i програм СФ одержувачами коштiв, що виступають у виглядi субсидiй, а також належноi iм долi прибутку. У зворотному потоцi спецiалiсти стають тАЬдонорамитАЭ, тобто джерелом грошових коштiв, якi вже самi вони даром вiддають у чуже користування.
Фондовi механiзми науково-технiчного i соцiально-економiчного прогресу приводять до суверенiзацii творчо дiСФздатних осiб, забезпечують iм бiльш сприятливi, нiж вiдомствам i корпорацiям, умови збереження i збiльшення цiнностi заощаджених коштiв за рахунок вiдчудження. Таким чином вiдбуваСФться стимулювання талановитих спецiалiстiв до самофiнансування iнновацiйних процесiв.
Це вже новий ступiнь розвитку фондових механiзмiв, що формуються на базi зворотного потоку грошових коштiв для здiйснення iнновацiйного процесу. Справа в тому, що зворотнiй грошовий потiк iде в двох напрямках.
Один з них реалiзуСФться в рамках материнських i дочiрнiх фондiв, причому назустрiч потоку грошових ресурсiв, вiдчуджуваних в цi фонди iх спонсорами. Цей зустрiчний рух вливаСФ своi кошти в прямий (магiстральний) грошовий потiк, забезпечуючи рацiональне впровадження досягнень науки i технiки. Загальна сума таких вливань в США, наприклад, вже давно перевищила ту, яку витрачають державнi вiдомства i промисловi корпорацii на фiнансуван?/p>