Финансирование инновационных проектов через сеть инновационных фондов
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
долар витрат на НДДКР в малих фiрмах принiс нововведень в порiвняннi з середнiми фiрмами в 4 рази бiльше, а в порiвняннi з великими - в 24 рази бiльше.
РЖснуюча в США рiзноманiтнiсть органiзацiйних форм ризикових капiталовкладень створюСФ широкi можливостi для експлуатацii нововведень, створених в сферi малого та середнього бiзнесу.
Варто зупинитись також на однiй з найцiкавiших особливостей органiзацii ризикових капiталовкладень в США, що полягаСФ в дiючому механiзмi поетапного фiнансування нововведень. Поява такого механiзму продиктована необхiднiстю залучення додаткових коштiв по мiрi освоСФння того чи iншого нововведення та становлення iнновацiйноi фiрми. Разом з тим механiзм поетапного фiнансування дозволяСФ iнвесторам знизити ступiнь ризику шляхом розподiлу витрат на рiзних стадiях освоСФння нововведень, а також даСФ можливiсть диференцiювати розмiри отриманого в кiнцевому результатi прибутку.
Як бачимо на прикладi США, за кордоном дiСФ велика кiлькiсть рiзноманiтних фондiв, основне призначення яких - допомагати вченим в розробцi iх iдей, просуваннi нововведень на ринок.
У нас такi фонди тiльки почали створюватись, але умов для iх дiяльностi поки що немаСФ. Податкова полiтика пригнiчуСФ будь-яку iнiцiативу в iнновацiйнiй сферi. РЖншi складовi iнвестицiйного клiмату в Украiнi також не сприяють росту капiталовкладень в i без того ризиковi iнновацiйнi проекти, тому, хоча перехiд до ринку й передбачаСФ зменшення ролi держави в iнновацiйнiй дiяльностi, залишаСФться необхiднiсть безпосередньоi державноi пiдтримки найважливiших напрямкiв НТП, ii активноi участi в iнновацiйному процесi.
Розпад дiючоi при адмiнiстративно-вiдомчому управлiннi системи фiнансування науки вимагаСФ створення системи альтернативноi, що базуСФться на принципi багатоджерельного фiнансування (шляхом органiзацii позабюджетних фондiв фiнансування НДДКР, також через залучення приватного капiталу, комерцiйних банкiв, т.п.)
Утворення позабюджетних фондiв НДДКР передбачено урядовими нормативними актами для цiлей фiнансового забезпечення загальногалузевих та мiжгалузевих розробок i дослiджень. Проте в цiлому питання створення позабюджетних фондiв не можна вважати вирiшеним, так як поки що вiдсутнi як належна чiткiсть в iх формуваннi, так i податковий контроль за перерахуваннями в цей фонд.
Було б доцiльним створювати iнновацiйнi фонди як самостiйнi госпрозрахунковi органiзацii при галузевих апаратах управлiння. Створення таких фондiв полегшуСФться завдяки наявностi у галузевому апаратi адмiнiстративних важелiв управлiння. РЗх iснування дозволяСФ без додатковоi оплати використовувати спецiалiстiв, якi мають постiйний контакт з пiдприСФмствами.
Кошти з таких фондiв можуть видiлятися на суворо зворотнiй основi у виглядi пiльгових кредитiв. Виключенням можуть бути кошти, якi спрямовуються на науково-дослiднi роботи, що мають загальногалузевий або мiжгалузевий характер, завдяки яким через 10-15 рокiв на ринку зявляться конкурентно спроможнi вироби.
Основою надання як кредитiв, так i безповоротно видiлених коштiв СФ конкурс. Розподiл коштiв при цьому може вiдбуватись двома шляхами.
Перший з них полягаСФ у видiленнi фiнансових ресурсiв кiнцевому виробнику iнновацiй, або головному розробнику iнновацiйного процесу (якщо кошти направляються на проведення базисних наукових дослiджень). ПiдприСФмства та органiзацii, якi отримали субсидii з iнновацiйного фонду, самостiйно розподiляють iх мiж спiввиконавцями i несуть вiдповiдальнiсть за повернення кредитiв та ефективнiсть iх використання.
Величина кредиту при цьому визначаСФться з врахуванням витрат на здiйснення всього обСФму робiт по створенню нового виробу. Видiляти кошти можна по етапам, з оцiнкою якостi результатiв, досягнутих на попередньому етапi фiнансування. Повернення коштiв також може бути поступовим, по мiрi реалiзацii нововведення.
Витрати, що фiнансуються з наданого кредиту повиннi включатися в вартiсть продукцii, яка забезпечуСФ створення iнновацiй. При цьому враховуСФться iх iндексацiя та плата за кредит. Кожний учасник iнновацiйного процесу за рахунок коштiв, виручених вiд продажу своСФi частини загальноi роботи, повертаСФ кредит та розраховуСФться за нього. Кiнцевий виробник повертаСФ його iнновацiйному фонду за рахунок продажу готовоi продукцii.
Згiдно другого варiанту кредити можуть надаватися iнновацiйним фондом безпосередньо учасникам процесу нововведення. Останнi повертають проiндексованi кредитнi ресурси безпосередньо фонду.
Кредити кiнцевому виробнику нового виробу дають змогу пiдвищити обгрунтування надання коштiв спiввиконавцям, а також рiвень компетентностi пiдбору учасникiв та вiдповiдальнiсть виробника за iнновацiйний процес в цiлому. Крiм того значно полегшуСФться процедура стягнення фондом кредитних ресурсiв.
Другий варiант доцiльний в тому випадку, якщо на початку здiйснення проекту кiнцевий виробник ще не визначений.
Рiшення про надання кредиту повинно базуватися на висновку аудиторськоi фiрми щодо конкурентоспроможностi та ефективностi запропонованого до фiнансування проекту.
У випадку провалу проекту, що реалiзуСФться, або окремих його складових, можуть прийматись наступнi мiри. Колектив, який отримав кредит, повертаСФ його з врахуванням iндексацii, не дивлячись на неможливiсть продажу роботи, яка виконувалась по договору. ПiдприСФмство, не спроможне повернути грошi та заплатити за користування кредитом, на пiд?/p>