Финансирование инновационных проектов через сеть инновационных фондов
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?еалiзують вибранi рiшення.
До освоСФння ефектiв приСФднуються засновники iнновацiйного фонду, який надаСФ iм право участi в реалiзацii найбiльш вигiдних для них рiшень. Як показуСФ практика, засновники, без допомоги фонду, не в змозi прийти до подiбних рiшень самостiйно, рацiонально здiйснювати iх та використати весь iх корисний для суспiльства потенцiал. Акумулюючи грошовi кошти засновникiв i розпоряджаючись ними незалежно вiд них, такi iнновацiйнi фонди виявляються спроможними створювати i розвивати якiсно новi виробничi сили науки i технiки в порiвняннi з тими , якими володiють iх засновники самi по собi.
Таким чином, висока соцiально-економiчна ефективнiсть iнновацiйних фондiв некомерцiйного, неприбуткового типу обумовлюСФться специфiчною колективною формою власностi на грошовi ресурси суспiльного iнновацiйного процесу, РЖ перш за все - вiдносинами вiдчудження-привласнення грошей як важеля реалiзацii рiзноманiтних соцiальних, економiчних та технологiчних нововведень.
Неприбутковi, некомерцiйнi фонди охоплюють всi фази iнновацiйного процесу. Вони поступово i поетапно утворюються, починаючи з фундаментальних наукових проробок найважливiших суспiльних проблем i закiнчуючи використанням кiнцевими споживачами нововведень, що практично вирiшують цi проблеми.
ОбСФднуючи грошовi кошти, якi належать багатьом незалежним один вiд одного засновникам i користувачам, фонди застосовують стимулювання широкого кола незалежних один вiд одного спецiалiстiв рiзного профiлю до дiй, орiСФнтованих на вирiшення поставленоi проблеми.
Перша група стимулiв полягаСФ в тому, що окреслюючи перед всiма спецiалiстами коло проблем, запрошуючи iх прийняти участь в розробцi (при цьому гарантуючи iм турботливе та уважне ставлення до iх субСФктивних думок та пропозицiй) iнновацiйнi фонди надають цим спецiалiстам альтернативу iх рутиннiй буденнiй роботi в традицiйних закладах. Ця альтернатива вирiзняСФться розкованiстю та плюралiзмом думок спецiалiстiв, рiвноправнiстю i свободою iх спiлкування i, як наслiдок, взаСФмним збагаченням професiйними знаннями при комплекснiй i компетентнiй консультативно-експертнiй розробцi великоi кiлькостi конкретних пропозицiй, а також демократичним характером вибору i прийняття вiдповiдальних рiшень.
Другу групу стимулiв представляють грошовi субсидii, що присуджуються фондами кращим проблемно-цiльовим проектам. Розмiр субсидiй вимiрюСФться вартiстю iх реалiзацii, а сама субсидiя видаСФться в повне, незалежне вiд фондiв, iх засновникiв та нi вiд кого взагалi, розпорядження авторiв i безпосереднiх виконавцiв проектiв. Виконавцям також надаСФться право привласнення коштiв, що заощаджуються ними за рахунок рацiонального використання при високоякiсному виконання проектiв.
Третю групу стимулiв, що застосовують iнновацiйнi фонди, складають гарантii на вiдрахування долi прибутку авторам та виконавцям проблемно-цiльових проектiв i програм, коли iх результати починають використовуватись у промисловостi та приносити великi доходи iм та масовим споживачам новоi наукомiсткоi продукцii. Можливiсть отримання долi прибутку спонукаСФ спецiалiстiв пiклуватись про максимiлiзацiю всього прибутку, який промисловим пiдприСФмствам забезпечують вiдповiднi проблемно орiСФнтованi проекти.
РЖнновацiйнi фонди комерцiйного типу, як правило, мають статус обмеженого фiнансового партнерства. Його учасники (починаючи приватними особами i закiнчуючи великими корпорацiями) отримують прибутки i несуть збитки пропорцiйно первiсно внесеному капiталу.
Кошти з таких фондiв можуть видiлятися як на зворотнiй основi у виглядi пiльгових кредитiв, так i безповоротно. Основою для видiлення коштiв, як правило СФ конкурс.
Виконавцями проекту можуть бути як венчурнi (ризиковi) малi або середнi фiрми, так i спецiально створенi колективи спецiалiстiв.
Рiшення про надання кредиту часто базуСФться на висновку аудиторськоi фiрми щодо конкурентоспроможностi та ефективностi запропонованого до фiнансування проекту.
У випадку провалу проекту, що реалiзуСФться, або окремих його складових, можуть прийматись наступнi мiри. Колектив, який отримав кредит, повертаСФ його з врахуванням iндексацii, не дивлячись на неможливiсть продажу роботи, яка виконувалась по договору. ПiдприСФмство, не спроможне повернути грошi та заплатити за користуванням кредитом, на пiдставi висновку аудиторськоi фiрми оголошуСФться банкротом з усiма наслiдками, а саме - змiна керiвництва та розгляд питання про його перепрофiлювання.
По вiдношенню до колективу експертiв, якi рекомендували до фiнансування проект, що не отримав закiнчення з iхньоi вини, надалi повинна дiяти заборона на участь в пiдготовцi експертних проектiв. Реалiзацiя цього заходу можлива через обовязкову розсилку iнновацiйним фондом аудиторським фiрмам, якi мають лiцензiю на аудит, перелiку експертiв, що працюють над таким проектом.
Як показуСФ практика розвинених краiн, фiнансування iнновацiйних проектiв через мережу iнновацiйних фондiв СФ досить ефективним, перш за все через досить високу гнучкiсть такоi системи, що дозволяСФ обСФднувати кошти багатьох рiзних iнвесторiв та зусилля багатьох спецiалiстiв для вирiшення поставлених задач.
Кооперацiя iнвесторiв, що фiнансують iнновацiйнi проекти не тiльки даСФ можливiсть накопичити достатнi ресурси, але й передбачаСФ розподiл ризику та, вiдповiдно, можливих збиткiв мiж ними.
В той самий час, як показуСФ практика, дiяльнiсть ?/p>