БiзнестАУпланування зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприСФмства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ii.
Вiд франчайзi зазвичай вимагаСФться:
а) початковий внесок для отримання права на навчання, використання iменi, торгiвельного знаку и т.п.;
б) постiйнi внески - частiше у виглядi частки з обороту - в оплату за поточне керiвництво та навчання;
в) внески на цiлi маркетингу та збуту (на покриття витрат з реклами, просуванню товару, дослiдження ринку i т.п.) - частiше у виглядi частки з обороту;
г) суворе дотримання форм i методiв роботи, включаючи порядок управлiння, стандарти якостi, унiформу спiвробiтникiв i т.п.
Франчайзер зi свого боку забезпечуСФ франчайзi:
а) початковим навчанням управлiнню та веденню справ;
б) постiйною допомогою у пiдготовцi та перепiдготовцi кадрiв, консультацiями з усiх питань управлiння та маркетингу.
Франчайзинг застосовуСФться в основному в сферi розподiлення продукцii та послуг. Франчайзинг маСФ як переваги, так i недолiки. Переваги для франчайзера полягають в наступному:
а) франчайзинг дозволяСФ франчайзеру збiльшити кiлькiсть торгових пунктiв (виробництв), що розповсюджують продукцiю чи надають послуги. Для розширення справи не вимагаСФться великих власних капiталiв;
б) розширюСФ джерела доходiв (прибуткiв) за рахунок зусиль франчайзi;
в) знижуСФ рiвень витрат виробництва i повернення на одиницю товару, тому що франчайзi сам покриваСФ витрати на утримання свого пiдприСФмства;
г) право франчайзi використовувати торгову марку згiдно до франчайзу захищено методом патентування торговоi марки.
Недолiки франчайзингу для франчайзера:
а) франчайзеру буваСФ важко контролювати франчайзi, оскiльки вiн не може безпосередньо керувати ними;
б) можливiсть згубити свою репутацiю через погану роботу франчайзi;
в) франчайзер не може бути певен, що всi франчайзi подають йому правдивi данi про свою дiяльнiсть.
ОднiСФю з форм сумiсного пiдприСФмництва - СФ керування за контрактом Management Contracting, вона знаходить широке використання в краiнах що розвиваються, якi мають капiтал та персонал, але не мають необхiдних ноу-хау та квалiфiкованих робiтникiв. Пропозицii вiдносно кооперацii з участю закордонного капiталу в цих краiнах часто вiдхиляються через страх допустити безмiрну iноземну присутнiсть. Угода на проведення комплексу робот в областi менеджменту обмежено в часi, i наприкiнцi угоди закордоннi спецiалiсти будуть замiненi на мiiевих. Отже, використовуючи Management Contracting, фiрма експортуСФ не товар, а управлiнськi послуги. Частiше за все це здiйснюСФться у формi консультацiй для iноземних компанiй. В сучасних умовах для використання Management Contracting вiдкриваються абсолютно новi можливостi, якi в свiтовiй практицi ще не мали широкого використання. Мова йде про придбання ноу-хау в областi менеджменту дiючими пiдприСФмствами, багато з яких приватизуються.
Виробництво за контрактом (Contract Manufacturing) полягаСФ в тому, що iноземне пiдприСФмство приймаСФ на себе обовязки виготовляти на власних виробничих потужностях продукцiю, придбання якоi гарантуСФться вiтчизняною фiрмою договором на тривалий термiн. Ситуацii в яких виникаСФ необхiднiсть звертатися до такоi форми, можна певною мiрою типiзувати. Використання ii маСФ сенс при дефiцитi власних потужностей та наявностi великих перешкод для експорту в вiдповiдну краiну або його високоi вартостi, а також в умовах, коли виробництво в чужiй краiнi дешевше завдяки низьким матерiальним витратам та невисокому рiвню заробiтноi платнi.
Особливе мiiе серед способiв виходу пiдприСФмства на зовнiшнiй ринок належить прямому iнвестуванню чи трансферту капiталу. РЖнвестування може виконуватися пiдприСФмством самостiйно або разом з господарчими субСФктами краiни, в яку ввозиться капiтал. В останньому випадку мова йде про створення спiльного пiдприСФмства (Joint Venture). При самостiйному вкладеннi капiталу за кордоном фiрма приймаСФ пiдприСФмство пiд свою повну вiдповiдальнiсть. Спiльне пiдприСФмство - пiдприСФмство, яке базуСФться на спiльному капiталi субСФктiв господарчоi дiяльностi Украiни та iноземних субСФктiв господарськоi дiяльностi, на спiльному управлiннi та на спiльному розподiлi результатiв та ризикiв. Основними мотивуючими факторами для пiдприСФмства для створення спiльного пiдприСФмства за кордоном можуть бути:
а) освоСФння нових ринкiв збуту i, вiдповiдно, збiльшення прибутку через зростання продажу новим покупцям;
б) краще забезпечення надiйного i довготривалого доступу до джерел сировини й енергоносiiв;
в) розширення дiючих виробничих потужностей;
г) зниження собiвартостi виробництва i полiпшення його конкурентних параметрiв завдяки можливостi використання дешевих факторiв виробництва, зокрема робочоi сили;
д) економiя часу i капiтальних витрат завдяки можливостi купити вже iснуючi та дiючi потужностi;
е) забезпечення можливостi господарського маневрування, використання додаткових важелiв полiпшення позицiй на ринку;
СФ) перспективне придбання того або iншого привабливого обСФкта в повну власнiсть;
ж) використання збутовоi мережi партнера й вiдомих у свiтi торгових марок;
з) загальне полiпшення умов ринковоi роботи й бiльш повне i ефективне використання ряду iнших маркетингових чинникiв.
Можна видiлити двi основнi форми трансферту капiталу за кордон, коли на себе приймаються переважно всi ризики: зборочне виробництво та повне виробництво продукту. Рiзниця мiж ними в основному в кiлькостi виробничих фаз, що передбачаСФться виконувати в iншiй краiнi. Зборочне виробництво в закордонних фi?/p>