Устаткування будiвельних машин
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
лiндрами однобiчноi дii - лише з одного боку, як у вертикально встановлених гiдроцилiндрах, де рух поршня донизу вiдбуваСФться пiд дiСФю сили тяжiння.
Гiдроприводи обертальноi дii застосовуються для ходового устаткування, механiзмiв повороту та ротацiйних робочих органiв машин.
Основними параметрами обСФмного гiдроприводу СФ тиск робочоi рiдини, витрата рiдини, потужнiсть, яка передаСФться енергоносiСФм за допомогою насоса, ККД приводу.
Параметри вихiдноi ланки:
для гiдроприводу обертальноi дii - крутний момент i частота обертання iшла електродвигуна;
для гiдроприводу поступальноi дii- сила на штоку гiдроцилiндра та швидкiсть його пересування.
Робочий тиск у обСФмних гiдропередачах - 7...25 МПа; простежуСФться тенденцiя пiдвищення цього параметра до 32...45 МПа. Зi збiльшенням тиску металомiсткiсть i вартiсть гiдросистем знижуються;
Гiдродинамiчнi передачi
Гiдродинамiчно передаСФться крутний момент вiд двигунового вала на вал грансмiсii внаслiдок змiни моменту руху робочоi рiдини, що протiкаСФ в робочих колесах, розмiщених у загальному корпусi, та утворюваного при цьому динамiчного риску рiдини, що перемiщуСФться насосним колесом, на лопатки турбiнного колеса.
Розрiзняють два види гiдродинамiчних передач: гiдромуфти та гiдротрансформатори.
У гiдромуфтах вал насосного колеса зСФднаний з двигуном, а вал турбiнного колеса - з трансмiсiСФю. Обертаючись, насосне колесо тягне за собою рурбiнне завдяки потоку оливи, що знаходиться мiж колесами. Пiд час запуску шипуна насосне колесо починаСФ обертатися при нерухомому турбiнному колесi, тобто ковзання дорiвнюСФ 100 %. З розгоном ковзання знижуСФться до ),,.5 % i залишаСФться сталим. ККД гiдромуфти збiльшуСФться пропорцiйно частотi обертання турбiнного колеса i становить 0,95...0,97.
Гiдромуфта даСФ змогу запускати й зупиняти двигун без вимкнення трансмiсii, а також забезпечуСФ плавний розгiн i зупинення машини, безперервне наростання швидкостi вихiдного вала вiд нуля до максимуму, зниження динамiчних наван-i.кiаiи., захист двигуна вiд перенавантажень та гасiння крутильних коливань.
Негативним у застосуваннi гiдромуфт СФ зниження ККД зi збiльшенням ковзання, а також те, що робота машин у важкому режимi при ККД гiдромуфти понад 0,75 неможлива через значне зростання навантаження пiд час стопорення турбiнного колеса.
Гiдротрансформатори, маючи позитивнi якостi гiдромуфт, забезпечують автоматичну змiну частоти обертання веденого вала залежно вiд навантаження, що передаСФться на нього, та автоматично регулюють крутний момент залежно вiд цього навантаження.
Схеми гiдроприводiв
Вiд звязкiв мiж елементами гiдроприводу, умовнi позначення яких наведенi в табл. 9, залежать схеми гiдроприводiв. Вони класифiкуються за кiлькiстю потокiв робочоi рiдини, яка подаСФться вiд насосноi установки, за можливiстю обСФднання потокiв та за видом живлення гiдродвигунiв.
За кiлькiстю потокiв робочоi рiдини схеми подiляються на одно- та багатопотоковi. При однопотоковiй схемi гiдроприводу основнi механiзми машини приводять у дiю один або кiлька насосiв, якi подають робочу рiдину в одну напiрну гiдролiнiю. У разi багатопотоковоi схеми основнi механiзми приводять у дiю два або бiльше насосiв, якi можуть подавати робочу рiдину в рiзнi напiрнi лiнii.
У схемах з можливiстю обСФднання потокiв робочоi рiдини, що подаСФться рiзними насосами, потоки рiдини зСФднуються в однiй напiрнiй лiнii, але вони можуть i розСФднуватися автоматично або вручну.
За видом живлення гiдродвигунiв розрiзняють схеми з iндивiдуальним та груповим живленням. У схемах з iндивiдуальним живленням кожен гiдро-двигун живиться вiд одного потоку, а з груповим - кiлька гiдродвигунiв живляться вiд одного або кiлькох потокiв.
У схемах з груповим живленням гiдродвигуни можуть приСФднуватися до напiрноi лiнii паралельно, послiдовно або роздiльно.
При паралельному живленнi напiрна лiнiя насоса може бути одночасно зСФднана з робочими лiнiями двох i бiльше гiдродвигунiв, при послiдовному -лише одного гiдродвигуна, зливна лiнiя якого зСФднуСФться з напiрною лiнiСФю другого гiдродвигуна, при роздiльному - одного чи кiлькох гiдродвигунiв, якi приводять у рух лише один механiзм.
У схемах гiдроприводiв часто застосовують комбiноване живлення гiдродвигунiв - паралельно-послiдовне, роздiльно-послiдовне та iн.
Однопотоковi схеми гiдроприводiв зазвичай виконують з паралельним, послiдовним або паралельно-послiдовним живленням гiдродвигунiв. Вид живлення визначаСФ можливiсть поСФднання робочих операцiй у циклi.
У разi паралельного живлення для кожного з поСФднаних рухiв використовують рiзний тиск, що зумовлюСФ потребу штучного дроселювання для збiльшення опору протiканню робочоi рiдини в гiдродвигун, який потребуСФ нижчого тиску, iнакше основний потiк рiдини пiде в гiдродвигун з найменшим навантаженням.
Отже, поСФднання операцiй за паралельного живлення повязане зi значними втратами на дроселювання рiдини пiд тиском, який потрiбно пiдвести до максимально навантаженого гiдродвигуна. Тому такi схеми використовують рiдко, лише в машинах невеликоi потужностi.
У разi послiдовного живлення весь потiк рiдини вiд насоса надходить до першого гiдродвигуна, а злив з нього - до другого. Тому гiдродвигуни приводяться в рух певною швидкiстю незалежно вiд навантаження на кожному, а необхiдний тиск у напiрнiй лiнii насоса характеризуСФться навантаженням гiдродвигунiв, якi живляться посл?/p>