Урбанiзацiя як всесвiтнiй процес. Географiя найбiльших мегалополiсiв свiту
Информация - География
Другие материалы по предмету География
В·ичного i психологiчного навантаження на органiзм людини.
Велике мiсто змiнюСФ майже усi компоненти природного середовища атмосферу, рослиннiсть, ТСрунт, рельСФф, гiдрографiчну мережу, пiдземнi води, i навiть клiмат. Процес урбанiзацii, обумовлений у цiлому розвитком суспiльного виробництва i характером соцiальних вiдносин, сам робить усе бiльш рiзнобiчний вплив на розвиток i розмiщення виробництва iншоi сфери дiяльностi суспiльства, змiнюючи його соцiальну й економiчну структуру, демографiчнi показники, умови розвитку особистостi.
Людина постiйно мрiСФ про краще майбутнСФ. З древнiх часiв вона або стихiйно, або свiдомо перетворюСФ i удосконалюСФ вигляд населених пунктiв. Анiтрошки не дивуСФ життСФздатнiсть мiст, адже в них акумульованi матерiальнi цiнностi, що часто просто не можна оцiнити, вдома, суспiльнi будинки, театри, стадiони, дороги, мости, трубопроводи i парки.
Мiсто, у кiнцевому рахунку вiдбиваСФ класовий характер суспiльства, його протирiччя, пороки i контрасти.
Мiста СФ центрами полiтичного i культурного життя. Вони виникли в часи рабовласництва, розвивалися при феодалiзмi i капiталiзмi. Процес концентрацii населення в мiстах проходить значно швидше росту загальноi чисельностi населення. За даними ООН, мiське населення у свiтi щорiчно збiльшуСФться на 4% у рiк.
Поява мегалополiсiв означаСФ стихiйну реконструкцiю великих районiв Землi. При цьому страждають повiтряний i водний басейни, зеленi масиви, порушуються транспортнi звязки, що приводять до дискомфорту у всiх вiдносинах. Багато мiст розширюються так, що не можуть уже розмiститися на сушi i починають тАЭсповзати в моретАЭ.
Процес концентрацii населення в мiстах неминучий i у своiй сутностi позитивний. Але структура зробленого мiста, його iндустрiальний фактор прийшли до протирiччя з iсторичним призначенням мiста i його роллю в пiдвищеннi життСФвого рiвня людей.
Сучаснi великi мiста, особливо мегалополiси, розширилися стихiйно, мiстять у собi житловi обСФкти, численнi науковi i суспiльнi установи, промисловi пiдприСФмства й обСФкти транспорту, ростуть, ширяться, зливаються мiж собою, тiснячи i знищуючи живу природу Землi. Сучаснi промисловi мiста, особливо деякi "супермiста" в капiталiстичних краiнах, являють собою в бiльшостi випадкiв масу бетону, асфальту.
9. Перспективи свiтовоi урбанiзацii
ОбСФктивний процес постiйного укрупнення великих мiських структур у XX столiттi, що особливо пiдсилилося в останнi десятилiття, став переконливим аргументом у багаторiчнiй дискусii мiж прихильниками великих i малих мiст про перспективи свiтовоi урбанiзацii. Пiд його впливом позицii прихильникiв тАЬконтрурбанiзацiiтАЭ, уявлень, що тАЭвелике мiсто погано, а мале, або село добретАЭ, помiтно похитнулися. Чималий внесок у це внесли i дослiдження географiв (Ж. Готман) i мiстобудiвникiв (К. Доксладiс) за рубежем i в нашiй краiнi (В.М. Гохман), що вже в 60-70-х рр. побачили у великих урбанiстичних утвореннях початок нового етапу в органiзацii територii, дiяльностi людини i всього мiського життя. На користь великих мiст свiдчить негативний досвiд авторитарних режимiв по заборонi (РЖндонезiя) або обмеженню мiграцii сiльського населення у великi мiста, виселенню мiльйонiв городян у сiльську мiiевiсть (Китай, Куба). Таким чином, i обСФктивнi процеси саморозвитку населення, i досвiд науки i практики говорять про те, що перспективи розселення необхiдно звязати з подальшим розвитком урбанiзацii i великих урбанiстичних структур, а тАЬспiвакитАЭ села i малого мiста помиляються. Вiдбулася в 1996 р. у Стамбулi представницька Друга Конференцiя ООН iз проблем середовища проживання пiдтримувала концепцiю подальшого розвитку великих мiст. У пiдсумковому документi учасники конференцii цiлком ясно висловилися за урбанiзацiю. Мiста, сказане в ньому, здатнi полегшити життя людей робити iм бiльше послуг, лiквiдувати бiднiсть, збiльшити тривалiсть життя й успiшно справлятися з постiйним ростом населення нашоi планети. Бiльшiсть людей прагнуть у мiста з тiСФi причини, що яким би не було важким там життя, воно все-таки краще, нiж сiльське.
Тому замiсть того щоб усiма способами стримувати приплив сiльськоi бiдноти у великi мiста, потрiбно зосередити зусилля на тiм, щоб зробити цi мiста бiльш придатними для життя. На конференцii вiдзначали, що великi мiста i мiськi агломерацii це наше майбутнСФ, i ми повиннi бути готовi прийняти його як природний наслiдок сучасного розвитку. РЖ настiльки ж природне бажання людей жити в них. У пiдготовленому до конференцii величезним мiжнародним колективом фахiвцiв капiтальнiй доповiдi тАЬСвiт, який урбанiзуСФтьсятАЭ, пiдкреслено, що люди перебираються в мiста по цiлком зрозумiлих i зясовних причинах i було б божевiллям ставити iм перепони.
Зi сказаного випливають i практичнi висновки. На конференцii в Стамбулi вирiшено направляти основний потiк мiжнародноi фiнансовоi допомоги не в сiльськi райони, а в мiста тАЬтретього свiтутАЭ. Встановлено, що у великих мiських утвореннях, навiть якщо вони розташованi в рiзних частинах планети, бiльше загального один з одним, нiж iз сiльськими регiонами своiх краiн. Проблеми, що ускладнюють iхнСФ життя: чи це рiст злочинностi або затори в тАЬгодину пiктАЭ. Якщо i будуть коли-небудь вирiшенi, то не в глибинцi своСФi держави, а в одному з гiгантських побратимiв, що переживають тi ж труднощi. Так, прийнята владою Нью-Йорка програма боротьби з забрудненням повiтряного басейну була розроблена в Сан-Пауло. РЖ таких