Урбанiзацiя як всесвiтнiй процес. Географiя найбiльших мегалополiсiв свiту
Информация - География
Другие материалы по предмету География
ок пригородiв. Спочатку вона виявляСФться у виникненнi навколо великих мiст пригородiв. У пiдсумку формуються мiськi агломерацii взаСФмозалежнi групи поселень (насамперед мiськi), обСФднанi рiзними видами звязкiв (трудовi, виробничi, рекреацiйнi, iнфраструктурнi й iн.) у динамiчнi системи. Потiм починаСФться бiльш швидкий розвиток пригородiв (насамперед демографiчне) у порiвняннi з центральним мiстом.
Нарештi, пригороди починають розвиватися за рахунок центрального мiста: йде iнтенсивне переселення в примiську зону жителiв з центрального мiста, перенос туди промислових i iнших функцiй. Чисельнiсть населення в центральних районах поступово скорочуСФться.
Причини цього процесу численнi. РЗх докладно вивчали в США й iнших краiнах iнтенсивноi субурбанiзацii. У загальному випадку можна видiлити причини, тАЬвиштовхуючитАЭ населення з центральних мiст i приваблюючи жителiв у пригороди.
У якостi причин, що виштовхують, звичайно вказують високу вартiсть гарноi нерухомостi в мiстi, перенаселенiсть i моральний знос житла в центральних мiстах, гострi економiчнi проблеми, високi мiiевi податки, загострення соцiальних проблем. У США вказують i на значення такого фактора, як побоювання зниження рiвня приросту дiтей, унаслiдок десегрегацii шкiл у 1954 р. Багато якi з цих причин взаСФмозалежнi i взаСФмообумовленi. Якi фактори залучають населення в пригороди? У США i Великобританii велике значення дають такiй причинi, як прагнення людей жити у власному будинку. У мiському житловому фондi США односiмейнi будинки складають 2/3, в пригородах 3/4. Частка односiмейних будинкiв постiйно збiльшуСФться. Прагнення жити у власних будинках вiдносно низька вартiсть нерухомостi в пригородах, гарна екологiя, низькi мiiевi податки. РЖстотнi i такi причини, як зростання потреби у великiй житловоi площi, спецiальнi урядовi програми по деконцентрацii населення, розвиток примiськоi iнфраструктури, прагнення мати престижну адресу, новi примiськi поселення вiдрiзняються до того ж, як правило, великою соцiальною однорiднiстю, що пiдтримуСФться системою спецiальних мiр. Цей продаж землi тiльки великими дiлянками, завищуСФ вартiсть будинкiв для небажаних поселенцiв i iн. У пiдсумку в даному поселеннi не можуть оселитися люди з рiвнем доходiв нижче визначеного.
Необхiдна умова субурбанiзацii розвиток транспорту для забезпечення перевезень мiж мiiем проживання i мiiем роботи, тому що люди, якi переселяються в бiльшостi, продовжують працювати в центральному мiстi. Саме тому першi ознаки субурбанiзацii зявилися в розвинутих краiнах пiсля розвитку в них примiського залiзничного i трамвайного транспорту. Але iнтенсивна субурбанiзацiя почалася з масовою автомобiлiзацiСФю населення, оскiльки тiльки особистий автомобiль забезпечуСФ високий ступiнь волi вiдносного розмiщення мiiь проживання i мiiь роботи.
У вiдповiдностi зi сказаним вище спочатку з центрального мiста в пригороди переселяються найбiльш забезпеченi шари населення, елiта суспiльства. Цим вони створюють зразок поводження для iншого населення, не реалiзований по матерiальних причинах: люди хотiли б переселитися, але не можуть собi цього дозволити зi своiм рiвнем доходiв. В мiру пiдвищення добробуту в переселення утягують усе бiльш широкi шари населення. РЖнтенсивна субурбанiзацiя починаСФться з переселенням численних представникiв середнього класу.
За субурбанiзацiСФю населення випливаСФ субурбанiзацiя промисловостi й iнших сфер зайнятостi. ПочинаСФться вона з виселення за межi центральних мiст великих промислових пiдприСФмств, що вимагають великих площ i безпечних в екологiчному вiдношеннi (хiмiчнi, нафтопереробнi, металургiйнi i т.п.). Серед причин субурбанiзацii промисловостi звичайно називають зростання попиту пiдприСФмств на великi земельнi дiлянки, iхню переорiСФнтацiю на автомобiльний транспорт замiсть залiзничного i внутрiшнього водного, бiльш низьку вартiсть землi в пригородах, мiграцiю квалiфiкованих працiвникiв у примiську зону й iн. Субурбанiзацiя торгiвлi i послуг безпосередньо звязана iз субурбанiзацiСФю населення, субурбанiзацiя управлiнських функцiй iз кризовим станом центральних мiст, переселенням службовцiв у пригороди, високим ступенем розвитку iнфраструктури в пригородах. Проте субурбанiзацiя робочих мiiь менша, нiж субурбанiзацiя населення. Значна частина жителiв пригородiв продовжуСФ працювати в центральних мiстах.
Природно, що субурбанiзацiя, одна з причин якоi криза центральних мiст у широкому змiстi, ще бiльше пiдсилюСФ цю кризу. Центральнi мiста позбавляються значноi частини податковоi бази, у них скорочуСФться кiлькiсть робочих мiiь i вiдповiдно росте безробiття, збiльшуСФться концентрацiя маргiнальних шарiв населення з низькими доходами i т.д. Тому в даний час державнi програми спрямованi в основному на вiдродження мiських центрiв, коли як у першi пiслявоСФннi роки вони були спрямованi на деконцентрацiю населення й економiчно великих мiст.
Подальший розвиток процесу субурбанiзацii вилився в iнтенсифiкацiю переселень жителiв не тiльки в примiську зону мiських агломерацiй, але i на неагломерацiйнi територii. США вже стали тАЬкраiною пригородiвтАЭ там живе близько 60% населення агломерацiй.
8. Людина, мiсто i навколишнСФ середовище
Урбанiзацiя, з одного боку, покращуСФ умови життя населення, з iншого боку призводить до витiснення природних систем штучним, забрудненням навколишнього середовища, пiдвищенням хiмiчного, фi?/p>