Управління грошовими потоками підприємства

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

Змінні витрати1,125389,327928,23543Валова маржа21426,623569,26464Постійні витрати-12599,512599,5-5Прибуток-8827,110969,76-

Таблиця 3.2

Розрахунок сили операційного важеля на прогнозний період

ПоказникЗа 2009 рікНа 2005 рікВідхиленняСила впливу операційного важеля21426,6: 8827,1 = 2,4223569,26: 10969,76 = 2,14 (2,14: 2,42) = 0,88

З отриманих даних видно, що при зміні обєму випуску продукції на 10 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля. Тобто сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат, а чим більша сума постійних витрат, тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.

Виходячи із розрахунків на прогнозний період видно, що сила впливу операційного важеля зменшилася на 12% (100 - 88) від попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені обємів випуску продукції на 10% величина прибутку збільшується на 124,27% (10969,76: 8827,1) x 100. І величина збільшення прибутку відповідно буде 2142,66 тис. грн. (10969,76 - 8827,1).

Розрахуємо другий показник операційного лівериджу, показник порогу рентабельності.

Поріг рентабельності = 12599,5: 0,46 = 27390,21

 

Рис.3.1 Графічне зображення порогу рентабельності.

 

а) значення прибутку в 2009 році.

б) значення прибутку на прогнозний період. (2005 рік)

Як бачимо поріг не змінюється, тобто залишився таким, яким він був в 2009 році. (27390,21 = 27390,21).

Розрахунок порогу фінансової міцності.

Таблиця 3.4

Розрахунок запасу фінансової міцності на прогнозний період.

ПоказникВ 2009 році. В 2005 роціВідхилення. Запас фінансової міцності. (46815,9 - 27390,21) = 19425,69 (51497,49 - 27390,21) = 24107,28 (24107,28: 19425,69) x 100 = 124,0%

Таким чином спостерігаємо зростання запасу фінансової міцності на 24%.

 

3.3 Довгострокова та короткострокова стратегії

 

Звіт про рух грошових коштів завершує комплекс грошової звітності підприємства. Мета цього звіту - показати, як циркулюють грошові кошти компанії. Він вказує звідки кошти надійшли та на що їх було витрачено, і є дуже важливим документом для пояснення змін різних коефіцієнтів ліквідності.

Дехто із спеціалістів дотримується думки, що показники звіту про рух грошових коштів є надійнішими, ніж показники звіту про фінансові результати, якими значно легше маніпулювати. Багато операційних переміщень коштів у звіті про фінансові результати просто не знаходять відображення. Це можна пояснити тим, що він складається за методом нарахувань, що дозволяє точніше співвіднести, прибутки компанії отримані за певний період часу, та її витрати. І хоча визначення виручки та витрат за період є досить важливим, проте він може не відображати деякі важливі аспекти діяльності компанії.

Раніше звітність про рух грошових коштів виконувалися у самих різних форматах, а зараз її стандартизовано та уніфіковано до форми, що зображена у дещо спрощеному вигляді мал.3.2

Правила за якими складається звіт про рух грошових коштів дуже прості. Кожного разу, коли компанія перераховує грошові кошти на будь-які цілі, у звіті це відображається як витрата. Це єдине правило і його простота означає, що дуже складно знайти механізм приховування неприємної правди про реальний фінансовий стан компанії.

Та, незважаючи на простоту, даний документ не може повністю замінити звіт про фінансові результати, оскільки останній дає змогу чітко розмежувати наприклад, поточну плату за електроенергію та виплату грошей за будівлю котру компанія займатиме наступні 20 років.

Щоб отримати дані, необхідні для складання звіту про рух грошових коштів звертаємося до декількох стандартних джерел та використовую певну методику.

Для зручності порівняння показників по кварталах 2005 року звіт складено у вертикальній формі. У верхній частині балансу розташовано активи, а у нижній - зобовязання. Праворуч додано ще дві колонки “Джерела” та “Витрати".

Заміна будь-якої статті у балансі обовязково знайде відображення в одній із цих колонок.

Якщо заміна спричинила відтік коштів, відповідний запис слід внести у графі “Витрати”

Якщо, навпаки, йдеться про надходження коштів, тоді запис робиться в графі “Джерела"

Звернемося до двох наведених статей

необоротні активи - 10 000 - витрата коштів

податки 500 - джерело коштів

Логіка першого запису - цілком очевидна. Необоротні активи збільшилися від 22,5 тис. до 32,5 тис. Компанії довелося виписати чек на 10 тис. (задля зручності зараз ми ігноруємо переоцінку та амортизацію).

Другий запис є менш зрозумілим. Сума податку збільшилася з 2,5 тис. до 3 тис. Але як підвищення податку може стати джерелом коштів? Справа у тому, що податки у розмірі 3 тис., показані у балансі як боргові зобовязання, поки ще не сплачені. Тобто компанія має можливість використати урядові гроші, яких на 500 грн. більше, ніж у минулому році, тобто на даний момент цю суму можна вважати додатковим джерелом фінансування. Звісно, у встановлений час цей борг доведеться сплатити, але тоді ця сума взагалі зникне зі статей балансу та буде віднесена до графи “Витрати”

Схематично це правило виглядає таким чином:

 

ЗбільшенняЗменшенняАктивиВитратиДжерелаЗобовязанняДжерелаВитрати

Щоб зробити той чи інший запис в ту чи іншу колонку, потрібно пересвідчитися що дійсно відбулися зміни у певній статті балансу, та відповісти на такі запитання:

Ця стаття належить до активів чи до зобовязань,

Її показник збільшився чи зменшився,

Непрямий метод фі?/p>