Управління грошовими потоками підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
утку й амортизації, а в перетвореній формі - у вигляді зобовязань перед службовцями підприємства, чистий прибуток являє собою частину прибутків підприємства, яка утвориться після вирахування із загальних сум прибутків обовязкових платежів - податків, зборів, штрафів, пені, неустойок, частини процентів і інших обовязкових виплат. Чистий прибуток знаходиться в розпорядженні підприємства і розподіляється за рішеннями її керівних органів.
Зовнішні або залучені фінансові ресурси діляться також на дві групи: власні й позикові. Такий розподіл, зумовлений формою капіталу, в якій він вкладається зовнішніми учасниками в розвиток даної підприємства: як підприємницький або як позиковий капітал. Відповідно результатом вкладень підприємницького капіталу є утворення залучених власних фінансових ресурсів, результатом вкладень позикового капіталу - позикових коштів.
У процесі виробничо-фінансової діяльності підприємство постійно здійснюється кругообіг коштів.
Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку і звітності включають:
Доходи від основної (операційної) діяльності - виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
Доходи від іншої операційної діяльності - виручку від реалізації оборотних активів, іноземної валюти; операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; виручку від іншої реалізації;
Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в дочірні підприємства, одержання дивіденди, одержані відсотки за облігаціями тощо;
Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; безоплатно отриманих необоротних активів, уцінки необоротних активів;
Доходи від надзвичайних подій.
Самофінансування - обовязкова умова успішної господарської діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Цей принцип базується на повній окупності витрат по виробництву продукції й розширенню виробничо-технічної бази підприємства, він означає, що кожне підприємство покриває свої поточні й капітальні витрати за рахунок власних джерел. Принцип самофінансування поки не може бути забезпечений на підприємствах, що випускають необхідну споживачеві продукцію з високими витратами на її виробництво і що не забезпечують достатній рівень рентабельності з різних обєктивним причин. До них відносяться підприємства житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, сільськогосподарські й інші підприємства, одержуючи асигнування з бюджету. Теж характерно і для підприємств оборонного значення, господарська діяльність яких не може вважатися підприємницькою і фінансується за рахунок коштів, отриманих від реалізації продукції.
При тимчасовій недостатності в коштах потреба в них може забезпечуватися за рахунок позикових фінансових ресурсів.
Залучені позикові фінансові ресурси підприємства найчастіше зустрічаються у формі:
банківських кредитів і позик;
коштів від випуску й продажу облігацій підприємства;
позик від інших небанківських субєктів ринку.
В умовах вітчизняної практики залучення фінансових ресурсів на поворотній основі від банківських і небанківських організацій має принципове значення. У загальноприйнятому розумінні кредити й позики можуть видавати виключно кредитні інститути - банки. Отримані підприємством позики на поворотній основі від небанківських організацій згідно з чинним законодавством є прибутком підприємства й обкладаються відповідною ставкою податку.
У ринковій економіці найбільш поширеною формою залучення позикових коштів на довгостроковій основі є облігаційна позика, що випускається акціонерним товариством на термін не менше за один рік, а також - емісія пайових цінних паперів. У практиці фінансового менеджменту в умовах ринку відомі й інші прийоми фінансування діяльності підприємства, що застосовуються самостійно або в комбінації з емісією основних цінних паперів. До них відносяться опціони, заставні операції, лізинг, френчайзинг.
Розглянемо деякі види грошових надходжень підприємства.
1.2 Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг
Реалізація - це процес продажу готової продукції, товарів або виконаних робіт і наданих послуг.
Процес продажу завершує кругообіг засобів і створює передумови для відновлення нового кругообігу. Важливість даного процесу полягає в тому, що на цьому етапі продукція підприємства знаходить своє суспільне застосування Якщо продукт потрібен суспільству для задоволення виробничих або особистих потреб, то він буде реалізований (із урахуванням ринкового закону попиту і пропозиції) і за нього підприємство отримає грошові кошти, за рахунок чого буде придбана нова партія сировини, з якої знову буде виготовлена продукція. Зявляться кошти і для оплати праці робітників і службовців, для розширення виробництва тощо.
У процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг створюється нова вартість, яка визначається сумою виручки від реалізації.
Виручка від реалізації є основним джерелом відшкодування затрачених на виробництво продукції (робіт, послуг) коштів, формування фондів грошових коштів, її своєчасне надходження забезпечує безперервність кругообігу коштів, безперебійності процесу діяльності підприємства. Невчасне надходження виручки спричиняє перебої у