Украiнськi легенди та перекази про свiйських тварин та свiйську птицю
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
помiчаСФться i в повiрях щодо того, як курка спiваСФ по-пiвнячому. ПереважаСФ той погляд, що така курка вiщуСФ смерть когось iз мешканцiв тiСФi оселi або взагалi нещастя. Таку курку беруть у руки, перекидаючи ii то хвостом, то головою вперед, вимiрюють вiдстань вiд столу до порога: якщо перед самим порогом курка вляжеться хвостом до нього, в такому разi iй вiдтинають хвоста, а якщо головою, то вiдтинають голову (Старобiльський та Проскурiвський повiти). Або ж перекидають ту курку через хату, i якщо вона впаде хвостом до хати, то вiдтинають хвоста i з неi вийде потiм "хазяйка, несуха й сижуха"; а якщо головою, то вiдтинають голову, причому з такоi курки не можна варити борщу, а треба ii лише "помянути". Проте в Проскурiвському повiтi СФ й зовсiм протилежне повiря: якщо курка заспiваСФ пiвнем (це буваСФ внаслiдок того, що в неi наростаСФ на язицi "пипоть" тiпун), то це СФ гарною прикметою: своiм спiвом вона вiдганяСФ ворогiв.
Яйця, знесеного куркою пiд Благовiщення i на Великдень, не можна класти пiд квочку: з нього вийде калiчка. Щоб кури були плодючi, треба нагодувати iх на Новий рiк кутею, а також погодувати нею й на Водохрещу i при цьому ще окропити святою водою. З тiСФю ж метою ("щоб кури плодились") радять на Новий рiк, як тiльки прийдуть першi посипальники, посадити iх у хатi на лавцi, а самому пiти з кочергою пiд сiдало й пополохати курей; потiм ввiйти до хати й дати посипальникам, що Бог послав (грошей чи ласощiв пряникiв, цукерок). Для того, щоб примусити курку ранiше заквоктать i ранiше сiсти на яйця, треба пiд Рiздво звалити ii з сiдала помелом. Коли курка чи iнша якась свiйська птиця сидить на яйцях, то не можна трусити сажi в димарi: всi яйця почорнiють; не можна також смажити тодi яСФць i кидати в полумя iхню шкаралупу: запечуться i не вилупляться курчата. Ввечерi кури кудкудачуть на нещастя, вранцi на щастя (Старобiльський повiт).
Спiв пiвня (Gallus) неодмiнно на свiтанку й часто вдале провiщення саме спiвом погоди в Олександрiвському повiтi пояснюють тим, що в пiвня СФ особлива "ангельська" пiрiна, яка крутиться, коли пiвню час наспiСФ вже прокинутися на свiтанку, а так само крутиться й на погоду, внаслiдок чого вiн чуСФ тодi, що спiваСФ вже "морський пiвень" (кажуть, що морський пiвень, мабуть, живе, як i "морськi люде", "в лузцi"). Якщо пiвень обiйде навколо хати й тодi заспiваСФ, це знак, що обовязково будуть гостi (Новомосковський повiт), i причому з того саме боку, з якого боку хати пiвень спiваСФ. Йому звичайно примовляють у цей час: "Якщо дорогий гiсть, нехай тобi буде золотий хвiст, а якщо поганий гiсть, то нехай вiдпаде i той хвiст". Якщо пiвень спiваСФ ввечерi, буде весела i тепла нiч; якщо вночi нiчого не бiйся; якщо вранцi i вдень буде гарна погода; якщо на покуттi i на порозi будуть гостi; якщо часто спiваСФ бiля вiкна на нещастя, або ж хтось помре з домашнiх (Старобiльський повiт).
Чорного пiвня не слiд тримати у дворi, тому що там, де вiн iств, нiколи не живуть в мирi i злагодi чоловiк з жiнкою. Аби нишком зчинити в якiйсь сiмi сварку мiж чоловiком i жiнкою, досить лише принести iм у подарунок чорну курку (Старобiльський повiт).
Не говоритимемо тут про те, яку велику роль вiдiграСФ й понинi пiвень у народних казках i рiзноманiтних (особливо весiльних) обрядах, а також яку важливу роль вiдiгравав вiн у давнину як жертовна тварина i як символ сонця, в переносному значеннi всього свiтлого й доброго, а скажемо ще принагiдно декiлька слiв про пiвня-царика. Пiвня цього можна, кажуть у Чигиринському повiтi, впiзнати ще тодi, коли вiн перебуваСФ в яйцi, бо вiн вже в яйцi пищить. З вiком вiн стаСФ дуже сильним i смiливим, так що його бояться не тiльки пiвнi, а навiть сам диявол, який не смiСФ ввiйти у двiр, де СФ пiвень-царик. До пiвня цього на Украiнi ставляться з великою повагою, i рiзати його вважаСФться справою нерозсудливою i грiшною. Чумаки, вирушаючи у велику дорогу, беруть його iз собою як найкращий i надiйний оберiг вiд усього лихого. Професор М. Сумцов на пiдставi оповiдi, записаноi п. Пiдберезьким у Чигиринському повiтi, та iншоi оповiдi, записаноi поблизу мiста Охтирки Харкiвськоi губернii i обробленоi в художнiй формi Я.РЖ. Щоголевим у невиданому вiршi його "Климентовi хутори", схильний ототожнити пiвня-царика з тим червоним пiвнем, який, за народним повiрям, вiдкриваСФ скарби. А в паралель до украiнських повiрiв про пiвня-царика ставить дуже схоже чеське повiря про бiлого пiвня, який начебто приносить у дiм щастя i охороняСФ його вiд злих чарiв.
Гусей (Anser) i качок (Anas) Господь благословив у iжу людям за те, що вони прикрили Спасителя соломою, коли Вiн ховався вiд "жидiв". Гусей "для завода" треба купувати з верхорiччя, "за водою" тодi вони краще плодитимуться. Купованих "для завода" гусей i качок (а також взагалi усяку птицю й дрiбну скотину) мусить ловити сам покупець, а не продавець. Коли виведуться маленькi гусенята, iм припалюють страсною свiчкою пушок на голiвках, "щоб шулiка не хватала". Якщо в гусака вирвати з крил навхрест по три пiрiнки, то вiн Пропаде (Старобiльський йовiт). Дикi Гусй (або сiрi Anser ferus, cinereus, vulgaris, sylvestris palustris, Anas anser) походять iз землi (Ушицький повiт). На зиму Вони вiдлiтають вiд нас у вирiй, на теплi води. Коли дикi Гуси повертаються навеснi до нас, то, хто iх побачить, маСФ взяти в руки вiхоть соломи й пiдкинути його тричi вгору, при цьому: "Гуси, гуси! Нате вам На гнiздо, а Нам на: здоровячко!" Солому цю потiм треба зiбрати i покласти пiд свiйських гусей або курей-квочок на кожне