Украiнськi легенди та перекази про гадiв
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
черепаха створена Богом уже пiсля загального створення свiту. Одна скнара й хитра дiвчина, бажаючи приховати вiд свого рiдного батька приготоване для нього мясо, заховала його в глиняну миску й зверху накрила тарiлкою. Щоб покарати за таку скнарiсть дiвчину, Бог перетворив заховане нею мясо на черепаху. Ось чому черепаха й тепер покрита двома щитами, подiбними до тарiлок, причому заднi й переднi лапи i голова дуже нагадують собою руки, ноги й голову дiвчини.
Вол. Менчицем записано таку легенду про походження черепахи. Пiшла одного разу мати в гостi до своСФi замiжньоi дочки. Пiдходить до хати, де жила дочка; а дочка, вгледiвши матiр, схопила мерщiй миску, де була смажена курка, побiгла й поставила ii в коморi: вони якраз саме у цей час iли з чоловiком смажену курку. Входить мати до хати. ii садовлять, приймають. Посидiла мати, збираСФться йти. Тiльки-но мати за порiг, дочка з чоловiком до курки доiдати ii. Вносять ту курку, а дочка та накрила ii покришкою. До курки коли там черепаха. Оскiльки курку накрито було двома полумисками, то i в черепахи черепя (щити) згори i знизу.
За варiантом, записаним РЖ. Манжурою, жила колись мати, в якоi була замiжня дочка. Раз якось зварила дочка курку в борщi, а на той час та й прийшла до неi мати. Дочка схопила курку й мерщiй ховати ii. Коли мати пiшла, вона до курки, вiдкрила, коли вилазить черепаха. РЖ тепер, коли черепаха виплодить череиашат, то якщо прислухатися вона мовби квокче.
Нарештi, за варiантом, записаним у Канiвському повiтi, на черепаху перетворилася сама заклята матiрю дочка. До однiСФi молодицi, розповiдаСФ легенда, прийшла здалеку в гостi ii рiдна мати. Спочатку молодиця пригощала ii, чим Бог послав; а потiм бачить, що мати довго не збираСФться додому, стала годувати ii дедалi гiрше й гiрше, вона була дуже скнарою: весь час, бувало, каже, нiби нема нiчого, нiби в усьому терпить нестатки, а сама iсть собi, що ласiше, потайки вiд матерi. Ось якось мати бачить, що дочка зварила собi курку i iсть ii тайкома. Почала мати докоряти iй, а дочка й каже, що то вона не курку, а черепаху через нестатки своi зварила. Тодi мати закляла ii, i дочка сама черепахою стала. Отак вона й лишилася черепахою донинi. РЖ тепер черепаху називають iнодi куркою.
Дехто говорить, що черепахи дуже мстивi i надзвичайно живучi. Напоiв одного разу чумак волiв, побачив черепаху, побив, потрощив ii на мясо i погнав собi волiв до возiв. Черепаха за ним. Чумаки в дорогу i вона за чумаками. Цiлих три днi повзла: куди пiде чумак, який убив ii, туди й черепаха за ним. Давай, кажуть чумаки, подивимось, що вона робитиме? Поклали того чумака долi, накрили повстю. Черепаха видряпалась на нього, вимочилась, та як гукне! i тодi поповзла собi геть. Зняли чумаки повсть з товариша, коли дивляться вiн лежить мертвий.
Черепаху на Украiнi вважають дуже корисною для корiв, i тому часто тримають черепах у ночвах з помиями, якi дають пити коровам; дають також лизати черепаху коровi, причому спостерiгали, що пiсля того молоко стаСФ незрiвнянно густiшим i смачнiшим, i корова даСФ його значно бiльше.
Мiж iншим, черепасi на Украiнi приписують надприродне вiдання знання всякого зiлля, i тому в Ушицькому повiтi запевняють, наче вона походить з найхитрiшого чорта. Злодii за допомогою черепахи намагаються роздобути собi розрив-траву, перед якою не може встояти жоден замок. Для цього треба вiдшукати гнiздо черепахи, де вона поклала вже яйця, i пильнувати часу, коли вона пiде за кормом. Тiльки-но вона зникне з очей, одразу ж огороджують гнiздо кiлочками або невеликим тином. Черепаха, повернувшись i бачачи гнiздо своСФ огородженим, негайно ж вiдшукуСФ i приносить у ротi розрив-траву, вiд доторку якоi огорожа розлiтаСФться вмить, як пух од вiтру. Тодi намагаються вирвати в черепахи з рота цю траву, вичавити з неi сiк i хоч краплю його впустити за шкiру своСФi долонi. Вiд одного доторку такоi долонi до якого завгодно замка вiн миттю розлiтаСФться на найдрiбнiшi шматочки.
Схожi повiря в Галичинi, а також у багатьох мiiях Великороси та Бiлорусii, у чехiв i нiмцiв СФ щодо дятла. Щоб дiстати розрив-траву, потрiбно вiдшукати гнiздо дятла i затулити вхiд до нього деревяним кiлочком. Дятел випробуСФ спочатку силу свого дзьоба, щоб проникнути в гнiздо, а тодi вже принесе розрив-траву. Коли вiн полетить за розрив-травою, слiд розстелити перед деревом, де гнiздо, червону хустину. Дятел прийме ii за вогонь i випустить розрив-траву. Всi подiбнi до цiСФi оповiдi ТСрунтуються на лiтературних джерелах, саме на давнiх фiзiологах, а також на апокрифiчних сказаннях про Соломона. А що стосуСФться власне щойно наведеного повiря про дятла, то давнiсть його засвiдчена ПлiнiСФм, нiби дятел може проникнути в будь-яке закрите примiщення, вiдчинивши замки за допомогою трави.