Украiнське нацiональне вiдродження ХРЖХ ст.

Информация - История

Другие материалы по предмету История

План

Вступ2

1. Початок украiнського нацiонального вiдродження. Кирило-Мефодiiвське товариство3

2. Громадiвський рух у другiй половинi ХРЖХ столiття7

3. Нацiональне вiдродження на захiдноукраiнських землях. Руська трiйця. Москвофiли та народовцi13

Висновки19

Вступ

З кiнця XVIII ст. зароджуСФться украiнський нацiональний рух, спершу культурний, а з 1840-х (Кирило-Мефодiiвське братство) i полiтичний. Почалося формування модерноi украiнськоi нацii. Важливе значення для нацiонального пробудження мала творчiсть Т. Шевченка.

Внаслiдок репресiй росiйського царату з 1870-х центр нацiонального руху перемiстився в Галичину. З кiнця XIX ст. виникають украiнськi полiтичнi партii, частина з яких висуваСФ вимогу самостiйноi соборноi украiнськоi держави. Лютнева революцiя 1917 року в Росii стала поштовхом до початку нацiональноi революцii в Украiнi.

1. Початок украiнського нацiонального вiдродження. Кирило-Мефодiiвське товариство

Колонiзаторська полiтика росiйського царизму в Украiнi призвела до зростання протидiй цiй полiтицi з боку нацiонально свiдомоi частини украiнського суспiльства, активiзацii украiнського нацiонального руху в усiх його формах, як полiтичних, так i культурних. У сукупностi цi процеси дiстали назву украiнського нацiонального вiдродження кiнця XVIII-XX ст. ОбСФктивна мета цих процесiв полягала в консолiдацii украiнськоi нацii та вiдтвореннi украiнськоi державностi.

РЖсторiя украiнського нацiонального вiдродження подiляСФться на три етапи: 1) збирання спадщини чи академiчний етап (кiнець XVIII 40-вi роки XIX ст.); 2) украiнофiльський, культурниць кий етап (40-вi роки XIX ст. кiнець XIX ст.); 3) полiтичний етап (кiнець XIX 1917 p.).

Украiнське нацiональне вiдродження базувалося на попереднiх досягненнях украiнського народу, зокрема, традицiях нацiональноi державностi, матерiальнiй i духовнiй культурi. Соцiальною базою для потенцiйного вiдродження було украiнське село, що зберiгало головну його цiннiсть мову. Виходячи з цього стартовi умови для вiдродження були кращими в Поднiпровi, оскiльки тут ще зберiгалися традицii недавнього державного-автономного устрою, полiтичних, прав, залишки вiльного козацького стану, якого не торкнулося покрiпачення, а найголовнiше тут хоча б частково збереглася власна провiдна верства колишня козацька старшина, щоправда, переведена у дворянство.

РЖстотний вплив на початок украiнського нацiонального вiдродження зробила революцiя кiнця XVIII ст. у Францii, що проголосила права народiв. Це стимулювало iнтерес до основних рис своСФi спiльностi таких, як фольклор, iсторiя, мова i лiтература.

Нацiональному вiдродженню сприяло i поширення романтизму як художньоi течii в лiтературi та мистецтвi.

Нацiонально-культурне вiдродження розвивалося в кiлькох напрямках, серед яких слiд видiлити етнографiчний, лiтератур но-мовний, театрально-драматургiчний, iсторичний. Перший етап нацiонального украiнського вiдродження саме й розпочався з видання фольклорних збiрок. У 1777 р. у Санкт-Петербурзi вийшла друком етнографiчна збiрка Г. Калиновського Описание свадебных украинских простонародных обрядов. У 1798 р. побачила свiт Енеiда РЖ. Котляревського, з якою найчастiше повязують початок украiнського нацiонального вiдродження.

Колишня козацька елiта стала основним джерелом постачання дiячiв першоi хвилi украiнського нацiонального вiдродження. Вона намагалася вiдстояти своi права i привiлеi, пiдтвердити своСФ знатне походження, але разом з тим захищала iдею автономii Украiни. Необхiднiсть документально пiдтвердити права козацькоi старшини викликала iнтерес до своСФi iсторii i стала iмпульсом нацiонального вiдродження. Поширення iсторичних знань про минуле Украiни було найзначнiшим фактором утвердження масовоi нацiональноi свiдомостi. Воно обСФднувало людей усвiдомленням спiльностi iх iсторичноi долi, виховувало патрiотизм, пiдтримувало традицii боротьби за нацiональне визволення i державнiсть.

Нацiональне вiдродження базувалося на активному збираннi та публiкацii iсторичних джерел та памяток iсторичноi думки, виданнi журналiв та альманахiв, створеннi iсторичних товариств, написаннi узагальнюючих праць з iсторii Украiни. Велику роль у нацiональному вiдродженнi вiдiграв твiр РЖсторiя Русiв (автор невiдомий, уперше надрукований 1846 р.). У нiй викладений iсторичний розвиток Украiни вiд найдавнiших часiв до 1769 р. Автор працював у традицiях козацьких лiтописiв, цими лiтописами вiн i користувався, доповнюючи виклад власними спогадами, а iнодi (XVII ст.) документами. Русами в ньому називаються украiнцi. Основна iдея твору природне, моральне й iсторичне право кожного народу на самостiйний державно-полiтичний роз виток, а боротьба украiнського народу за звiльнення головний змiст книги. Центральна фiгура РЖсторii Русiв Богдан Хмельницький, якому автор даСФ високу оцiнку. Фактично РЖсторiя Русiв СФ полiтичним трактатом, втiленим в iсторичну форму.

Поява праць з iсторii Украiни, у свою чергу, стимулювала iнтерес украiнськоi елiти до життя народу, його звичаiв, традицiй i обрядiв.

Змiни в соцiально-економiчному розвитку Украiни, поглиблення кризи феодально-крiпосницького ладу привели й до зрушень у суспiльно-полiтичному життi. У 40-х роках XIX ст. в опозицiйну до iснуючого ладу боротьбу включаються не лише передовi представники дворянства, але й рiзночинцi (iнтелiгенцiя, службовцi). Поступово