Украiнська Народна Республiка та дiяльнiсть Директорii
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?тя у Нью-Йорк Таймс у лютому 1918 показуСФ територii колишньоi Росiйськоi РЖмперii, що на них заявила права Украiнська Народна Республiка.
22.01.1919 внаслiдок договору мiж керiвництво УНР та ЗУНР, юрисдикцiя УНР поширена також на захiднi украiнськi землi колишньоi Австро-Угорщини (Акт Злуки), хоча уряд ЗУНР (ЗОУНР) продовжував автономно iснувати. Через декiлька мiсяцiв потому внаслiдок постiйних конфлiктiв з Польщею, РРФСР, РумунiСФю, а також бiлогвардiйцями та махновцями, територiя, що контролювалася УНР, становила невеликий район навколо Камянця-Подiльского (трикутник смертi).
Тимчасовi кордони УНР, мапу опублiкував Лондонський географiчний iнститут.
30.08.1919 украiнська армiя визволяСФ Киiв, водночас зi сходу до якого просуваСФться Добровольча армiя генерала Денiкiна. Спроба домовитись щодо спiльних узгоджених дiй УНР та Бiлоi Росii проти бiльшовикiв не вдаСФться через великодержавницьку шовiнiстичну позицiю бiлого офiцерства[1]. Армiя УНР вiдiйшла на захiд, а Добровольча армiя розгорнула невдалий наступ на Москву, який завершився повною поразкою бiлого руху та подальшим вiдступом Добровольчоi армii до Криму. Взимку 1919 вiйська Червоноi армii беруть пiд контроль Надднiпрянську Украiну. ВiдновлюСФться УСРР, що стаСФ формально незалежною державою.
25.04.1920 УНР укладаСФ вiйськовий союз з Польщею, за умови поновлення самостiйноi украiнськоi держави (без Галичини, яка повинна була увiйти до Польщi на правах автономii), пiсля чого починаСФться спiльний широкий наступ проти Червоноi Армii. У квiтнi було взято Киiв, але вже до серпня наступ повнiстю вiдбито i вiйська Червоноi Армii вiдкинули польськi вiйська пiд Варшаву. Фактичне iснування УНР на украiнських землях було припинено. Директорiя й уряд УНР виiхали у емiграцiю до Польщу, яка надавала iм фiнансову пiдтримку (див. Екзильний уряд УНР).
18.03.1921 Пiсля дива на Вiслi i катастрофи Радянськоi Армii РРФСР, УСРР й Польща пiдписали Ризький мирний договiр, згiдно якому територiя Украiни розподiлялася по рiчцi Збруч. Уряд УНР не був допущений до переговорiв. Незабаром уряд ЗОУНР також було формально розпущено.
193940 рр. уряд УНР переiхав до Францii.
194792 рр. створена i дiяла Украiнська Нацiональна Рада як передпарламент екзильного Державного Центру УНР, що продовжив традицii самостiйного республiканського уряду Украiни.
22.08.1992 Президент УНР в екзилi Микола Плавюк передав грамоту Державного Центра УНР Президентовi Украiни Леонiду Кравчуку, що Украiнська Незалежна Держава, проголошена 24 серпня 1991 року СФ правонаступницею Украiнськоi Народноi Республiки (УНР).
Мiжнародне визнання
ДержаваЧасПодiя/документДержави Центрального блоку (Нiмеччина, Австро-Угорщина, Болгарiя та Туреччина).9.02.1918УНР сторона у пiдписаннi мирного договору у Брест-Литовську, попереднього перемовного процесу тощо. В зазначеному договорi визнавалась de jure Украiнська Народна Республiка, встановлювались ii державнi кордони, було закрiплене рiшення про початок проведення в повному обсязi дипломатичних, торгiвельних, полiтичних вiдносин мiж УНР й Нiмеччиною, Австро-Угорщиною, БолгарiСФю та Туреччиною. Важливим було й те, що не тiльки змiст, але й сама форма договору (пiдкреслення в преамбулi миролюбноi iнiцiативи уряду УНР, визнання аутентичностi украiнського тексту договору та iнше) виводили Украiнську державу на мiжнародну арену як повноцiнного субСФкта мiжнародного праваРумунiяБерезень 1918Обмiн послами, пiдписання тимчасового економiчного договору 26.10.1918Радянська Росiя12.06.1918Пiдписання прелiмiнарного мирного договору мiж Украiнською Державою й РРФСР згiдно зi статтею VI договору Росii з Центральними Державами. В преамбулi цього договору зазначено, що вiн пiдписуСФться двома незалежними державами. В статтi 4 договору говорилося про обмiн консулами для захисту iнтересiв громадян. На цiй пiдставi Украiнською Державою було засновано генеральнi консульства в Москвi й Петроградi та ще у 18 росiйських мiстах, де проживала значна кiлькiсть украiнцiв. Були заснованi росiйськi консульськi установи в 7 мiстах на Украiнi. 24.12.1918 вийшла постанова Народного Комiсарiату закордонних справ РРФСР, в якiй говорилося, що пiсля анулювання Брестського мирного договору уряд Росiйськоi Республiки не визнаСФ Украiни за самостiйну державуПольщаЖовтень 1918Обмiн посламиВатикан1919Фактичне визнання через призначення апостольського вiзитатора на УкраiнуБалтiйськi краiни (Литва, Латвiя, Фiнляндiя, Естонiя)Серпень 1920Фактичне визнання закрiплене в Полiтичнiй конвенцii, яка була пiдписана на Ризькiй конференцiiНейтральнi держави (Данiя, Норвегiя, Персiя, Швейцарiя та Швецiя)19181920Обмiн дипломатичними представниками та заснування в Украiнi консульських установДиректорiя. Вiдновлення УНР
Директорiя УНР найвищий орган державноi влади вiдродженоi Украiнськоi Народноi Республiки який дiяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.
Директорiя УНР прийшла на змiну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року
У травнi 1918 р. партii просоцiалiстичноi орiСФнтацii утворили опозицiйний гетьмановi Украiнський нацiонально-державний союз (з серпня Украiнський нацiональний союз). 13 листопада на таСФмному засiданнi цiСФi органiзацii розглядалося питання про збройний виступ проти П. Скоропадського. Було вирiшено не поспiшати з вiдновленням Украiнськоi Народноi Республiки, а визначити оптимальну форму державного правлiння пiсля перемоги повстання. Для керiвництва виступом обрали тимчасовий ве