Украiнська лiтература XIтАФXII столiть
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
?иступаСФ також у "Словi о полку РЖгоревiм ", але не менш яскраво i в iнших памятках цього ТСатунку: "Лiд невiря од благо-розумя розтанув увесь" (К. Турiвський), "Русь же весело на конях i пiшо на них потекла" ("Слово про похiд руських князiв на половцiв лiта 6611 (ПОЗ)" введено у "Повiсть времяних лiт"), "Вiн кинувся на поганих тих, начебто лев, сердитий був, начебто рись, i губив вiн iх, неначе крокодил, i iхню землю проходив, неначе орел, був хоробрий вiн, начебто тур" ("Слово о Романi Великiм"), "Як потоки точите ви од кладезя води живоноснi" ("Хвалебна пiсня Борису i Глiбу") i т. д. Багатство метафоричноi структури поСФднуСФ цю поезiю з обрядовою, яка по-особливому багата в колядках i яка творилася також архаiчним вiршем, а своСФю генезою входить у сиву давнину: коляди, веснянки, русалii, обжинки й iнше з календарного циклу. Тобто вiдвiчно творився на нашiй землi, як я його назвав, епос землi з його символiкою i образною структурою, цей пласт поезii безсумнiвно впливав на поезiю елiтарну. Нарештi билини, творенi, на мою думку, в купецькому середовищi, мають певний звязок iз дружинно-героiчним епосом i в найархаiчнiших структурах iз ним зливаються (поетична структура "Велесовоi книги" також творена в поетицi архаiчнiй), як i унiкальний запис епiчноi пiснi про Котигорошка, де також помiчаСФмо архаiчний вiрш зi спорадичною римою:
Пiдходять,
Ворота одмикаються,
Одчиняються.
Уходять у двiр,
Ворота зачиняються
РЖ замикаються...
Найдавнiший цикл билин про Вольгу зСФднуСФться iз героiчною традицiСФю князiвською чи дружинною, але потiм билини вiд неi вiдокремлюються i творять свою поетику богатирського циклу. Особливий iнтерес викликаСФ те, що билини, якi збереглися у Росii, на Пiвночi, мають поетичну структуру певною мiрою модифiковану, тодi як билиннi памятки, що дiйшли до нас в украiнськiй традицii, частково розклавшись у прозаiчну казку, цiлком зберiгають структуру архаiчноi поезii, тобто творенi точнiсiнько тим-таки несилабiчним вiршем, що й "Слово о полку РЖгоревiм" чи iншi вiршовi структури Киiвськоi Украiни-Русi. Так само по-рiзному можна ставитися i до "Велесовоi книги", приймати ii автентичнiсть чи не приймати, але не можна пройти увагою повз той беззаперечний факт, що памятка маСФ не лише текстовi перегуки зi "Словом о полку РЖгоревiм", а й поетичнi ii структури створено в поетицi архаiчноi украiнськоi поезii, на рiвнi, звiсно, бiльш давньому.
Якi ж висновки можемо зробити iз поданого вище матерiалу? Архаiчний тип поезii украiнського народу явище, закорiнене у вiках. РЖз одного боку, вона творилася на основi усноi творчостi, виходячи вiд суспiльних низiв у сфери вищi й навпаки: вiд героiчного епосу до обрядовоi поезii чи богатирського епосу, взаСФмопоСФднуючись мiж собою i творячи спiльне культурологiчне явище; з iншого боку, зСФднуючись i звязуючись iз поезiСФю кондакарною, котра йде вiд бiблiйноi та вiзантiйськоi. Архаiчна поезiя маСФ своi характернi риси, вироблену поетику, образотворення та метафорику, якi виявилися вельми стiйкi в часi, свiй тип вiрша: несилабiчного, будованого на музичнiй стопi. РЖ це вiд того, що, як правило, архаiчна поезiя була якнайтiснiше повязана з практикою спiву з музичним супроводом чи й без нього, або ж iз практикою рецитацii, яка могла мати речитативний характер; обовязковим компонентом ii було усне публiчне виконання. Ця поезiя поступово переходила у книжну, вiдтак певнi ii структури потрапляли в писемний запис; у певних своiх жанрах вона залишилася на рiвнi усного творення, вiдтак i зберiгалася в уснiй традицii, а певною мiрою перетворювалася у формах релiгiйно-дидактичних у книжну. Сьогоднi, звiсно, не можемо вiдтворити обСФктивноi картини ii розвитку, бо до нас дiйшла в окрушинах: у випадкових записах чи через усне передання, але навiть те, що збереглося, дозволяСФ виснувати, що то було велике, складне, багатоманiтне й багатожанрове явище, яке стiйко утримувалося продовж столiть. Вiдповiдно й "Слово о полку РЖгоревiм" не СФ в тому процесi виiмковою памяткою, хоч i була вона визначною, а своСФю структурою цiлком уписуСФться у ту широко творену поезiю архаiчного типу, яка дожила на нашiй землi до XIX ст. Певно також i те, що домiнуючого значення й характеру здобула архаiчна поезiя в часи Киiвськоi держави, а центром ii творення, особливо елiтарних форм, був таки Киiв. Вiдтак "Слово о полку РЖгоревiм" треба вивчати у системi iнших поетичних памяток, якi збереглись у писемнiй та уснiй традицii, бо ця памятка СФ плоттю вiд плотi того цiкавого й своСФрiдного явища, що його ми звемо архаiчною поезiСФю.
Головним, можна сказати, центральним твором XI ст. стала "Повiсть времяних лiт" лiтописний звiд, якому судилася особлива доля: його поклало в основу своiх лiтератур цiле схiдне словянство, хоч створений вiн був у КиСФвi i СФ передусiм памяткою украiнськоi лiтератури. Памятка творилася у мiжчассi 10391118 pp., тобто цей твiр був,1 нiби снiгова куля, яка накочуСФться пластами. ВважаСФться, що найдавнiший звiд було створено близько 1039 р.; у 10691073 pp. iгумен Печерського монастиря Никiн склав свою редакцiю так звану Никонiвську редакцiю лiтопису. Близько 1095 р. на цiй основi було створено той звiд, що ми його звемо Початковий киiвський звiд; у 1112 р. завершено Несторiвську редакцiю, власне "Повiсть времяних лiт"; через чотири роки свою редакцiю дав Сильвестр, iгумен Видубицьког