Трипiлля та слов'янство
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Трипiлля та словянство
Виконав студент групи М-31 Полiшко Валентин
Киiв 2004
Трипiльська культура.
На територii Украiни Трипiльська культура була поширена у Лiсостепу вiд Верхнього Днiстра на Заходi до Середнього Днiпра на Сходi. Час ii iснування: друга половина шостого перша чверть третього тисячолiття до Христа. На землях Украiни нинi вiдомо близько 2000 трипiльських памяток: поселень, могильникiв, курганiв. Понад сто рокiв дослiджують цю давню цивiлiзацiю археологи, здобувши пiд час розкопок важливий матерiал для вiдтворення давньоi iсторii, вiдкривши тисячi шедеврiв давнього мистецтва.
Розселення людностi Трипiльськоi культури на теренах Лiсостепу сприяло зростанню ii чисельностi та добробуту. Не всi вiдомi нам трипiльськi поселення iснували одночасно, адже iх мешканцi перiодично переносили своi поселення на нове мiiе. Тому iдея циклiчностi, повторюваностi набула особливого змiсту i значення у свiтоглядi давнiх землеробiв краю. На полях вони вирощували плiвчастi пшеницi, ячмiнь, горох, бобовi. Посiви, на думку палеоботанiкiв, були чистими, а поля використовували тривалий час. Врожай збирали серпами з кремiнними вкладениками.
Споро-пилковi аналiзи дозволили вiдтворити рослинний свiт, який оточував трипiльськi поселення шiсть тисячолiть тому. Бiля хат та на стежках рiс подорожник, далi кропива. Схили балок вкривало буйне рiзнотравя, червонiли мальви, бiлiв вюнок та рожевiли дикi гвоздики. На полi, серед пшеницi, синiли волошки. Над струмками та рiчечками росли верби, вiльха, кущi лiщини. В байраках росли дубовi та грабовi лiси. В лiсах було багато зубрiв, оленiв, кабанiв, водилися ведмедi, вовки, лиси та зайцi.
Тисячi дерев камяними та мiдними сокирами зрубали трипiльцi, щоб збудувати своi будинки. Спочатку iхнi поселення були невеликими вiд семи до чотирнадцяти будiвель, а з часом виникли справжнi мiста з тисячами споруд. Будинки мали каркасно-стовпову конструкцiю. Стiни робили з дерева або плели з лози, а потiм обмащували глиною з домiшками полови. Цей тип житла виник в трипiльськi часи i iснуСФ в лiсостепу Украiни донинi.
Збереглися зробленi трипiльськими майстрами глинянi моделi жител та храмiв. Серед них СФ двоповерховi. РЖснування у трипiльцiв кiлькаповерхових споруд засвiдчуСФться також розкопками залишкiв мiських кварталiв. Мiжповерховi перекриття робилися з дерева та обмащувалися глиною, як i стiни. Другий поверх звичайно був житловим, а перший господарчим. Пiдлогу i стiни фарбували в червоний i бiлий кольори, вкривали геометричним орнаментом, який мав оберiгати мешканцiв вiд ворожих сил. Житловi кiмнати опалювали вiдкритими вогнищами та печами, по-чорному. Вздовж однiСФi з стiн робили довгу глиняну лаву на неi ставили посуд. Поруч часто робили глинянi ночви, в якi вмонтовували каменi для розтирання зерна на борошно.
Навпроти СФдиного округлого вiкна, яке звичайно робили у протилежнiй до входу стiнi, зводили глиняний жертовник у планi округлий або хрестоподiбний. Вiвтар фарбували в червоний колiр та прикрашали ритим спiральним орнаментом. Загальна площа трипiльських жител становила вiд 60100 до 200300 кв. м. Крiм жител, вiдомi також, повторимо, храми та iншi громадськi споруди.
Одна з таСФмниць Трипiльськоi культури знайденi археологами рештки тисяч спалених будiвель. Серед руiн десятки, а iнодi й сотнi посудин, статуетки людей та тварин, iнструменти, кiстки тварин, а деколи i людей. На початку вивчення цiСФi культури В.Хвойка розглядав цi рештки як тАЬбудинки мертвихтАЭ. РЖншi археологи доводили, що це звичайнi житла. Сучаснi дослiдження свiдчать, що СФ сенс поСФднати цi висновки. Справдi, тривалий чаii споруди служили людям як будинки, комори, храми. Та надходив певний час, i всi цi споруди ставали житлами мертвих пристанищами для душ предкiв, яким належали багатi пожертви весь цей чудовий посуд, реманент, мясо жертовних тварин. Такий будинок, все селище належало спалити i спокiйно переселитися на iнше мiiе, до нових полiв та угiдь, лишивши старi ниви предкам. РЖ так тривало понад двi тисячi рокiв доки iснувала Трипiльська цивiлiзацiя на землях вiд Карпат до Днiпра. Освячений тисячолiтньою традицiСФю, землеробський цикл трипiльцiв полягав у будiвництвi кожнi 6080 рокiв нових поселень.
Найбiльшi з трипiльських мiст iснували у V тисячолiттi до Христа. РЗхнi розмiри вражають: сотнi гектарiв площi, тисячi жител, чисельнiсть мешканцiв до 1015 тисяч чоловiк. Потужнi укрiплення, якi зводилися по колу у кiлька рядiв i складалися iз сотень щiльно прибудованих одна до одноi дво- i навiть триповерхових споруд, надiйно захищали своiх господарiв. Населення мiст займалося переважно сiльським господарством, проте були там i ремiсники гончарi, ковалi, ткачi.
Коли шукають коренi народiв, якi жили на землях Украiни, так чи iнакше звертаються до Трипiльськоi цивiлiзацii. Трипiлля це перший хлiб, перший метал, початок планетарного землеробського свiтогляду на теренах, якi нинi називаються Украiною. Творцi Трипiлля стояли бiля витокiв цивiлiзацii РДвропи i зробили дуже вагомий внесок у формування сучасноi культури Украiни.
Схiднi словяни в давнину. Культура. Свiтогляд.
Словяни виникли з автохтонного iндоСФвропейського населення Схiдноi РДвропи. Бiльшiсть учених додержуСФться думки, що прабатькiвщина словян охоплювала пiвнiчнi схили Карпат, долину Вiсли та басейн Припятi. Звiдси на початку VII ст.вони стали розселятися в усiх напрямах: на пiвнiчному сходi заглибилися в зем