Трипiлля та слов'янство
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
они не обмежувалися транзитною торгiвлею, а вносили насамперед хутра, на якi був однаковий попит i в Арабському халiфатi, i у Вiзантii, i в Захiднiй Евроггi. Вони експортували мед та вiск, на якi був теж великий попит, бо мед iшов на жякi солодощi та питво, а вiск на освiтлення церков та житла багатих людей. Поставляли вони й челядь рабiв.
Релiгiйне життя украiнських племен було дуже складне. Перед запровадженням християнства кожне племя шанувало своiх богiв i мало власнi культи, але з процесом творення держави вiдбуваСФться обСФднання цих богiв. Головнi були: Дажбог, бог сонця, Велес бог худоби, Сварог, Хоре, Стрибог, Мокоша, Смарагд та iншi. Згодом, коли наприкiнцi Х ст. Володимир прагнув обСФднати всi украiнськi племена, вiн встановив спiльний для всiх культ Деруна. З християнiзацiСФю Украiни зникли вiдомостi про головних богiв поганського пантеону i залишилися тiльки натяки на iснування певних мiiь, де вiдбувалися ритуальнi дii. Очевидно, були капища на це вказують споруди з каменю бiля княжого двору в КиСФвi. С. Я. Грабовський пише, що було знайдено в КиСФвi рештки великого храму, неподалiк вiд Десятинноi церкви. Вiн згадуСФ i культовий будинок в Бiлгородi.
Наприкiнцi Х ст., за вiдомостями, мало мiiе нищення капищ. Збереглися де-не-де статуi богiв. Статую Святовида, чи Свiтовида знайдено в р. Збручi. Вона мала обличчя пiд однiСФю шапкою. На нижчому ярусi були барельСФфи жiнок у хороводi та чоловiкiв у молитовних позах. Знайдено статую в с. Липицi бiля Рогатина, з 4 головами. У релiгiйних вiруваннях украiнцiв iснували двi течii: обожнення природи в рiаних формах та культ роду. Для украiнця вся природа була населена масою рiзних божеств: польовики, лiсовики, водяники, русалки, мавки та iiшii живуть,мовляв, у рiчках, болотах, у лiсах i мовкуть приймати образ тварин. Рослини уявляли як живi iстоти. У звязку з таким погаидом на природу iснували рiзноманiтнi обряди, свята, повязанi зi змiнами весни, лiта, осени, зими. Вони перейшли й до християнських свят у формi рiзних обрядiв: коляди, щедрування, маелениця, весяянки, гагiлки, Купала тощо. У цих СФмних вiдбиваСФться втаровинний хлiборобський та скотарський побут. Другу групу становить культ роду. Цей культ заповнював усе життя. На козковому вiдчувалася присутнiсть предкiв, дiдiв, зокрема пiд час народин, весiлля, смерти. РЖснувала вiра в життя пiсля смерти. Мерцiв палили або погребали, з ними покладали iжу, зброю. У заможних убивали коня, жiнку чи невiльницю. Насипали горбки, iнодi дуже високi кургани. За рiк улаштовували тризну на могилi з великою учтою.
Прийняття християнства не знищило поганських обрядiв, навпаки багато з них перейшло до християнства, зберiгши свою внутрiшню суть, хоч вони були й пристосованi до християнських свят. Старi поганськi уявлення збереглися в масi пiсень обрядових, сезонових, повязаних з рiзними видами працi. Важливою рисою релiгiйних уявлень поганськоi доби була життСФрадiснiсть, яснiсть. Украiнцi не мали у своСФму пантеонi жорстоких, суворих богiв. Вони жили одним, спiльним життям з веселою, радiсною природою Украiни i вiдчували ii ласку.