Трипiлля та слов'янство
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
а вони подалися на пiвнiч. На пересунення племени полян вказуСФ пояснення Повiсти на походження назви полян вiд поля, степу, де жили вони ранiш, а за лiтопиiя жили вже в лiсовiй смузi. Останнiй рух, який зафiксувала Повiсть це прихiд iз Польщi, вiд ляхiв, двох братiв Радима та Вятка з родами своiми й оселення iх Радима на Сожу, а Вятка на Оцi.
Серед усiг цих украiнських племен провiдне значення набувають поляни, з iхнiм головним мiстом КиСФвом, який вирiс на мiii, безперервно залюдненому, починаючи з часiв палеолiту (Кирилiвська стоянка, про яку згадувалося вище). Можливо, що тут був Данпртштадир готських часiв. У всякому ревi, вiд VI сторiччя тут уже було мiсто, як свiдчать аровеоиогiчиi дослiдження, а вiд VII от. мiсто це вже згадуСФться вiрменським письменником пiд назвою Куяр.
Як свiдчать рештки поселень украiнцiв VРЖРЖ-VIII сторiч, жили вони здебiльшого великими гуртами. Житлами служили землянки з грубами, з деревяними стiнами, обмащеними глиною, або хати з сiньми та двома свiтлицями, що нагадують пляном сучаснi украiнськi хати. Бiля житла були глибокi ями для переховування продуктiв. Недалеко вiд поселень бували могильники з безкурган-ними могилами, з рештками трупоспалення. Подiбнi поселення зустрiчаються по всiй Украiнi. Цiкаво, що пiд вiвтарною частиною Десятинноi церкви в КиСФвi знайдено рештки подiбноi хати, старшоi вiд Десятинноi церкви, кiнця Х столiття.
Украiнськi поселення мали укрiплення городища з високими земляними валами та глибокими ровами. Ровмiщалися вони переважно на високих берегах рiк, на рогах, якi з двох-трьох бокiв оточенi були рiчкою.
По всiх украiнських землях залишилося багато городило у Киiвщинi 400, на Волинi 350, на Подiллi 260, на Чернiгiвщинi 208, у Галичинi 100. Цi городища були рйного розмiру.
Серед цих мiст були великi, значнi вже в VIII ст. Киiв мав вулицi, майдани, палаци князiв. У ньому було багато ремiсникiв, ним мiг змагатися багатством Чернiгiв, де теж виробляли ювелiрнi речi. Галич, Луцьк (Лучеськ), Перемишль являли собою значнi торговельнi мiста.
Археологiчнi джерела дають можливiсть уявити собi головнi заняття населення. Це було рiльництво (на що вказуСФ хлiборобський iнвентар), скотарство (були корови, конi, свинi, вiвцi, птиця). Населення знало ганчарство, ткацтво, обробку залiза, iншi ремесла. Важливе мiiе посiдало полювання на дикого звiра. Тодi було турiв, зубрiв, лосiв, оленiв, а також тварин з дорогоцiнним хутром: бiлок, куниць, лисiв рiзних типiв, а головне бобрiв у рiчках. Крiм того, було багато диких бджiл, i здобування меду та воску вiдiгравало значну роль в життi.
Усi цi природнi багатства притягувало увагу чужоземних купцiв i втягали люднiсть Украiни з далеких, часiв у торговельний вир.
Територiю украiнських племен перерiзували важливi рiчковi шляхи, якi звязували iх з культурними краiнами всього свiту. Перший великий торговельний шлях, що звязував краiни Сходу з Европою був Волзький.
У VII ст. арабський халiфат розгорнув широку торговельну дiяльнiсть i включив до свого кола фiнськi краiни схiдньоi Евройи, швкову Вiярмiю. В лiсах пiвнiчноi Европи водилося багато цiнного звiра: горностаiв, соболiв, куниць, чорнобурих лисiв та iн. Хутра цих звiрiв були у великiй модi на сходi, в краiнах арабського сходу, у Вiзантii та Европi.
Цi хутра етали вiд VII ст. головним дредметом експорту. Про розмiр цiСФi торгiвлi свiдчать скарби, якi складаiвться З дорогоцiнного схiднього срiбла та арабських диргемiв. Диргеми надзвичайно зручнi для датування знахiдок, бо були чиннi тiльки За життя халiфа, при якому iх карбовано, РЖД монетнi скарби охоплюють добу вiд VII до VIII сторiччя нашоi ери.
Крiм арабiв, торгiвля охоплювала РЖндiю, а далi Китай.
Волзький шлях проходив поза украiнською територiСФю, але великi притоки Днiпра Десна, Сейм, Сула, Ворскла, Псьолта iншi звязували Днiпро з Сiверським Дiнцем, Доном, Волгою, Каспiйським .морем. Де волоком, де по рiчках, арабськi купцi потрапляли в басейн Днiпра, i свiдками iнтенсивноi торгiвлi з арабами залишалися великi скарби диргемiв. На островi ТСотляндi знайдено 67 000 дир-гемiв, в КиСФвi кiлька знахiдок по 2-3 тисячi диргемiв у кожнiй, у Могилевi в однiй знахiдцi 1300 диргемiв, у с. Копiiвцi Вiнницькоi области 500 диргемiв i iн. Крiм арабських монет, знайдено захiдньоевропейськi: французькi, нiмецькi, англiйськi та iншi. Арабськi письменники багато оповiдали про словян (украiнцiв), про торгiвлю з ними. Вони писали, що украiнськi купцi приходили й до Багдаду, Закавказзя, навiть до Олександрii. Арабськийписьменник кiнця VIII ст. Мохаммед бен РЖстак писав, що цi товари спрямовували до Тегерану.
Крiм великого шляху з варяг у греки iснували iншi: Двiнський вiд Ризькоi затоки Захiдньою Двiною на Днiпро, Нiмана Припяттю на Днiпро. В Гроднi був значний осевiд якого збереглися могильники, рештки княжого палацу. Одночасно з шляхами з варягiв у греки iснував шлях, який )етинав Украiну з сходу на захiд. Вiн iшов з Каспiйського моря ягою, волоком на Дiн. Сiверським Дiнцем, волоком до приток Днiпро Сейму, Десни, або через Псьол, Ворсклу. Перетинаючи Днiпро, РЖйiн вiв на захiд Припяттю або суходолом на Кракiв, Прагу. Цим шляхом везли на захiд схiднi товари, а з заходу зброю, металевий посуд, полотно.
Так через Украiну проходили двi магiстралi, що сполучали пiвнiч з пiвднем, захiд iз сходом, арабiв та Вiзантiю iз СкандинавiСФю, РЖндiю та Китай з iмперiСФю Карла Великого. Короля украiнських племен не була пасивною в цьому торговельному вирi. В