Тривожність як соціально-педагогічне явище
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? до експериментатора. Це означає, що шкала в першу чергу виявляє тих школярів, які не тільки відчувають тривожність, але і вважають за необхідне заявити про це. Часто високі бали за шкалою є своєрідним криком про допомогу і, навпаки, за надмірним спокоєм може ховатися підвищена тривожність, про яку підліток з різних причин не хоче повідомляти оточуючим.
Висновки до розділу 2
Соціальний педагог це фахівець, який на основі одержаних в результаті діагностики даних педагогічно грамотно може розробити методику, методичні рекомендації для їх реалізації в педагогічній діяльності різних фахівців школи. Крім того, він і сам повинен уміти педагогічно правильно побудувати виховну, соціально-педагогічну роботу з окремими учнями, різними групами школярів, їх батьками, вчителями.
Дослідження рівня тривожності в 7-му класі проводилось за допомогою трьох методик.
1. Методики діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (Філіпса). З допомогою цієї методики досліджується рівень і характер тривожності, повязаної зі школою у дітей середнього і старшого шкільного віку.
2. Шкали реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, яка застосовується для визначення рівня особистісної і ситуативної тривожності.
3. Шкали ситуаційної тривожності (методика Кондаша). Перевага шкал такого типу полягає, по-перше, в тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, обєкти, що є для школяра основними джерелами тривоги, і, по-друге, у меншій мірі, ніж інші типи опитувальників, залежать від особливостей розвитку у учнів навичок самоспостереження.
Дослідження показало, що в загальному рівень тривожності в класі середній. Тривожність ця повязана в основному з складностями самовираження, тобто тривожність особистісна, а також із суспільною шкільною тривожністю.
ВИСНОВКИ
Мета даної роботи полягала у розкритті змісту соціально-педагогічної роботи з підлітками схильними до тривожності.
Були реалізовані наступні завдання:
1. Зясували ступінь наукової розробки проблеми та виявили характерні риси всього комплексу джерел з теми дослідження.
2. Визначили поняття Тривога, Тривожність, Шкільна тривожність, теоретично обґрунтували та емпірично дослідили основні концепції даної проблеми.
3. Розкрили особливості змісту, форм і методів роботи соціального педагога з тривожними підлітками
4. Організували експериментальне дослідження та провели аналіз результатів.
Отже, необхідно відзначити, що сучасні дослідження тривожності направлені на відокремлення ситуативної тривожності, повязаної з конкретною зовнішньою ситуацією, і особової тривожності, що є стабільною властивістю особистості, а також на розробку методів аналізу тривожності, як результату взаємодії особистості і її оточення.
Тривога - це смутний, неприємний емоційний стан, що характеризується очікуванням несприятливого розвитку подій, наявністю поганих передчуттів, страху, напруги і хвилювання. Тривога відрізняється від страху тим, що стан тривоги зазвичай безпредметний, тоді як страх припускає наявність обєкту, що його викликав, людини, події або ситуації.
Тривожність - це схильність людини до переживання стану тривоги. Частіше за все тривожність людини повязана з очікуванням соціальних наслідків її успіху або невдачі. Тривога і тривожність тісно повязані із стресом. З одного боку, емоції тривожного ряду є симптомами стресу. З другого боку, початковий рівень тривожності визначає індивідуальну чутливість до стресу. Якщо розглядати тривогу або тривожність як стан, переживання, або як більш менш стійку особливість особистості, то неістотно, наскільки вона адекватна ситуації. Переживання обґрунтованої тривоги, мабуть, не відрізняється від необгрунтованого переживання. Субєктивно ці стани рівні. Але обєктивно різниця дуже велика. Переживання тривоги в обєктивно тривожності для субєкта ситуації це нормальна, адекватна реакція, реакція, що свідчить про нормальне адекватне сприйняття світу, хорошу соціалізацію і правильне формування особистості. Таке переживання не є показником тривожності субєкта. Переживання ж тривоги без достатніх підстав означає, що сприйняття світу є спотвореним, неадекватним. Адекватні відносини з світом порушуються. В цьому випадку йдеться про тривожність як особливу властивість людини, особливий вид неадекватності.
Для того, щоб визначити характер підлітка, його здібності і схильності, а також стиль спілкування з оточуючими, існує велика кількість різних психолого-педагогічних методик. Вони досліджують різновиди тривожності.
В дослідженні ми використовували такі методики:
1. Методики діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (Філіпса).
2. Шкали реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна.
3. Шкали ситуаційної тривожності (методика Кондаша).
Дослідження тематики даної роботи в сучасній психології продовжуються, оскільки вона достатньо актуальна.
Аналіз результатів дослідження показав, що в учнів 7-го класу загальна тривожність у школі знаходиться на середньому рівні, тобто > 50 % - < 75 % досліджуваних учнів з 7-го класу Язловецької школи Бучацького району Тернопільської області переживають негативний емоційний стан, що повязаний з різними формами діяльності в школі. Це зайвий раз підтверджує те, що велике значення у розвитку підростаючої особистості мають мотиви діяльн