Три поділи Речі Посполитої
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
План:
Вступ
Розділ І. Розділи Речі Посполитої знищення держави
І.1 Історіографія та точки зору вітчизняних та зарубіжних дослідників на розділи Польщі
І.2 Становище Речі Посполитої в середині-кінці XVIII ст. Причини поділів
І.3 Перший розділ Речі Посполитої. Надбання союзників та втрати Польщі
І.4 Історія другого поділу Речі Посполитої
І.5 Третій поділ Речі Посполитої знищення Польської держави
Розділ ІІ. Наслідки розподілів Речі Посполитої
ІІ.1 Значення розподілів Польщі для держав-союзниць в економічній галузі
ІІ.2 Дипломатичні відносини країн учасниць поділів Речі Посполитої
ІІ.3 Наслідки розподілів для польського народу
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Вступ
До кінця XVIII століття Річ Посполита була одним з найбільших у Європі держав. Повна назва звучала як "Річ Посполита (від пізньолат. respublica - республіка) двох Народів", малися на увазі народи "Корони" (Польського королівства) і "Великого князівства Литовського, Російського й Жемойтського", що склали після Люблінської унії 1569 р. федерацію, яка проіснувала аж до III розділу.
Після смерті Августа III (1763) у Польщі утворилися два політичних табори: Рух під проводам Чарторийських, який пропонував програму реформ по поверненню слави Речі Посполитої, маючи на увазі, що союзником Польщі в боротьбі за реформи стане Росія, і Республіканці, програма яких стояла на захисті Золотої вільності й опорі всяким змінам державного ладу. На чолі Республіканців стояла родина Потоцьких. Республіканці прагнули до союзу з Австрією й Францією, і їхні ідеї збігалися з інтересами сусідніх з Польщею держав. Уже з 1732 року існував договір (Договір Лоєвенвольда) між майбутніми державами, які братимуть участь у розділі, про недопущення змін державного устрою країни.
Ослаблення Речі Посполитої в другій половині XVIII ст. дало можливість Пруссії, Австрії та Росії розчленувати цю державу. Три територіальних розділи польської держави були проведені в 1772, 1793 і 1795 роках сусідніми з Річчю Посполитою державами: Росією, Австрією й Пруссією.
І поділ у 1772 р. Росія загарбала частину Білорусії, Австрія - Галичину, Пруссія споконвічні польські землі. У 1774 р. Австрія загарбала Буковину, а ще в кінці XVII ст. Закарпаття. Таким чином, наприкінці XVIII ст. всі західноукраїнські землі опинилися під владою Австрії.
ІІ поділ 1793р. Росія загарбала Правобережну Україну та білоруські землі, Пруссія польські землі.
ІІІ поділ 1795 р. До Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусія, більша частина Литви і Курляндія (частина Латвії). Пруссія привласнила західнолитовські землі і поділила з Австрією польські землі. Польська держава перестала існувати.
Розділи Речі Посполитої між Пруссією, Австрією й Росією, яке сталося в XVІІ столітті, належать до "вічно живих" тем європейської історії. У різних країнах видана (і продовжує виходити у світ) вражаюча кількість монографій, мемуарної літератури, архівно-документальних публікацій, присвячених як розбору обставин зникнення Польської держави з карти Європи, так і рецидивам територіального перекроювання Речі Посполитої в XIX столітті, що виявили повторюваність, розтягнутість у часі самої тенденції розділів.
Розділи 1772, 1793 і 1795 років - це й одна з "болючих точок" європейської історії, російсько-польських відносин. Вони так чи інакше спричинили довгий ланцюг трагічних подій, серед яких польські повстання 1830 - 1831 і 1863 - 1864 років і наступні невдалі спроби царської адміністрації інкорпорувати Польщу до складу Російської імперії, двозначності декларацій Лютневої революції по польському питанню. Потім, після проголошення Польщею незалежності в 1918 році, - радянсько-польська війна 1920 - 1921 років, що завершилася масовою загибеллю наших військовополонених у польському полоні, і трагедія Катині й Мідного, вступ радянських військ у Польщу 17 вересня 1939 року й фактична співучасть за рік до цього Польщі в мюнхенській змові (ультиматум Чехословаччини з вимогою повернути Тешенську область). Просте перерахування суперечливих, які гостро, а часом болісно сприймаються тим, що встають у цьому контексті, показує, наскільки важливим і актуальним залишається обєктивне дослідження польського питання в його історичній ретроспективі.
Звідси все нові й нові звернення істориків до епохи розділів як до вихідної точки "польського питання" найскладнішого історичного феномена, природа, причини й наслідки якого багато в чому залишаються незясованими або недостатньо зясованими. Справа в тому, що при ґрунтовному, але далеко не повному освоєнні фактичного матеріалу, дискусії навколо цілого ряду сутнісних, принципових питань, що стосуються розділів, тривають.
Мета і завдання дослідження. Головна мета цього дослідження - на основі аналізу подій трьох поділів Речі Посполитої виявити передумови, причини, а також хід та наслідки поділів Речі Посполитої.
Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі завдання:
- виявити особливості становища Речі Посполитої до початку першого розподілу;
- викласти передісторію й історію розділів, роль у них російської, австрійської і прусської сторін, приділивши особливу увагу тим моментам, які продовжують залишатися обєктом наукової дискусії. Подібний підхід обумовлений тим, що при нинішньому, досить високому рівні вивченості проблематики розділі