Трансформацiя цiнностей в сучаснiй правовiй системi Украiни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
озвитку тих правових принципiв i правил, що вкоренилися й стали частиною його буття, а також для запозичення досвiду сусiднiх народiв, який вiдповiдаСФ духовi свого народу й часу, i водночас не допускаСФ експансii будь-якоi цивiлiзацii. Сутнiсть культури така, що вона стверджуСФ себе через контакти з iншими культурами й через своСФ буття в iнших культурах. Однак теза про несхожiсть цiнностей рiзних культур маСФ нацiлювати на ретельний добiр цiнностей iнших правових культур та iх використання в умовах власноi правовоi культури.
Роздiл РЖРЖРЖ
СУЧАСНРЖ АКСРЖОЛОГРЖЧНРЖ ПРОБЛЕМИ ПРАВА УКРАРЗНИ
3.1 Роль соцiальних цiнностей у формуваннi правосвiдомостi украiнцiв
Сучаснi процеси суспiльноi трансформацii, в тому числi систем державного права в свiтi, серед них i в Украiнi, повязанi передусiм з обумовленим утвердженням в суспiльнiй свiдомостi та в загальнiй iСФрархii соцiальних цiнностей iдей людяностi, правового статусу особистостi. Наприклад, в Украiнi лише нинi конституцiйно закрiплена (ч. 1 ст. 3) норма, вiдповiдно до якоi людина, ii життя i здоровя, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека визнаються в Украiнi найвищою соцiальною цiннiстю [4, 3]. При цьому, як зазначаСФться у ч. 1 ст. 34 Конституцii Украiни: Кожному гарантуСФться право на свободу думки i слова, вiльне вираження своiх поглядiв i переконань [4, 11].
Тим самим зростаСФ роль оцiночних суджень щодо певних обСФктивних явищ i процесiв, реальних фактiв, iстинностi, правдивостi людських поглядiв i переконань. Особливо це стосуСФться юридичноi, зокрема, судовоi практики, де на основi експертних оцiнок дуже часто вирiшують справи що зачiпають долi людей. Мабуть, тут буде доречною думка суддi Апеляцiйного суду Харкiвськоi областi Д. Луспеника, що юридичний факт це синонiм таких понять, як подiя, результат, то щодо iстини як синонiма факту, то тут не все так просто, як вважаСФться, тут виникаСФ багато запитань. Хоча б у чиiх iнтересах оцiнюСФться той чи той факт? [6, 59]
Останнiм часом бiльшiсть населення незалежноi Украiни сприймаСФ сучаснi демократичнi цивiлiзацiйнi цiнностi лише як iдеi, повязанi, головним чином з матерiальним добробутом, а не з порядком, заснованим на реальному визнаннi державною владою суспiльноi свободи, природних i невiдчужуваних прав i свобод людини. Йдеться про суспiльний порядок, де кожна окрема людина маСФ певну сферу свободи стосовно народу як колективного цiлого, де кожний громадянин СФ вiльним вiдповiдно до бiльшостi, яка формуСФ полiтичну волю, i маСФ певну автономiю вiдповiдно до держави, що виражаСФ цю волю [5, 90]. Тому, як зазначаСФ М. Цимбалюк, видаСФться що провiднi гуманiтарнi цiнностi здебiльшого тлумачаться частиною населення Украiни з точки зору iх безпосередньоi користi в реальному життi, очiкування автоматичного пiдвищення життСФвого рiвня, а право i державне управлiння як необхiднi i достатнi умови забезпечення пiдвищення матерiального добробуту населення [10, 90].
Сьогоднi необхiднi не просто змiни соцiальних цiнностей, а передусiм пошук самих соцiальних цiнностей, зокрема, iдей справедливостi, свободи, демократii, права, державностi, закону, управлiння, самоуправлiння тощо. Суспiльне життя в котрий раз доводить, що через пiзнання iстини соцiальних цiнностей останнi можуть стати ефективними спонукальними мотивами iндивiдуальноi поведiнки, в тому числi i в процесах суспiльноi трансформацii. Це обумовлено насамперед тим, що соцiальнi цiнностi ТСрунтуються на моральних закономiрностях певного суспiльства, що вони обСФктивно необхiднi для iснування будь-якоi соцiальноi структури, його культурно-iсторичних традицiй, що становлять нормоутворюючий фактор будь-якоi системи регулювання, серед неi правовоi, як iндивiдуальноi, так i колективноi поведiнки.
Реальна правова свiдомiсть iндивiда обумовлена не тiльки i не стiльки iснуючими правовими теорiями, засобами iх передачi i механiзмами iнтерiорiзацii, скiльки соцiальними закономiрностями та активнiстю особи в iнтерсубСФктних вiдносинах.
Склалася соцiальна ситуацiя, що включаСФ тиск економiки, соцiальнi, психологiчнi i iншi суперечностi, наявнi засоби реалiзацii дiючих законiв, вiдношення громадян до правових заборон i розпоряджень.
Найгострiше питання про дисонанс мiж соцiально бажаною i реальною правосвiдомiстю стоiть в суспiльствi, яке знаходиться в станi переходу вiд однiСФi соцiально-економiчноi моделi розвитку до iншоi.
Сучасне украiнське суспiльство, - пише у своiй статтi О. Скакун, слабке в економiчних i соцiальних вiдносинах, не привчене розвитком приватноi власностi до напруженоi працi i свiдомiй диiиплiнi, за великим рахунком виявилося неготовим восприняти демократичнi перетворення, зокрема, в правовiй сферi [7, 22].
Всi цi явища, безумовно, знаходять своСФ вiддзеркалення як в масових процесах, так i в iндивiдуальнiй свiдомостi людей. Вони, безумовно, i СФ головними детермiнантами формування правосвiдомостi.
3.2 Соцiальна аномiя
Наявний стан правосвiдомостi в умовах перехiдного перiоду пояснюСФться не тiльки сукупнiстю реальних соцiально-економiчних причин i станом правовоi дiйсностi, не тiльки психологiчними особливостями вiковоi чи груповоi приналежностi людей, але i iсторичними особливостями розвитку суспiльства, масовою психологiСФю його членiв. Як доводить Е. Дюркгейм, засвоСФння культури створюСФ у членiв певного угруповання почуття спiльностi, належностi до однiСФi нацii, одного народу, релiгii. Водночас, зг