Технiчне дiагностування сiльськогосподарських машин
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
вна. При ii веденнi використовують найпростiшi прилади. Проте вони теж не дозволяють одержати кiлькiсну оцiнку замiряСФмого параметра або дають оцiнку недостатньоi точностi. Уточнена постановка дiагнозу практикуСФться в основному при частковiй дiагностицi при ТО № 1 i № 2.
Точна дiагностика найбiльш перспективна. При точнiй дiагностицi використовуються в основному електроннi, вiброакустичного, електромагнiтнi, оптичнi, гiдравлiчнi i iншi складнi прилади або спецiальне устаткування. Комплексна дiагностика дозволяСФ одержати кiлькiсну оцiнку полягання обСФктiв, що перевiряються, без iх розбирання, що даСФ можливiсть значно скоротити витрати грошових коштiв на технiчне обслуговування i ремонт машин за рахунок зниження трудомiсткостi перевiрочних i ремонтних робiт i збiльшення термiну служби обСФктiв; дiагностика. Такi методи дiагностики дозволяють прогнозувати гарантований перiод безвiдмовноi роботи вузла, агрегату або машини в цiлому.
Прогноз може бути здiйснений за допомогою рiзних приладiв, включаючи автоматизованi системи математичного апарату, або спецiальних номограм. Найбiльш зручний приладовий прогноз, результати якого пiсля дiагностики того або iншого параметра висвiчуються на спецiальному табло. За допомогою приладiв в даний час можна прогнозувати тиск масла в магiстралi, засмiченiсть очисника повiтря, полягання акумуляторних батарей, температурний режим двигуна, забрудненiсть паливних i масляних фiльтрiв.
3 Методи дiагностування
СубСФктивнi методи дiагностики
До найпростiших методiв дiагностики сiльськогосподарськоi технiки вiдносяться зовнiшнiй огляд машини, обмацування, обстукування деталей, розташованих зовнi, прослуховування роботи механiзмiв. Вони дозволяють знаходити такi дефекти, як ослаблення крiплень, наявнiсть трiщин i зламiв в деталях, теча палива, масла, охолоджуючiй рiдинi i електролiтам обрив i розшарування ременiв, стукоти в сполученнях, що труть, обумовленi аварiйними ситуацiями, i iн. Такi методи дiагностики заснованi на досвiдi механiзатора i досконалостi органiв його чуття (зору, слуху, нюху, смаку, дотику), званого в медицинi аналiзаторами
Оцiнка технiчного полягання складових частин машини за допомогою органiв чуття СФ субСФктивною тобто украй неточноi, i не вiдповiдаСФ вимогам, що предявляються до технiчноi дiагностики як до галузi науки. Такий спосiб оцiнки технiчного полягання машин неперспективний. Його застосовують, як правило, в поСФднаннi з найпростiшими засобами вимiрювань, наприклад стукоти прослуховують за допомогою стетоскопа.
Тiльки досвiдчений механiзатор (майстер-дiагност) з тiСФю або iншою мiрою достовiрностi може оцiнити полягання окремих складових частин машини, наприклад двигуна, по динамiцi стукотiв i шумiв ударних сполучень, ведучи нагляд за роботою i перiодично прослуховуючи стукоти (шуми). За часом пуску дизеля з урахуванням температури навколишнього середовища вiн може судити про загальне його полягання. Важкий пуск свiдчить про незадовiльне полягання паливноi апаратури, надмiрному зносi цилиндропоршневих групи, несправностях механiзму газорозподiлу, попаданнi води в цилiндри унаслiдок прогорання прокладки або наявностi трiщин в головцi цилiндрiв i iнших несправностях, що утрудняють процес запалювання i горiння палива в цилiндрах.
Приведемо найпоширенiшi субСФктивнi методи дiагностики, широко вживанi для попередньоi оцiнки полягання сiльськогосподарськоi технiки.
Вiзуальний метод дозволяСФ знаходити наступнi несправностi: порушення ущiльнень, дефекти трубопроводiв, сполучних шлангiв i iнших складових частин машин по течi палива, масла, охолоджуючоi рiдини; трiщини банки акумуляторноi батареi по течi електролiту; неповноту згоряСФ палива по димности вiдпрацьованих газiв; знос деталей цилиндропоршневих групи по голубуватому кольору вiдпрацьованих газiв (унаслiдок надмiрного чаду чартерного масла) i димленню з сапуна; якiсть картерного (моторного) масла за кольором масляноi плями", що наноситься на фiльтрувальний папiр; нерiвномiрне натягнення гусеничних полотен по порушенню прямолiнiйностi при русi трактора без навантаження; пробуксовування муфти повороту унаслiдок замаслення або надмiрного зносу фрикцiйних дискiв, а також втрата пружностi нажимних пружин по порушенню прямолiнiйностi при русi трактора пiд навантаженням; попадання повiтря в гiдросистему, недолiк робочоi рiдини по вспiненню рiдини в баку; надмiрний знос кiльця ущiльнювача поршня силового цилiндра по помiтнiй на око усадцi поршня (штоки) при нейтральнiй позицii рукоятки золотника розподiльника i iн.
На слух знаходять: надмiрний зазор мiж клапанами i коромислами механiзму газорозподiлу, - по стукотах в зонi клапанного механiзму; граничний знос шатунних втулок i пiдшипникiв колiнчастого валу по стукотах у вiдповiдних зонах кривошипно-шатунного механiзму при змiнi частоти обертання колiнчастого валу; перебоi в роботi дизеля унаслiдок пропуску спалахiв по нерiвномiрному звуку вихлопу; надмiрне випередження або запiзнювання уприскування палива в цилiндри дизеля по характеру вихлопу (при ранньому уприскуваннi жорстка робота, при пiзньому мяка); нещiльнiсть клапанiв газорозподiлу по свисту i шипiнню у впусканнi i випускному патрубках дизеля при прокручуваннi колiнчастого валу уручну; вiдмова вiдцентрового маслоочисника або турбокомпресора по вiдсутностi шуму ротора пiсля зупинки дизеля; регу