Технiка користування органами керування автомобiля
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
пiд час гальмування досягаСФться на межi блокування колiс, водiй повинен вибрати найоптимальнiший шлях до цiСФi межi. Визначення моменту блокування колiс - завдання не просте. На думку одних водiiв, блокування колiс настаСФ iз зменшення уповiльнення, iншi розпiзнають цей момент за ледь вiдчутним посмикуванням автомобiля. Окремi взагалi не в змозi пояснити, яким чином вони визначають появу моменту блокування колiс. РЖ це не дивно, оскiльки в цiй ситуацii все залежить вiд субСФктивного сприйняття коливань iнтенсивностi уповiльнення, якого набувають практичним досвiдом.
Пiд час руху на спусках, по дуже слизьких дорогах, у складi колони застосовуСФться гальмування двигуном. Цей спосiб забезпечуСФ плавнiсть гальмування, знижуСФ схильнiсть до блокування за рахунок пiдведеного вiд двигуна крутного моменту до ведучих колiс. Завдяки диференцiалу гальмовi моменти на лiвих i правих колесах зрiвнюються, що виключаСФ занос автомобiля.
Гальмування двигуном виконуСФться при постiйно увiмкненiй передачi або з послiдовним перемиканням передач у низхiдному порядку з пропуском однiСФi (двох) передач. (Наприклад, четверта-друга). Гальмування при постiйно увiмкненiй передачi здiйснюСФться без вимикання зчеплення, а при перемиканнi передач у низхiдному порядку - вмиканням - вимиканням зчеплення.
2.9 Дii водiя при вiдмовi робочоi гальмовоi системи
В екстремальних ситуацiях (наприклад, у випадку вiдмови робочого гальма), коли не маСФ альтернативи у виборi контраварiйних дiй, застосовуСФться ударне перемикання передач. Його виконують при неповному вимкненнi зчеплення i миттСФвому вмиканнi нижчих передач. Звичайно, такий прийом руйнiвно дiСФ на механiзм коробки передач.
Найефективнiшим способом екстреного гальмування, як вже зазначалося, СФ комбiноване ступiнчасте гальмування з безпереривним мяким послiдовним вмиканням понижених передач, iз повiльненим вмиканням -вимиканням зчеплення "перегазовками".
У випадку вiдмови робочоi гальмовоi системи здiйснюють аварiйне гальмування. При цьому, не вiдпускаючи педалi гальма, продовжують натискати на неi аж до отримання максимально можливого ефекту гальмування, в результатi дii другого контуру гальмовоi системи. Пiд час аварiйного гальмування використовують допомiжну i стоянкову гальмовi системи. Слiд памятати, що при виходi iз ладу робочоi гальмовоi системи, гальмувати стоянковим гальмом треба дуже обережно, оскiльки внаслiдок сильного затягування важеля заднi колеса можуть заблокуватися i спричинити занос автомобiля. Крiм того, рiзке вмикання на ходу зумовлюСФ псування стоянкового гальма.
У зовнiшньому аварiйному гальмуваннi важливе значення маСФ уповiльнення руху автомобiля у звязку iз загрозою зiткнення з перешкодою або iншим автомобiлем.
Головне завдання водiя в цiй ситуацii полягаСФ у максимальному зменшеннi пошкодження автомобiля. Цього можна досягти правильним спрямуванням контакту автомобiля з перешкодою, щоб уникнути прямого удару i перекидання. Зупиняють автомобiль незалежно вiд способу гальмування (крiм аварiйного) пiсля зниження швидкостi до мiнiмальноi натискуванням на педаль робочого гальма при вимкненнi передачi. Щоб запобiгти мимовiльному руху автомобiля, його загальмовують стоянковим гальмом, а пiсля зупинки двигуна, вмикають одну з нижчих передач.
Типовi помилки водiiв пiд час гальмування такi:
? надмiрне зусилля при натискуваннi на педаль, що призводить до блокування колiс i збiльшення гальмового шляху. Не прийняття до увагу стану покриття дороги i шин;
? блокування колiс наприкiнцi гальмування через невмiння своСФчасно злегка послабити зусилля на педаль;
? "навалювання" на кермо внаслiдок неправильноi посадки або недостатнього затягування ременiв безпеки, що може призвести до втрати повного контакту з сидiнням, а отже, i з автомобiлем. Ноги вiдiграють роль точок опору i втрачають здатнiсть правильно диференцiювати зусилля;
? передчасне вимкнення зчеплення, що пiдвищуСФ схильнiсть до блокування колiс та заносу автомобiля;
? спроба вирiвняти автомобiль за допомогою рульового колеса пiд час заносу при натиснутiй педалi гальма;
? застосування переривчастого гальмування замiсть ефективнiшого ступiнчастого;
? тривале блокування колiс при первинному зусиллi, що призводить до збiльшення гальмового шляху. В такому випадку треба повнiстю припинити гальмування i повторити спробу;
? невмiння швидко перемикати передачi з вищоi на нищу з використанням промiжноi подачi пального i одночасним гальмуванням, що часто призводить до блокування колiс i заносу автомобiля;
? безсистемне й безконтрольне прикладання зусиль до гальм, що спричинюСФ збiльшення гальмового шляху;
? зменшення гальмового зусилля при виконаннi "перегазовки";
? рiзке гальмування на великiй швидкостi на дiлянках, де лiвi i правi колеса мають не однаковий коефiцiСФнт зчеплення з дорогою (наприклад, лiвi колеса рухаються по сухiй дорозi, а правi - по мокрому глинистому узбiччю, кризi). У цьому випадку виникають рiзнi за величиною гальмовi сили на колесах, що може призвести до перевертання або заносу автомобiля;
? гальмування безпосередньо на поворотi, що може викликати занос автомобiля, особливо на слизькiй дорозi.
2.10 Користування стоянковою гальмовою системою
Стоянкове гальмування застосовуСФться для уникнення самовiльного руху автомобiля. Залежно вiд вик