Теоретичнi витоки та iсторичне втiлення СФвропейськоi традицii у вимiрах свободи та клiСФнтели
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?а комунiкацiя в такому суспiльствi стаСФ неможливою, адже одразу ставить пiд сумнiв саме iснування тоталiтарноi системи. Економiчна система стаСФ одержавленою, функцiонуючою поза суспiльними iнтересами й потребами, вiддзеркалюючи не iмперативи громадянського суспiльства, а бюрократичнi форми влади.
Звичайно, така модель функцiонування не могла бути законсервована остаточно. Змiни, якi вiдбулися на теренах Схiдноi РДвропи, посприяли й вiдродженню приватних та публiчних вимiрiв в Украiнi. Проте, на вiдмiну вiд СФвропейськоi суспiльноi традицii, яка, попри значнi суперечностi, маСФ мiцне теоретичне та iнституцiйне пiдТСрунтя, СФ цiлiсним збалансованим органiзмом активно дiючих субСФктiв громадянського суспiльства, вiдносно автономних щодо держави, украiнська громадянська традицiя ще не склалася. Ще не створилися свiтоглядно-гуманiстичнi принципи, на базi яких можна було б вiдсепарувати економiку вiд полiтики, власнiсть та громадянина вiд влади. Не СФ сталими етичнi принципи, вiдсутнiсть яких СФ вагомою перешкодою у розвитку громадянського суспiльства.
Украiнськi суспiльнi проблеми накладаються на суперечливi соцiокультурнi трансформацii тАЬситуацii ПостмодернутАЭ. Передусiм це означаСФ глобалiзацiю СФвропейського культурного простору та здатнiсть нацiональних традицiй адаптуватися до вимог часу, появу нових форм впливу на громадянськi спiльноти та формування нових субкультур, що не завжди подiляють цiнностi СФвропейськоi традицii, iдеали громадянського суспiльства. Таким чином, доба глобалiзацii СФ викликом не тiльки для Украiни, але й для РДвропи в цiлому. Втiм, для Украiни цi проблеми СФ бiльш гострими, й вiд того, як саме украiнське суспiльство з ними впораСФться, залежить його майбутнСФ. Завдання украiнськоi елiти полягаСФ в тому, щоби творчо поСФднати цiнностi СФвропейськоi традицii з органiчною рефлексiСФю щодо власноi нацiонально-культурноi та громадянськоi iдентичностi.
Висновки
Таким чином, становлення та розвиток СФвропейськоi традицii тiсно повязанi iз концептуально-теоретичними пошуками та складовими конкретноi iсторичноi практики. Саме поняття СФвропейськоi традицii постаСФ в контекстi теоретичних намагань сформулювати СФвропейськi цiнностi та реального культурно-iсторичного процесу, що стверджуСФ себе через антиномiчнi вимiри свободи та клiСФнтели. Можемо говорити про постiйне збагачення цього поняття на кожному етапi СФвропейськоi iсторii й наповнення його новими складовими в умовах глобалiзацii. Украiнський суспiльний досвiд простежуСФться на перетинi двох суперечливих аксiоматичних парадигм СФвропейськоi громадянськоi та етатистськоi. Перша i друга моделi постають у формi цiннiсних орiСФнтацiй, можливiсть адаптацii до яких украiнське суспiльство репрезентувало протягом своСФi iсторii.
Разом iз тим, слiд зазначити, що межi проблеми СФ значно ширшими за обсяг статтi, що стимулюСФ до глибших дослiджень у площинi методологii СФвропейськоi традицii та ii впливу на украiнське суспiльство. Необхiдно також бiльш чiтко виявити суперечностi СФвропейського досвiду та взаСФмозвязок мiж його концептуальними витоками й соцiальною практикою.
Лiтература
1. РДрмоленко А. Комунiкативна практична фiлософiя. К.: Лiбра, 1999. с. 11.
2. Козловски П. Культура постмодерна. М.: Маргинем, 1997. с. 26.
3. Вельш В. Постмодерн. Генеалогия и значение одного спорного понятия// Путь. 1992 №1 с. 126-127.
4. Lewin H.What was Postmodern. Weinheime, 1988. p. 81.
5. Андрос РД. Метафiзична та постметафiзична доба СФвропейськоi гуманiстики: змiни методологiчних засад i свiтоглядних орiСФнтацiй. К.: Парапан, 2002. с.148.
6. Деррида Ж. Отобиографии// Маrginem 93/ Ежегодник. М., 1994. с.181.
7. Карась А. Етика свободи i солiдарностi у громадянському суспiльствi. Львiв, 2001. с. 117.
8. Мольден О. РДвропейська нацiя. Вiд Атлантики до Украiни. Львiв: 2003. 253 с.