Тенденцii сучасноi злочинностi, якi зумовлюють феномен протиправного впливу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Тенденцii сучасноi злочинностi, якi зумовлюють феномен протиправного впливу
Як зробити кримiнальне судочинство безпечним завжди i для кожноi особи? З одного боку, воно (судочинство) розглядаСФться як засiб захисту (безпеки) особи, але з iншого - цей засiб також може бути джерелом небезпеки для життя цiСФi ж особи. Здавалося б, що сам факт активiзацii державноi машини, яка називаСФться кримiнальним судочинством, захищаСФ особу вiд впливу кримiналу. В iдеалi це так. Однак практика показуСФ, що кримiнальне судочинство не тiльки припиняСФ злочин i вiдновлюСФ порушене право, але дуже часто спричиняСФ ряд нових злочинiв. Залучення особи в сферу кримiнального судочинства (навiть законослухняноi особи), не завжди означаСФ для неi усунення небезпеки.
Тому автор у цьому пiдроздiлi поставив завдання через розкриття ТСенези сучасноi злочинностi, тенденцiй ii розвитку, показати перспективи протиправного впливу як фактора, який iстотно ускладнюСФ кримiнальне судочинство i потребуСФ вжиття законодавчих (насамперед, адмiнiстративно-правових) заходiв для його нейтралiзацii.
Глобальним проблемам i тенденцiям сучасноi злочинностi присвячено фундаментальнi дослiдження як вiтчизняних [1], так i зарубiжних учених [3].
Глобальною тенденцiСФю, що сприяСФ зростанню протиправного впливу, СФ загальний для бiльшостi краiн кримiнологiчний вектор, який полягаСФ в абсолютному та вiдносному зростаннi злочинностi. Такий вектор викликаний комплексом економiчних, соцiальних i iнших причин, усунути якi на сучасному етапi, за словами В.В. ЛунСФСФва, суспiльство в цiлому не може, оскiльки вони прихованi у всiх сферах суспiльних вiдносин i повязанi iз соцiальними суперечностями, що поки залишаються нерозвязними. Украiна, в якiй внаслiдок ослаблення тотального державного контролю в серединi 90-х рокiв ХХ столiття, злочиннiсть стала еволюцiонувати за свiтовими законами - серед цих краiн. Очевидно, що iснуСФ пряма залежнiсть кiлькостi вчинених злочинiв i фактiв протиправного впливу.
Крiм того, в Украiнi дiСФ ряд могутнiх кримiногенних факторiв, що виступають каталiзатором загальносвiтовоi тенденцii кiлькiсних i якiсних змiн злочинностi. Першим iз них СФ загальне зниження життСФвого рiвня населення i рiзка майнова диференцiацiя в суспiльствi. За оцiнками А. Гальчинського, середнiй клас, як стабiлiзатор суспiльства, становить всього 12-15 % дiСФздатного населення, тодi як на Заходi - 60 % [5, с. 134] Занепад духовних цiнностей, масовi негативнi соцiально-психологiчнi i моральнi зрушення, якi залучили значну частину суспiльства до протиправних вiдносин - все це стало резервом злочинного середовища.
Зростання злочинностi й одночасне погiршення ii якiсних показникiв, негативно впливають на рiзнi сторони життя суспiльства. Фактично, наведенi статистичнi данi свiдчать про повну дискредитацiю заходiв щодо обмеження злочинностi, якi вживалися владою.
Так, згiдно з статистичними даними, у 1991 р. було зареСФстровано 678 844 заяв та повiдомлень про злочини, з них - по 313 769 було прийнято рiшення про порушення кримiнальноi справи, а по 274 934 - про вiдмову в ii порушеннi. У 2002 р. кiлькiсть заяв i повiдомлень про злочини становила 1 915 958, або у 3,1 бiльше, нiж у 1991 р. Рiшення про порушення кримiнальноi справи було прийнято по 419 940 заявах та повiдомленнях (+33,8 %), а про вiдмову в ii порушеннi - по 971 310 (+3,5 раза). Якщо частка заяв та повiдомлень, за якими було порушено кримiнальну справу, становила 46,2 % вiд загальноi кiлькостi таких заяв та повiдомлень, а про вiдмову в порушеннi кримiнальноi справи - 40,5 %, то у 2002 р. спiввiдношення цих часток кардинально змiнилося i становило вiдповiдно 21,9 % та 50,7 %, тобто кримiнальна справа у 2002 р. порушувалася лише по кожнiй пятiй заявi або повiдомленню про злочин.
Загальна кiлькiсть зареСФстрованих злочинiв становила у 1991 р. 405 516, а коефiцiСФнт злочинностi у розрахунку на 100 тис. всього населення дорiвнював 780. У 2002 р. було зареСФстровано 450 661 злочин, що на 11,1% бiльше показника 1991 р., а коефiцiСФнт злочинностi становив 919. Данi щодо кiлькостi осiб, якi вчинили злочини i яких було притягнуто до кримiнальноi вiдповiдальностi, зафiксованi у зазначенi роки, вiдрiзняються бiльш iстотно. Якщо у 1991 р. було виявлено 187 468 таких осiб, то у 2002 р. - 270 307, тобто на 44,1 % бiльше.
Спiввiдношення показникiв кiлькостi окремих видiв злочинiв, вчинених у 1991 та 2002 рр., виглядаСФ так: умиснi вбивства i замахи на умисне вбивство - 2902 та 4296 (+ 31,9 %); умиснi тiлеснi ушкодження середньоi тяжкостi, умиснi тяжкi та середньоi тяжкостi тiлеснi ушкодження, заподiянi у станi сильного душевного хвилювання, мордування - 6148 та 8054 (+ 31,0 %); розбiйнi напади з метою заволодiння iндивiдуальним майном громадян - 2833 та 4995 (+ 76,3 %); шахрайства з метою заволодiння iндивiдуальним майном громадян - 6220 та 13 828 (+ 2,2 рази); злочини, повязанi з використанням наркотичних засобiв, психотропних речовин або прекурсорiв - 10 177 та 58 105 (+5,7 рази); випадки незаконного носiння, зберiгання, придбання, виготовлення i збуту зброi - 3917 та 10 224 (+ 2,6 рази); випадки хабарництва - 1008 та 2812 (+ 2,8 рази).
Заради обСФктивностi треба зазначити, що за цей же перiод статистика показуСФ i певне зниження окремих видiв злочинiв: умиснi тяжкi тiлеснi ушкодження - 6850 та 6032 (- 11,9 %); зТСвалтування та замахи на зТСвалтування - 2351 та 1043 (- 55,6 %); крадiжки iндивiдуального майна громадян - 154 781 та 153 085 (- 1,1 %); крадiжки державного та колективного майна - 64 281 та 42 886 (- 3,3 %); грабежi iндивiдуа