Тенденцii сучасноi злочинностi, якi зумовлюють феномен протиправного впливу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
мованiсть про мiiя проживання своiх жертв i близьких iм осiб, одержання про них iншоi iнформацii [12, с.11].
Таким чином, членам ОЗГ вiдомо коло осiб, впливом на яких можна домогтися бажаних для злочинцiв результатiв;
) високий рiвень конспiрацii, наявнiсть в ОЗГ спецiальних структур, що забезпечують iх внутрiшню i зовнiшню безпеку (таке забезпечення - одна iз системостворюючих ознак органiзованоi злочинностi), корумпованi звязки в правоохоронних та iнших державних органах. Цi фактори не просто полегшують потенцiйну можливiсть протиправного впливу, вони визначають його. Мета здiйснюваноi ОЗГ протидii правоохоронним i судовим органам - безпека злочинноi групи, а не тiльки ухилення вiд кримiнальноi вiдповiдальностi окремих ii членiв (виконавцiв злочинiв). Якщо злочин приховуСФ, як правило, субСФкт цього ж злочину, то протидiю органiзовують члени злочинноi структури, що СФ логiчним продовженням органiзованих форм злочинноi дiяльностi.
Внаслiдок цих обставин органiзований характер набуваСФ не тiльки власне злочинна дiяльнiсть (вимагання та iн.), але i протиправний вплив з усiма негативними наслiдками;
) соцiально-демографiчнi данi i психологiчнi якостi осiб, якi скоюють вимагання: як правило, вимагання скоюють чоловiки (роль жiнок може виражатися, наприклад, лише в збираннi iнформацii про жертву), при цьому бiльше 70 % вимагань скоюСФться особами вiком вiд 19 до 30 рокiв, тобто у вiцi, в якому особа найбiльше схильна до протиправного впливу [3, с. 28].
Крiм того, однiСФю з характерних рис лiдерiв i iнших членiв ОЗГ СФ готовнiсть до застосування насильства, що також сприяСФ активному застосуванню протиправного впливу;
) бiльше 80 % вимагателiв вiком 21-30 рокiв пiд час досудового слiдства i судового розгляду не визнають себе винними i дають неправдивi показання, тобто зацiкавленi в дачi неправдивих показань iншими учасниками процесу, що досягаСФться, насамперед, протиправним впливом.
Враховуючи, що у 80 % кримiнальних справ про вимагання не встановлюються всi учасники злочинних груп, не притягуються до кримiнальноi вiдповiдальностi вiд 30 до 70 % членiв ОЗГ (очевидно, насамперед iх керiвники) [1, с. 42], злочинцi, якi залишилися поза полем зору правоохоронних органiв, мають у своСФму розпорядженнi всi можливостi для протиправного впливу як пiд час кримiнального судочинства (з метою змусити жертв, свiдкiв злочинiв i iнших осiб вiдмовитися вiд спiвробiтництва з правоохоронними i судовими органами), так i пiсля його закiнчення (з помсти зазначеним особам).
РЖншим фактором, що визначаСФ поширення протиправного впливу, СФ розвиток вiтчизняного наркобiзнесу, вивченню якого присвячено чимало фундаментальних дослiджень [5]. У 1989 роцi в усьому СРСР на облiку перебувала 131 тисяча осiб, якi вживають наркотики [6, с. 6,16]. У 1994 роцi зареСФстровано вже 47,8 тис. громадян Украiни, якi регулярно вживали наркотики. Станом на 1 сiчня 2005 року iх було вже 124,8 тис. i прогнозуСФться подальше зростання iх кiлькостi. Сьогоднi на кожнi 10 тис. населення в середньому 21 особа вживаСФ наркотики. 90 % наркоманiв вiком до 30 рокiв, з них кожний четвертий - жiнка [5, с. 322] Стiйка тенденцiя зростання наркотизму в Украiнi виражаСФться, по-перше, в тому, що вона маСФ не локальний характер, а спостерiгаСФться у всiх регiонах краiни; по-друге, в збiльшеннi кiлькостi споживачiв наркотичних речовин внаслiдок наркотизацii здоровоi частини населення.
Кiлькiсть злочинiв в Украiнi, повязаних iз незаконним обiгом наркотикiв, у 2005 роцi становила 65 017, в 2006 роцi - 64 630; питома вага зазначених злочинiв у загальнiй структурi злочинностi пiдвищилася з 1 % до 2,7 %; (при тому, що цьому виду злочинностi властива висока латентнiсть). Вилучено наркотичних засобiв (у грамах) в 2005 р. 14 578 580 гр., а в 2006 р. - 39 820 392 гр. (показник зрiс майже в 2,7 рази!) [7].
Зростання кiлькостi цих злочинiв вiдбуваСФться у всiх краiнах, але в Украiнi цьому сприяють також географiчне положення краiни, довжина (8215 км) та незахищенiсть кордонiв. Так, дiлянка державного кордону Украiни з краiнами СНД становить 4 650 км. У середньому на 70 км кордону припадаСФ тiльки один пункт пропуску. Усе це привертаСФ увагу мiжнародного наркобiзнесу до Украiни як до великого ринку збуту i найменш небезпечного шляху нелегального транзиту наркотикiв. Тiльки у перiод з 1998 по 2003 рiк в Украiнi лiквiдовано близько 170 мiжнародних наркоканалiв [9, с. 66].
Украiна на органiзацiйному рiвнi вживаСФ чимало заходiв щодо розробки концептуальних пiдходiв щодо запобiгання наркозлочинам, визначення комплексних методiв боротьби з ними. Так, Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украiни № 26-р вiд 24.01.2002. було прийнято Концепцiю реалiзацii державноi полiтики у сферi боротьби з незаконним обiгом наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв на 2002-2010 роки [8].
Фахiвцi констатують, що в Украiнi вже сформувалася пiдпiльна iндустрiя виробництва i розповсюдження як традицiйних для Украiни, так i багатьох iнших, у тому числi синтетичних наркотикiв, i вiдбуваСФться процес монополiзацii наркоринку ОЗГ. З незаконного обiгу вилучаСФться у середньому 8-10 % наркотичних речовин, тому можна вважати, що загальний тiньовий обiг в Украiнi вiд наркобiзнесу щорiчно становить понад 100 млн доларiв США. Очевидно, що цей процес буде завершений, i Украiна пiде шляхом iнших краiн, у яких наркобiзнес, поряд iз вимаганням, став одним iз головних напрямiв дiяльностi органiзованоi злочинностi (за даними ООН, наркобiзнес у свiтi щорiчно приносить прибуток 400 млрд доларiв США, що становить близько 8 % обiгу всiСФi мiжнародноi торгiвлi)