Тенденцii сучасноi злочинностi, якi зумовлюють феномен протиправного впливу

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство




?сля затримання iм надаСФться право зустрiтися iз захисником (Францiя) [2, с.74]; можливiсть винесення вироку пiд час вiдсутностi обвинувачуваного (Перу); обмеження прав затриманих на зустрiчi з адвокатами, на звiльнення пiд заставу, виключення справ про тероризм iз пiдсудностi судiв присяжних (Великобританiя); обовязковий арешт обвинувачуваних у здiйсненнi терористичних актiв (РЖталiя) [9, с. 226].

Крiм росту органiзованоi злочинностi i тероризму, iснують iншi фактори, що детермiнують розповсюдження протиправного впливу. Один з них - те, що злочиннiсть (не тiльки органiзована) стаСФ все бiльше професiйною. Якщо в 2005 роцi питома вага осiб, якi ранiше скоювали злочини, становила 19,7 % вiд загальноi кiлькостi виявлених осiб, якi вчинили злочини, то в 2006 роцi - 20,8 %. А в деяких регiонах Украiни ситуацiя ще гiрша. Так, аналогiчнi показники в Днiпропетровськiй областi становили в 2005 роцi - 44,4 %, в 2006 роцi - 44,8 %, а в Запорiзькiй областi вiдповiдно в 2005 роцi - 17,8 %, а в 2006 роцi - 31,5 % (майже подвоiлися протягом року!) [6].

Саме професiйними злочинцями культивуСФться протидiя правоохоронним органам, у тому числi в найбiльш жорстоких формах. За перiод 1990-1999 рокiв в Украiнi загинуло 690 i поранено 4 589 працiвникiв ОВС, з яких 250 вiддали життя i 3052 отримали поранення безпосередньо в боротьбi зi злочиннiстю [31, с.3]. В останнi роки ситуацiя не покращилася. Так, у 2005 роцi потерпiло вiд злочинiв 1225 працiвникiв ОВС (загинуло - 29), а в 2006 роцi вiдповiдно - 1161 та 42, тобто динамiка загибелi становила аж 44,8 % [3].

Поширенню протиправного впливу сприяСФ також iстотне зростання злочинностi за рахунок збiльшення кiлькостi корисливих i корисливо-насильницьких злочинiв, а також злочинiв, скоСФних групою осiб за попередньою змовою. За радянських часiв, у серединi 60-х рокiв питома вага корисливих дiянь становила 40-50 %, у 1990 роцi - уже 70 % [29, с. 67-68], i iхнiй максимум не досягнутий: у США, наприклад, вони становлять 93 % скоСФних злочинiв, у Великобританii - 95 % (зростання корисливоi злочинностi СФ загальною тенденцiСФю в краiнах ринковоi економiки).

Вiтчизняна органiзована злочиннiсть, на вiдмiну вiд органiзованоi злочинностi захiдних краiн, зароджувалася в середовищi легальноi економiки, на базi легальних господарських структур. Особливiстю органiзованоi злочинностi СФ ii структура, в якiй можна видiлити двi складовi: загально-кримiнальну та економiчну. Останнi роки стрiмко посилюСФться iх взаСФмовплив та зрощування. Як наслiдок, за експертними оцiнками, нелегальна валютна маса в Украiнi становила в 1999 роцi 8-16 млрд доларiв США, або 28-51 млрд грн, що приблизно в 2-4 рази бiльше, нiж готiвкова грошова маса (загальна сума готiвки в обiгу на кiнець першого пiврiччя 2000 року за даними НБУ становила 10 631 млн грн). Для порiвняння: сумарний бюджет МВС, СБУ та прокуратури Украiни на 1996 рiк становив близько 400 млн доларiв [2, с.14].

Ратифiкувавши Вiденську (1988) i Страсбурзьку (1990) конвенцii, Украiна взяла на себе мiжнародно-правовi зобовязання у сферi боротьби з вiдмиванням коштiв, отриманих злочинним шляхом.

Серйозним фактором, що впливаСФ на зростання протиправного впливу, СФ i загальна (як у професiйному злочинному середовищi, так i в соцiумi в цiлому) жорстокiсть дiянь. Дане явище призвело до того, що протиправний вплив нерiдко став застосовуватись i при розслiдуваннi хабарництва, необережних злочинiв, зокрема, повязаних з порушенням правил дорожнього руху, при розслiдуваннi злочинiв неповнолiтнiх, причому останнi, як показують сучаснi дослiдження, не менше за дорослих схильнi до протиправного впливу. Так, за даними соцiологiчного опитування, проведеного центром Разумкова у квiтнi 2003 р. серед респондентiв вiком до 18 рокiв, зясувалося, що законослухнянiсть вважають однiСФю з найважливiших чеснот всього 6,2 % молодi. А кожна пята (21,5 %) молода людина iз опитаних взагалi iгноруСФ закон [3, с. 75].

Нарештi, поширення протиправного впливу зумовлено тенденцiСФю все бiльшоi участi в кримiнальному судочинствi жiнок i неповнолiтнiх.

Вiдповiдно до резолюцii 45/114 1990 року Генеральноi Асамблеi ООН Вiддiленням ООН по попередженню злочинностi i кримiнальному правосуддю Центру по соцiальному розвитку i гуманiтарних питаннях разом з Гельсiнкським iнститутом по попередженню злочинностi i боротьбi з нею, Нацiональною дослiдницькою службою з питань кримiнального правосуддя США, Нацiональним координацiйним центром з питань насильства в родинi Канади i рядом iнших органiзацiй пiдготовлено документ Стратегii боротьби з насильством у родинi: довiдкове керiвництво [3].

У цьому документi говориться про поширенiсть практично в усiх краiнах так званого насильства в родинi (або домашнього насильства), жертвами якого стають жiнки i дiти. ЗазначаСФться, що пiд час злочинiв, якi скоюються в родинi, складно довести вину, тому що вони найбiльш часто вiдбуваються без свiдкiв. Часто СФдиним свiдком виступаСФ потерпiла, яка до того ж продовжуСФ жити пiд одним дахом або, щонайменше, пiдтримувати контакти з обвинувачуваним до початку судового процесу. У цих умовах потерпiла змушена зносити погрози i численнi прохання взяти свою заяву назад або не давати показання правоохоронцям. У зазначеному документi небажання жертв виступати в судi свiдками у справi iхнiх чоловiкiв назване однiСФю з основних перешкод на шляху успiшного судового переслiдування правопорушникiв, а серед причин такого небажання зазначенi погрози правопорушникiв.

Про гостроту проблеми насильства в сiмi свiдчить i вiтчизняна державна статистика. Так, за даними МВС Украiни за 2006 рiк, на профi